2.4 Особливості догляду за живоплотами в міських умовах

Тільки правильно сформовані і здорові живоплоти можуть стати прикрасою для будь-якої ділянки (рис. . Тому слід систематично і старанно доглядати за ними, оскільки рослини, висаджені по сусідству, починають боротися між собою за воду, поживні речовини і світло. Згідно технологічних карт Корушев И.И. “Производственно-технологические карты выращивания декоративных деревьев и кустарников” у нижче наведеній таблиці вказаний перелік робіт по догляду за живоплотами в міських умовах (таблиця ).

Обробіток ґрунту. Щільна посадка в живоплотах, особливо сформованих, сприяє сильному ущільненню ґрунту. Тому для кращого росту і розвитку рослин бажано проводити розпушування з обох сторін живоплота на ширину не менше 50 см. При цьому необхідно враховувати глибину залягання коренів. Якщо в рослин стрижнева, що глибоко іде в ґрунт коренева система, можливе проведення перекопки. Якщо дерева і чагарники утворюють поверхневу кореневу систему, необхідно неглибоке розпушування. При перекопуванні і розпушуванні одночасно видаляють бур'яни, для запобігання розвитку яких ґрунт мульчують, насипаючи шар тирси, торфу і т.п. висотою більш 5 см. Крім того, для боротьби з бур'янами можливе застосування гербіцидів (раундап), якщо немає погрози хімічного забруднення ділянки.

В міських умовах надається перевага ручному догляду, оскільки, застосування техніки часто неможливе через відсутність нормального доступу до живоплотів.

Полив та підживлення. Після весняної посадки живопліт необхідно

регулярно поливати. Рослинам, висадженим восени, як правило, досить природних опадів у зимовий період. У будь-якому випадку потрібно дотримуватися загального принципу поливу пересаджених рослин - коренева система не повинна пересихати. Особливо важливо стежити за цим у посушливі періоди, а також під час активного росту пагонів, коли потрібно починати щотижневий полив з розрахунку 20-30 л на погонний метр живоплоту, після якого потрібно проводити розпушування ґрунту

Початкове формування

Значення правильного початкового обрізування неможливо переоцінити, тому що зовнішній вигляд живоплоту залежить від його формування протягом перших двох-трьох років.

Садівники звичайно намагаються взагалі не обрізувати молоді рослини перших два роки, але це неправильно. Необхідно провести певне обрізування висаджених І живоплотів, щоб обмежити їх занадто швидкий ріст у висоту.

С лід також стимулювати рясне утворення прикореневих приростів, інакше основа огорожі буде оголеною, а верхня частина - загущеною. Ступінь початкового обрізування залежить від виду рослини.

Рис. 1 Листопадна жива огорожа, що виросла без сильного початкового обрізування. Зверніть увагу на нестачу прикореневих приростів.

Р

Рисунок 2.4.1-Приклад створеного живоплоту без початкового обрізування

искнок 2 Листопадна жива огорожа, сильно обрізана при садінні. У результаті утворилися густі, рівномірно розмішені прирости.

О сновне завдання такої огорожі - створення бар'єра, захисної смуги або вітрозахисного загородження. Тому огорожа повинна мати необхідні висоту, ширину й щільність.

Небажано, щоб ширина рівних потужних живоплотів перевищувала 30-60 см при гарному початковому формуванні. Пам'ятайте: більш широка огорожа вимагає більших витрат праці й займає більше місця в саду.

Живоплоти зі строгою формою завжди повинні мати широку основу. Якщо в живоплоті, особливо з вічнозелених кушів, верх ширший за основу, її гілки можуть не витримати сильних вітрів або снігопадів.

Стрижку такої огорожі починайте від основи, визначивши для себе необхідну

ширину, і рухайтеся нагору. Леза ножиць слід нахиляти до куша, щоб огорожа до верхньої частини сходила на конус.

В огорожі висотою понад 1,5 м нерідко верхня частина буває ширша, ніж основа, оскільки набагато зручніше працювати ножицями на рівні витягнутої руки й нижче, ніж над головою. В останньому випадку використовуйте спеціальну підставку.

Рослини, сформовані за типом живоплотів, можна розділити на три групи залежно від обрізування, проведеного в перші два роки.

До першої групи рослин, які використовуються у живоплотах, входять відносно пряморослі куші, такі, наприклад, як глід, бирючина, сніжноягідник, терен, мірабель і тамарикс, які потребують після садіння сильного обрізування.

Перший рік

При садінні навесні обріжте всі рослини до 15 см від рівня ґрунту. Це стимулює утворення потужних прикореневих пагонів і запобігає оголенню основи.

Другий рік

Для підтримання інтенсивного росту і створення потужного скелета потрібне повторне сильне обрізування. Завдяки йому продовжується формування густого живоплоту. Якщо густота рослин залишається недостатньою, операцію можна повторити наступного року.

Третій і наступні роки

Y цей час потрібне лише косметичне обрізування протягом вегетаційного періоду. Інтервал між стрижками залежить від виду рослини і деякою мірою від погодних умов. Більшість рослин цієї групи мають потребу в регулярному підстриганні з квітня -травня до вересня з інтервалом 4-6 тижнів для підтримання їх в акуратному стані.

Перший рік

1. Весна. Після садіння обріжте всі рослини до 15 см від рівня грунту.

2

Р

1

исунок 2.23-Схема обрізки в перший рік створення живоплоту

2. Червень-липень. Злегка обріжте бокові гілки, щоб стимулювати подальший ріст. Другий рік

3. Весна. Обріжте основні торішні прирости наполовину, а бокові гілки, шо залишилися, - на відстані декількох сантиметрів від скелетних гілок.

4. Літо. Обріжте бокові гілки, шоб надати огорожі конусоподібної форми.

Третій і наступні роки

До цієї групи належать також вічнозелені кущі, такі, як жимолость

блискуча, самшит і ескалонія. їх обробка відрізняється тільки строками й ступенем обрізування в перші два роки. Ці рослини краще висаджувати в березиі-квітні. Укоротіть основні й бокові гілки на одну третину. Операцію повторюють у березні-квітні наступного року, коли торішні прирости укорочують на одну третину. На третій і наступні роки їх обрізують, як і інші живоплоти першої групи.

5. Провесна. Підрівняйте рослини зверху. Продовжуйте цю операцію до досягнення необхідної висоти огорожі.

6. Літо. Кожні 4-6 тижнів формуйте рослини, щоб підтримувати потрібну

форму.

До другої групи рослин, шо використовуються у живоплотах, входять присадкуваті чагарники з кушуватою основою. Ue бук, граб, ліщина й багато листопадних квітучих кушів, такі, як форзииія й криваво-червона смородина.

Перший і другий роки

Початкове обрізування рослин цієї групи має меншу інтенсивність, ніж першої. При садінні вкоротіть на третину верхні й довгі бокові пагони. Повторіть цю процедуру наступного року, шоб виключити розвиток безладних приростів і забезпечити заповнення основи огорожі гілками.

Третій і наступні роки

Протягом вегетаційного періоду підтримуйте стрижкою конусоподібну форму рослини. Червень і кінець серпня - початок вересня - краші строки для дворазового обрізування, кінець серпня -для одноразового. Як тільки рослини досягнуть необхідної висоти, почніть прищипувати їх верхівки.

Квітучі куші типу форзиції слід обрізувати відразу після цвітіння й ще раз (злегка) у серпні.

До третьої групи рослин, шо використовуються для живоплотів, входять хвойні й багато інших вічнозелених кушів. При їх садінні злегка обріжте неакуратні, що безладно стирчать, бокові гілки, щоб стимулювати утворення нових бокових пагонів.

Основні стебла не чіпайте, поки вони не досягнуть необхідної висоти. Обрізування на другий і наступні роки полягає тільки в наданні потрібної форми боковим приростам.

Сформовані живоплоти мають потребу в обрізуванні лише один-два

рази на рік; як правило, буває досить одного обрізування в серпні. Але сильнорослі рослини вже до середини літа набувають неакуратного вигляду. Для підтримання їх форми проведіть дворазову стрижку - у червні й наприкінці серпня.

Квітки й плоди деяких живоплотів зі строгою формою також привабливі на вигляд, особливо в кизильника й піракан-ти, ріст яких відновлюється після цвітіння. Обріжте молоді прирости в міру їх розвитку наприкінці липня - в серпні й не чіпайте зів'ялих квіток.