Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
магістерська робота.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
41 Mб
Скачать

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………… 5

1 Ландшафтно архітектурний аналіз основних факторів,що впливають на формування ландшафтно-архітектурного комплексу при покрашенні та створені живоплотів і лабіринтів.

1.1 Місцезнаходження об’єкту проектування………… 7

1.2Корротка історична довідка. 7

1.3 Грунтово кліматичні умови ……………………………… …9

1.4 Гідрологічні умови…………………………………… 10

1.5 Живоплоти,лабіринти їх значення в озелененні…… 14

1.6 Асортимент деревних рослин для створення живоплотів………16

2. Проектні пропозиції щодо покрашення стану та створення живоплотів і лабіринтів м. Бережани

2.1 Видовий склад живоплотів в місті Бережани…… .21

2.2 Стан живоплотів в місті Бережани.………………… .23

2.3 Створення живоплотів…………………………… 25

2.4 Особливості догляду за живоплотами в міських умовах…42

2.5 Механізація робіт

3. Економічне обгрунтування проектних рішень 52

4. Охорона праці та техніка безпеки 62

Висновки та пропозиції………………………………. 65

Список використаної літератури…………………………. 67

Додатки................................. .69

ВСТУП

Зеленим насадженням належить одне з перших місць у благоустрої населених міст та промислових територій. Вони збагачують їх архітектурно-художній стан, сприяють збереженню природного ландшафту. У зв’язку з цим в широких масштабах проводиться озеленення міст, фабрично-заводських районів, сільських населених пунктів, промислових підприємств, шкіл, лікарень, культурно-побутових центрів, адміністративних та житлових забудов. Навколо міст та індустріальних центрів створюються лісопаркові зони для відпочинку населення.

В зеленому будівництві серед різноманіття композиційних форм – газонів, квітників, партерів, рокаріїв, альпінаріїв та інших стилів озеленення – велике значення мають живоплоти.

Живоплотами називаються щільні лінійні насадження чагарникових чи деревних порід, що утворюють смуги обмеженої ширини і призначені головним чином для огородження чи розмежування території й окремих ділянок.

Живопліт може замінити звичайну дерев’яну, цегляну, бетонну і навіть

металеву огорожу. У порівнянні з перерахованими видами Більш дешевими, а у ряді випадків, більш надійними і довговічними. При цьому вони мають винятково високі декоративні якості, мають велике санітарно-гігієнічне та естетичне значення.

Живоплоти, при достатній їхній висоті, добре захищають від вітру, диму, пилу, міського шуму, значно поліпшують температурний режим і вологість повітря, а також можуть бути використані для захисту шосейних доріг і залізниць від снігу, для маскування різних господарських об’єктів.

Багато рослин, що висаджуються в живоплотах, є гарними медоносами, сприяють гніздуванню корисних комахоїдних птахів, красиво цвітуть, а деякі з них дають цінні плоди і виділяють у навколишню атмосферу фітонциди і леткі речовини, що оздоровлюють і очищають повітря.

Разом з тим, живоплоти відіграють значну роль у декоративному оформлен-ні вулиць, площ, парків, скверів, житлових кварталів, територій промислових підприємств.

  1. Ландшафтно –архітектурний аналіз основних фокторів, що впливають на формування ландшафтно-архітектурного комплексу при покрашенні та створені живоплотів і лабіринтів

    1. Місце знаходження об’єкту проектування

Зелені насадження м. Бережан Тернопільської обл. Загальна площа зелених насаджень м. Бережани становить 34,46. га, в тому числі 25,58га насадження загального користування (парки, сквери,), зелені насадження вздовж вулиць 0,4га, 4,1 га зелені насадження захисних смуг і схилів (насадження в урочищі «Бабина гора» та урочищі «Сторожисько»). До складу насаджень загального користування входять міський парк «Стара фортеця» і 6 скверів. На території міста налічується близько 8 тис. погонних метрів живоплотів.

    1. Коротка історична довідка

Ще в перші століття нашої ери з'явилися газони-лабіринти (складна система доріжок розділена смугами газону). Газон-лабіринт, вік якого 1800 років, зберігся дотепер у Південному Уельсі в містечку Керлеон. На відміну від кукурудзяних, газонні лабіринти проглядалися, і їх можна було залишити в будь-який час, просто пройшовши по газону.

У газонах-лабіринтах любила гуляти молодь, а в дні церковних свят заходили і поважні добродії.

Лабіринти можуть бути створені з валунів, різнотрав'я, кукурудзи і навіть землі. Так, найбільший у світі земляний лабіринт, створений інженером-аматором Д.Бьюкененом у 1996 році з 7000 тонн землі в англійському містечку Честерфілді. Але у нашій країні кукурудзяних і земляних гігантів поки що не передбачається і тому для створення лабіринтів використовують стрижені живоплоти з дерев і чагарників.

Живоплоти та лабіринти в Україні

Широко використовувалися живоплоти, зелені стіни, лабіринти і боскети у стародавніх парках України, про що свідчать дорожні замітки та малюнки відомих мандрівників, архітекторів, будівельників та художників Так, відомий мандрівник Павло Алепський проїхав через землі України у 1654 році і залишив опис саду архімандрита Києво- Печерської лаври.

Він писав: "Нас водили в сад архімандрита, куди ми спускалися з його келій по сходах. Входять у сад через двері у вигляді високої арки з куполом. З боків вона вся складається з ґрат, сплетених з тонких галузок усередині і зовні, і має один лікоть у товщину. Усередині її якась рослина з зеленими гілками і численними шипами, схожа на жовтий жасмин або гілки жасмину Хами. Піднімаючись із землі, вона проникає в цю дивну споруду і наповнює грати. Усі гілочки, як тільки-но вони виступають назовні з ґрат, обрізують ножицями. З такої ж рослини зроблені огорожі розсадників цього саду. Настільки мистецький витвір є справою рук садівників, що підрізують і вирощують цю рослину, роблячи його таким красивим". Варто звернути увагу нате, що Алепський називає живопліт "дивною спорудою", говорить про "мистецький витвір", і підкреслює, що рослина таки "красива". Це значить, що на своєму довгому шляху (Алепський рухався з Антіохії (Сирії) до Московії) він не бачив нічого подібного.

Відомий український замок з парком регулярного планування у селі Підгірці (Бродівського району на Львівщині) був збудований під керівництвом архітекторів Андреа дель Аква і Гільома Левассера де Боплана у середині XVII століття. Садиба була розмішена на терасах, прикрашена гротами, партерами, фонтанами й грабовими боскетами. Парк у Підгірцях змалював Адам Шишко-Богуш у 1939 році. На малюнку дуже добре видно район боскетів, які збереглися.

Вишневецький парк на Тернопільщині також мав у припалацовій частині на терасі вище партеру чотири боскети, серед яких розміщувалися два флігелі. Регулярне планування припалацової частини виконав англійський архітектор Бургіньон у 1789 році. Цей план зберігся. Тепер на місці партеру і боскетів — спортивні майданчики. Але відновити припалацову частину можна.

У Немирівському парку (початок створення 1885 рік) стінки зі стриженого граба розташовувалися обабіч партеру. Тепер в оформленні партеру використані живоплоти з ялини звичайної, тису ягідного і самшиту. Як і раніше, існують стіни з граба.

Достатньо боскетів, лабіринтів зелених стін та живоплотів у стародавніх парках Криму. Застосовуються вони й у сучасних парках і ботанічних садах, у вуличних насадженнях тощо. Прикладом можуть бути живоплоти біля Марийського палацу у Києві, у Національному центрі виставок і ярмарків (колишньому ВДНГ, грабові боскети в Національному ботанічному саду ім. М.М. Гришка HAH України у Києві. Нещодавно були створені боскети з туї західної у парку ім. Т.Г.Шевченка у Києві біля університету. Вони по колу огороджують майданчик відпочинку і мають внутрішні доріжки, які сполучені із загальною дорожньою мережею. Створені живоплоти з самшиту навколо пам'ятника генералу Ватутіну у Києві.

Але неперевершеними все ж залишаються боскети у Версалі (Франція). Вони займають третю частину парку. У Версалі боскет набуває різноманітного плану, форми і призначення. Андре Ленотр створив головні композиції Версаля з боскетів і водойм. Боскети у Версалі використовували

як зелені зали для проведення музичних концертів, театральних вистав, танців, ігор і для тихого відпочинку. Виходячи із призначення, кожен боскет одержав свою назву: Лабіринт, Королівський острів, Велика зала, боскет дофіна, боскет зірки, боскет Купола, боскет Обеліска, боскет Анфілади, бальна зала, ванна Аполлона, королівські озера. До боскетної зали вели двері, або тріумфальні ворота, вирізані з зелені. У місці входу до боскету часто влаштовували дерев'яні або металеві ворітця. Зелені зали і кабінети мали не тільки двері, а й вікна. Підлога в цих залах була вкрита зеленими килимами з газонів або являла собою мозаїчні покриття з килимових квітників. Дерева в боскетах висаджували правильними рядами на близькій відстані один від одного. По межах боскетів установлювали легкі дерев'яні штахети-трель-яжі, пофарбовані в зелений колір. Така огорожа стримувала буйність росту рослин і слугувала для формування рівної поверхні зеленої стіни. Висота її становила дві третини ширини доріжки, що проходив через боскет. В огорожах найчастіше використовували граб або виткі рослини. Скульптури та квіти мали в парку другорядне значення. Головний партер становили водний канал, газон і величезні зали із зелені, що створювало грандіозну пишність, гідну короля Сонця — Людовика XIV.

Неперевершеними також залишаються зелені стіни вілли Альдобрандині, які обрамляють Водний театр та зелені стінки на віллі Гамберая (Італія), стрижені у вигляді амфітеатру. Амфітеатр — це висока стіна, з багатьма нішами і скульптурами, стінними фонтанами і балюстрадою. У плані амфітеатр має форму півкола або еліпса, призначення якого замикати ділянки саду або ж весь сад. На віллі Гамберая є 24 стрижені живі стінки з кипарису, що виконують роль амфітеатру. Амфітеатр, зазвичай, розташовувався навпроти палацу. Своє значення амфітеатри в садах і парках зберегли й у наші дні

Живоплоти, боскети, лабіринти в озелененні

Знаходять застосування живоплоти і стіни і в озелененні сучасних садиб. Найчастіше уздовж периметра ділянок висаджують стіни з колоноподібних культиварів туї західної та плоскогілочника. Вони дуже добре приховують суцільні паркани, якими часто оточені такі ділянки, а якщо паркани зроблені з ґрат — живоплоти і стіни закривають двір від проглядання іззовні. Ці рослини добре ростуть у наших умовах, утворюють щільні стіни, добре витримують пересаджування в дорослому віці.

Однак надмірне захоплення туєю також небажане. Варто використовувати різноманітніший асортимент рослин, уникати шаблонів, намагатися додавати кожній ділянці індивідуальності.

Якщо у вас достатньо землі, створіть лабіринт

Лабіринти мають створюватися з певною метою. Центром лабіринту може бути альтанка, і тоді проходження по доріжках лабіринту буде напрямком до неї. Не бажано, аби якісь доріжки закінчувалися просто тупиком. Краще, якщо замість тупика буде невеликий боскет з лавочкою для відпочинку, скульптурою, фонтаном і т.п. Тоді вся система доріжок набуде сенсу, навіть неправильно обраний шлях буде приводити до цікавих куточків. Такий підхід

дає змогу повною мірою використовувати ефект несподіванки.

Лабіринти з низькострижених живоплотів можуть створюватися на партерних ділянках садиб і також виконувати роль візерунка.

Можуть знайти застосування лабіринти й у громадських парках, на виставках і т.п. Нами розроблені приклади боскетів і лабіринтів для дитячого парку або дитячого майданчика, а також — лабіринт-боскет для дітей, виставка квітів у боскеті й лабіринті "Жар птиця". Лабіринти для спортивних майдан чиків, використовуються для проведення змагань, прикладом може бути Стрічковий лабіринт, Лабіринт із фонтаном. З різних трав пропонуємо створити Трав'яний лабіринт на виставці у ботанічному саду або в Потайному саду. Це несподіваний і незвичайний прийом планування навіть для лабіринтів. І нарешті — Круглий лабіринт на трикутній ділянці в поєднанні з групами деревних рослин, стрижених у вигляді геометричних фігур (лабіринт і фігурна стрижка). На трикутній ділянці можна розташовувати лабіринт для тихого відпочинку. Лабіринт Мінотавра може виконувати кілька функцій: для відпочинку, для прогулянок, знайомства з міфами.

Створюючи лабіринти, варто враховувати відстань між зеленими стінками лабіринту, щоб рослини не затінювали одна одну. Ця відстань повинна становити 3/2 висоти сусідніх стінок лабіринту. Так, якщо висота стінок лабіринту становить 1 м, то відстань між ними буде 1,5 м. Для високих стін, виконаних з дерев, відстань між ними має становити також 3/2 висоти протилежних зелених стінок. Це значить, що при висоті зелених стінок 2 м, відстань між стінками буде 3 м.