
- •1.Поняття конституційного ладу України.
- •2.Принципи конституційного ладу України
- •3.Гуманістичні, економічні і політичні основи конституційного ладу України
- •4.Проблема конституційної і правової держави. Сучасні ідеї про правову державу, їх відображення в конституційному законодавстві і реалізація у практиці державного будівництва.
- •6.Конституційна характеристика України як соціальної держави
- •7.Громадянське суспільство в концепції конституційного ладу
- •8.Поняття і сутність народовладдя. Конституційні основи народовладдя.
- •9.Український народ – носій суверенітету і джерело владу в Україні.
- •10.Суверенітет народу: гносеологічні витоки та сучасне розуміння.
- •11.Теоретичні і конституційно-правові основи демократії.
- •12.Безпосередня демократія : поняття і конституційна природа, форми.
- •13.Поняття і конституційно-правова регламентація референдумів.
- •14.Види референдумів: всеукраїнський і місцевий.
- •15.Порядок призначення організації і проведення референдумів .
- •16.Концепція народного представництва. Поняття і форми представницької демократії.
- •17.Український парламентаризм: історія становлення, сучасний етап розвитку
- •18.Виборче право і виборча система: поняття і принципи
- •19.Правове регулювання і порядок формування представницьких органів держави і місцевого самоврядування
- •20.Вибори Президента України:правова регламентація і загальна характеристика
- •21.Вибори народних депутатів України
- •22.Місцеві вибори
- •23.Відповідальність за порушення виборчого законодавства
- •24.Становлення громадянського суспільства.
- •25.Поняття громадянського суспільства. Структура і принципи самоорганізації громадянського суспільства.
- •26.Взаємодія держави і громадянського суспільства. Особа і громадянське суспільство.
- •27.Соціально-правові передумови становлення в Україні громадянського суспільства.
- •30Людина, особистість, громадянин у сучасному конституціоналізмі .
- •31.Понятійні засоби які визначають правове становище особи.
- •32.Принципи правового статусу особи.
- •33.Поняття та юридична природа конституційних прав та свобод людини та громадянина.
- •34.Класифікація конституційних прав та свобод людини та громадянина. Законні інтереси. Співвідношення індивідуальних та колективних прав.
- •35.Конституційні обов’язки людини та громадянина.
- •37.Міжнародно-правові стандарти і конституційне законодавство України про правовий статус людини і громадянина.
- •38.Поняття і види громадянських станів особистості.
- •45.Громадянство дітей по законодавству України.
- •46.Поняття і основи правового статусу іноземців.
- •47.Права, свободи і обов’язки іноземців. Режими проживання іноземних громадян
- •48.Особи без громадянства: поняття і особливості правового положення
- •49.Поняття і особливості правового статусу біженця.
- •51.Особливості правового положення осіб,які отримали статус біженця.
- •52.Особливості правового статусу закордонних українців.
- •53.Конституційно-правовий статус об’єднань громадян.
- •54.Поняття і види об’єднань громадян.
- •55.Поняття і озн багатопартійності. Констит-прав статус політ партій.
- •56.Порядок створення політичних партій.Принципи діяльності політичних партій.
- •59.Конституційне право на свободу світогляду і віросповідання. Конституційно-правовий статус і види релігійних організацій.
- •60.Конституційні основи організації і діяльності професійних союзів в Україні.
- •68.Конституційна організація державної влади і місцевого самоврядування в Україні.
- •69.Конституційна система функцій Української держави.
- •72.Державна територія:поняття и склад.
- •73.Державний кордон: поняття, види, порядок встановлення, режими.
- •74ЄПоняття та принципи держ устрою.
- •75.Державно-правові ознаки України як унітарної держави.
- •77.Політико-правові засоби вдосконалення і гармонізації міжнаціональних в-син в країні.
- •78.Адміністративно-територіальний устрій і порядок вирішення питань територіального поділу.
- •79.Поняття і юридична природа державної влади
- •80.Структура конституційно-правового інституту державної влади в Україні.
- •81.Поняття органу держави, його ознаки і конституційний статус
- •85.Система органів державної влади в Україні
- •86.Законодавча влада в Україні.Конституційна природа парламента-вру
- •87.Конституційний склад і структура вр
- •88.Принципи діяльності вру
- •89.Функції і повноваження вру
- •91.Апарат Верховної Ради України
- •92.Парламентські процедури: законодавча, установча, процедура парламентського контролю.
- •93.Акти Верховної Ради України.
- •94.Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
- •95.Конституційно-правовий статус народного депутата України і правові гарантії його діяльності. Природа депутатського мандату.
- •96.Інститут президентства в України: історія становлення і сучасний етап розвитку
- •97.Роль і місце пу у системі органів державної влади.
- •98.Конст-правовий статус пу
- •99.Повноваження пу. Акти пу.
- •100.Підстави і порядок припинення повноважень пу. Процедура імпічмента.
- •101.Адміністрація пу.
- •102.Інститут представника пу.
- •105.Кабмін(кму)- вищий орган в системі виконавчої влади України.Порядок формування Кабміну
- •106.Кабмін – склад, компетенція, акти.
- •107.Прем’єр-міністр Укр.: порядок призначення, статус, повноваження і політична роль.
- •108.Система центральних органів виконавчої влади.
- •109.Міністерства та інші органи центральної виконавчої влади: порядок формування,принципи діяльності, статус, повноваження і політична роль.
- •111.Місцеві державні адміністрації: правова природа, порядок формування, структура, принципи діяльності, компетенція, акти.
- •112.Судова влада: поняття, склад і принципи функціонування.
- •113.Судова система України. Система судів загальної юрисдикції.
- •114.Конституційні принципи судочинства. Здійснення правосуддя у формах конституційного, цивільного, кримінального і адміністративного судочинства.
- •117.Правоохоронні і контрольно-наглядові органи: система і компетенція.
- •118.Конст.-правовий статус прокуратури. Функції і повноваження прокуратури.
- •124.Суб'єкти і форми звернення до ксу
- •125.Поняття і правова природа актів ксу. Правові позиції ксу: поняття і значення.
- •128.Система місцевого самоврядування в Україні
- •131.Конституційні принципи взаємодії місцевих органів виконачої влади та органів місцевого самоврядування
- •132.Конституційно-правовий статус депутата місцевої ради і правові гарантії його діяльності
89.Функції і повноваження вру
Головними функціями Верховної Ради є: представницька, законодавча, установча, функція парламентського контролю. До парламентських функцій належать також бюджетно-фінансова, функція міжпарламентських зв'язків та ін. Верховна Рада, як правило, здійснює ці функції, але вони не вважаються головними серед її основних функцій
Законодавча функція Верховної Ради є найважливішою і найбільш об'ємною за значенням і змістом. В її межах формується правова система Української держави, забезпечується правове регулювання відносин, що виникають у суспільстві і потребують законодавчого регулювання. Зміст законодавчої діяльності Верховної Ради полягає в підготовці і прийнятті законів. Законодавча функція спрямована на встановлення надійного правопорядку. Вона спрямована на ділове співробітництво парламенту з іншими гілками влади у нормотвор-чій діяльності, що гарантує стабільність у країні, формування правової основи, подальший розвиток держави і суспільства.Законодавча функція Верховної Ради — найважливіший напрям її діяльності.
Однією з головних функцій Верховної Ради є установча функція.
Пріоритетним напрямом установчої функції парламенту є призначення виборів Президента у терміни, передбачені Конституцією. Обрання Президента відповідно до ст. 103 Конституції здійснюється громадянами України на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування терміном на п'ять років.
Роль парламенту у формуванні органів виконавчої влади за чинною Конституцією істотно змінилася.
Здійснення контролю займає важливе місце в діяльності будь-якого парламенту. Обсяг повноважень парламенту конкретної держави, у тому числі України, в галузі контролю залежить насамперед від ряду чинників: державний устрій; політичний режим; форма правління; історичні умови; традиції, які склалися в політико-правовій сфері
Сутність цієї функції проявляється в тому, що в умовах демократично організованої системи поділу влади народові належить право контролювати діяльність усіх владних структур, яким він передав владні повноваження. За межами контролю не повинно бути ні одне державне утворення, в тому числі парламенти. Реалізуючи від імені народу вищу форму контролю (парламентський контроль), вони самі контролюються народом через різні інститути прямої демократії (вибори, референдуми).
Основними напрямами контрольної діяльності Верховної Ради є: контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України; парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина та їх захист; бюджетно-фінансовий контроль; прийняття Верховною Радою рішення про направлення запиту до Президента України; запит народного депутата України на сесії Верховної Ради; парламентський контроль за діяльністю органів прокуратури; здійснення парламентського контролю з окремих питань безпосередньо або через тимчасові спеціальні і тимчасові слідчі комісії1.
До повноважень Верховної Ради України належить:
внесення змін до КУ, передбачених розділом XIII цієї Конституції; призначення всеуккр. референє з питань, ст..73 цієї К. прийняття законів;затвердження Держ бюджету України. визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики; затвердження загальнодержавних програм ек., наук-тех, соціаль, нац-культ розвитку, охорони довкілля;
7призначення виборів През У у строки, передбачені цією К;заслуховування щорічних та позачергових послань Пр У про внутрішнє і зовнішнє становище У; оголошення за поданням Пр.У стану війни і укладення миру,, а також ряд інших повноважень
90.Організація і порядок роботи ВРУ
Сесія Верховної Ради (від лат. -- засідання) --це термін, протягом якого парламент України проводить свої пленарні засідання та приймає рішення з питань, віднесених до її відання Конституцією та законами України. У перерві між пленарними засіданнями проводяться засідання комітетів та інших органів Верховної Ради.Сесії Верховної Ради поділяються на чергові і позачергові. Чергові сесії Верховної Ради починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня (частина перша ст. 83 Конституції). У зв'язку з конституційною визначеністю щодо часу свого початку чергові сесії не скликаються.Позачергові сесії Верховної Ради із зазначенням порядку денного скликаються Головою Верховної Ради на вимогу не менш як третини народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради або на вимогу Президента. У разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається у дводенний термін без скликання (частина третя ст. 83 Конституції).Окремо Конституція України та Регламент Верховної Ради регулюють процедуру першої сесії новообраної Верховної Ради. Так, Верховна Рада України збирається (без скликання) на першу сесію не пізніше ніж на тридцятий день після офіційного оголошення результатів виборів. При цьому Верховна Рада згідно з частиною другою ст. 82 Конституції України є повноважною за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Перше після виборів пленарне засідання Верховної Ради відкриває найстарший за віком народний депутат України і веде його до обрання Президії сесіїПід час засідання Верховної Ради головуючий зобов'язаний утриматися від коментарів і оцінок щодо промовців та їх виступів.Засідання Верховної Ради проводяться відкрито. Закрите засідання може бути проведено за рішенням більшості від конституційного складу Верховної Ради (частина перша ст. 84 Конституції України).На початку кожного засідання Верховної Ради головуючий проводить за допомогою електронних засобів поіменну реєстрацію народних депутатів України, присутніх на засіданні, інформує Верховну Раду про кількість депутатів, про яких відомо, що вони відсутні з поважних причин. На початку першого засідання .кожного робочого дня головуючий оголошує порядок денний на весь день роботи..Регламент передбачає такі види голосування у Верховній Раді: сигнальне, відкрите нефіксоване і відкрите фіксоване (поіменне). При цьому сигнальне застосовується не для прийняття рішення, а оголошується головуючим для того, щоб з'ясувати кількість депутатів, які не підтримують або заперечують проти тієї чи іншої пропозиції. Сигнальне голосування проводиться без обговорення і здійснюється підняттям руки; при цьому підрахунок голосів не проводиться і про прийняття рішення не оголошується. Головуючий на засіданні Голова Верховної Ради і його заступники в сигнальному голосуванні участі не беруть.Відкрите нефіксоване та відкрите фіксоване голосування здійснюються за допомогою електронної системи підрахунку голосів, яка працює в одному з двох режимів: без можливості фіксації персональних результатів голосування кожного депутата; з можливістю фіксації (у тому числі роздруковуванням) персональних результатів голосування кожного депутата.Поіменне голосування проводиться за пропозицією будь-кого з депутатів, підтриманою не менш як однією третиною народних депутатів, які взяли участь у голосуванні. Результати поіменного голосування роздруковуються відразу після голосування і надаються уповноваженим представникам депутатських груп (фракцій) за їх зверненням, а також для ознайомлення депутатам за їх зверненням.