90. Організація та методика аудиту стану бухгалтерського обліку на підприємстві.

Під час перевірки стану бухгалтерського обліку аудитор ке­рується нормативними актами з методики й організації бухгал­терського та податкового обліку на підприємстві. Спочатку аудитор вивчає особливості технології облікового процесу, врахо­вуючи специфіку підприємницької діяльності ревізованого під­приємства. Послідовність та напрями аудиту:

1. Перевірка правильності застосування чинного Плану рахун­ків бухгалтерського обліку, повноти складу регістрів синтетичного та аналітичного обліку здійснюється за методом аналізу складу робочого Плану рахунків, які застосовуються в бухгалтерії, Книги головних рахунків, журналів-ордерів чи машинограм з поточного бухгалтерського обліку, повноти деталізації об'єктів аналітичного обліку по кожному синтетичному рахунку. 2. Аудит дотримання методики ведення поточних записів у синтетичному обліку (журналах-ордерах, машинограмах, групу­вальних відомостях) та аналітичному обліку здійснюється за ме­тодом нормативної перевірки на відповідність чинному законо­давству з питань систематизації й узагальнення інформації первинних документів за поточний місяць. Відповідність даних синтетичного обліку аналітичному обліку контролюється за ме­тодом порівняння даних Книги головних рахунків і оборотних відомостей. 3. Перевірка правильності відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів попередньої аудиту. Здійснюючи аудит стану бухгалтерського обліку методами нормативно-правового, візуального й логічного документального аудиту, безпосередньо на підприємстві перевіряється правильність відоб­раження на бухгалтерських рахунках результатів попередньої аудиту (перевірки). При цьому, якщо перевірками виявлено допущені торік помилки, то виправлення за минулий рік не вносяться, а ві­дображаються в поточному році як прибутки (збитки) минулих років, що виявлені у звітному періоді, в кореспонденції з відповід­ними рахунками бухгалтерського обліку. Якщо під час проведення попередніх ревізій (перевірок) виявлено факти заниження прибут­ку, то нараховані за їх результатами відповідно до чинного зако­нодавства суми податків, штрафів і пені в бухгалтерському обліку відносяться на витрати, а в податковому — на зменшення прибут­ку, що залишився в розпорядженні підприємства. 4. Поглиблено вивчається стан бухгалтерського та податково­го обліку за окремими розділами облікового процесу: правиль­ність ведення обліку касових операцій, порядок ведення обліку витрат і собівартості продукції, доходів і фінансових результа­тів діяльності, стан дебіторської і кредиторської заборгованості, стан розрахунків з бюджетом і позабюджетними фондами тощо. _; .При цьому основна увага звертається на своєчасність, повноту ; й обґрунтованість відображення господарських операцій у пер­винних документах і облікових регістрах (у тому місяці та звіт­ному періоді, у якому вони були здійснені) і на те, яким чином взаємопов'язані ці операції з визначенням обсягів оподатко­вуваного прибутку підприємства. Поглиблене вивчення стану бухгалтерського та податкового обліку за окремими розділами облікового процесу здійснюється за схемою, що охоплює набір прийомів документального аудиту, які виконуються в такій послідовності: 1) вивчення основних нормативних документів з бухгалтерсь­кого та податкового обліку певного об'єкта аудиту (розділу облікового процесу); 2) опис альтернативних облікових рішень, наведених у П(С)БО, щодо методів оцінки та бухгалтерського обліку даного об'єкта аудиту; 3) перелік первинних документів за розділом облікового про­цесу; 4) визначення регістрів синтетичного й аналітичного обліку за даним розділом облікового процесу; 5) можливі типові порушення правил оформлення і відобра­ження в бухгалтерському та податковому обліку відповідних гос­подарських операцій;

6) класифікація господарських операцій на типові і нетипові для визначення методів аудиту за розділом облікового проце­су (суцільного чи вибіркового). 5. Під час аудиту стану первинного обліку перевіряється: 1) дотримання правил використання типових форм первинних і документів, затверджених в установленому порядку Держком-; статом України, відповідними міністерствами і відомствами (ме-^! тоди обстеження і нормативно-правової перевірки); 2) правильність оформлення документів (методи нормативної та візуальної перевірки реквізитів документів); 3) дотримання правил внесення виправлень у первинні доку­менти (метод нормативної перевірки); 4) перевірка стану обліку, що здійснюється матеріально відпо-. відальними особами (методи обстеження, порівняння з даними бухгалтерії). В умовах організації обліку із застосуванням комп 'ютерних систем критеріями вибору інформації для аудиту є внесені зміни та доповнення до нормативної бази даних, наведеної в класифікато­рах номенклатури запасів, до складу працюючих на підприємстві, постачальників, покупців та інших дебіторів і кредиторів, а також внесені виправлення допущених помилок за минулі звітні періоди. Треба перевірити обгрунтованість і правомірність внесення таких змін на підставі аналізу бухгалтерських довідок і розрахунків щодо їхньої сутності та визначення достовірності первинних документів, на які зроблені посилання в цих довідках. Основні порушення: а) занедбаність обліку через запізнення при відображенні інформації в облікових регістрах та невідповідність даних син­тетичного й аналітичного обліку; б) неправильне застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств та організацій; в) недостовірність даних аналітичного обліку щодо відобра­ження розрахунків з постачальниками, покупцями, іншими дебі­торами та кредиторами; г) порушення методики ведення регістрів бухгалтерського об­ліку, затвердженої наказом Міністерства фінансів України (у жур­налі № 3 відсутні дані про залишки заборгованості на початок і кінець місяця в розрізі постачальників, підзвітних осіб або такі дані неправильно перенесені з попереднього місяця, у Книзі го­ловних рахунків залишки заборгованості показані «згорнуто»); д) наявність бухгалтерських записів, необгрунтованих належ­но оформленими первинними документами; е) порушення правил виправлення помилок у документах та облікових регістрах за ревізованиий та минулі періоди; є) порушення методики ведення податкового обліку при відображенні ПДВ, валових доходів і валових витрат та обсягів оподаткування податком на прибуток.