14

Міністерство освіти і науки України

Харківська національна академія міського господарства

Кафедра ТС і Л

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни:

«Інтегровані матеріальні потоки»

Виконав:

студент 4 курсу

ф-ту менеджменту

групи ЛОГІС 2009-1

Криворучко І. Я.

Перевірив:

викл. Федорова Т.Ф.

Харків 2012

ЗМІСТ

ВСТУП

1. ВИЗНАЧЕННЯ ХАРАКТЕРИСТИК РАЙОНІВ РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ……………………………………………………………

1.1 Складання транспортної схеми…………………………………

1.2 Визначення найкоротших відстаней та часу поїздки потенціальних

споживачів…………………………………………………….

1.3 Обсяги покупок в районах реалізації…………………………….

2. ВИБІР КРИТЕРІЮ ЕФЕКТИВНОСТІ………………………………...

2.1 Побудова цільової функції………………………………………..

2.2 Програмне забезпечення прийняття керівних рішень…………..

3. РОЗРАХУНОК ОБСЯГУ ПРОДАЖ І ДОХОДІВ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ТОВАРІВ

4.РОЗРАХУНОК ТРАНСПОРТНИХ ВИТРАТ…………………………...

5.РОЗРАХУНОК ВИТРАТ НА ЗБЕРІГАННЯ, СОРТУВАННЯ ВАНТАЖІВ І РЕАЛІЗАЦІЮ ТОВАРІВ……………………………………..

6.ВИБІР СХЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛОГІСТИЧНОЇ СИСТЕМИ

Список літератури

Додаток А

Додаток Б

Вступ

Економічні відносини в Україні, що в значній мірі формуються в умовах невизначеності та нестійкості середовища, потребують високоефективних способів і методів керування господарською діяльністю. Традиційні концепції керування вже не виправдовують себе. Одним з найбільш прогресивних науково-прикладних напрямків є логістика. Логістика у взаємодії з маркетингом являє собою ідеальний на сьогодні варіант системи керування в економіці .

Мета цієї курсової роботи - закріпити й розширити знання шляхом вирішення завдання щодо визначення раціонального варіанта функціонування логістичної системи на прикладі мережі торгових центрів. Визначення розміщення промислових і комерційних підприємств крупної фірми і оцінка їх відносної продуктивності є одним з тих питань, що становлять значний інтерес для керівників фірм.

У ході виконання курсової роботи було визначено параметри функціонування логістичної системи, також розроблене спеціальне програмне забезпечення для автоматизації розрахунку критерію ефективності, проведено дослідження залежності критерію ефективності від окремих факторів моделі системи.

1. Визначення характеристик районів реалізації товарів

1.1. Складання транспортної схеми

Керуючись заданою картою території реалізації товарів, з урахуванням розташування центрів тяжіння житлових районів, варіантів розташування торгового центру і можливого місця розташування розподільчих центрів, скласти транспортну схему.

Для складання транспортної схеми необхідно на карту нанести, згідно із заданими координатами, всі перераховані об’єкти. Об’єкти проставляють у центрі заданого квадрата. Якщо об’єкт не припадає на дорогу, то необхідно його з’єднати з найближчою дорогою.

Далі між об’єктами встановлюють транспортні зв’язки. Для встановлення таких зв’язків треба проаналізувати послідовно кожну пару об’єктів і обрати такий шлях прямування транспортного засобу, який має найменшу відстань. При складанні транспортної схеми треба враховувати особливості території, на якій планують організацію перевезень – умовними позначеннями необхідно проставити перехрестя, на яких змінюється траєкторія прямування транспортного засобу. Копія заданої карти с транспортними зв’язками представлена в Додатку А.

Після узгодження складеної схеми з викладачем зобразити транспортну схему в системі координат без нанесення доріг. На складеній транспортній схемі між суміжними пунктами проставити відстані, які визначають на основі масштабу карти.

Таблиця 1.1- умовні позначення.

Р	ТЦ	РЦ, АР,АТ	П

Також всі пункти нумеруються для швидкого вводу даних для розрахунку коротких відстаней.

1. Р1; 6- Р6; 11- ТЦ5; 16- П2;

2. Р2; 7- ТЦ1; 12- РЦ; 17- П3;

3. Р3; 8- ТЦ2; 13- АР; 18- П4;

4. Р4; 9- ТЦ3; 14- АТ; 19- П5;

5. Р5; 10- ТЦ4; 15- П1; 20- П6;

На складеній транспортній схемі між суміжними пунктами поставлені відстані, які визначаються з допомогою маштаба карти ( 1 см – 1 км ). Транспортна схема представлена в Додатку Б.

1.2. Визначення найкоротших відстаней та часу поїздки потенціальних споживачів

Для розрахунку найкоротших відстаней доцільно користуватися програмними засобами кафедри транспортних систем і логістики. Порядок використання даних програмних засобів наведено в методичних вказівках з курсу «Вантажні перевезення». Можна використати методи розрахунку найкоротших відстаней, які розглядалися в курсі «Дослідження операцій». Проведення розрахунків повинно супроводжуватися відповідними поясненнями і прикладами розрахунків. При використанні програмних засобів обов’язкове подання даних про їх роботу.

Таблиця 1.2 – Характеристика ланок транспортної мережі

Ділянка	Код	Відстань (км)
РЦ-Р4	12-4	4.6
Р4П1	4-15	2.3
П1-П2	15-16	2.7
П2-ТЦ1	16-7	3
ТЦ1-РЗ	7-3	2.5
ТЦ1-АТ	7-14	3.2
АТ-Р1	14-1	2
Р1-Р6	1-6	2
Р1-ТЦ5	1-11	6.3
ТЦ5-П4	11-18	2.7
П4-ПЗ	18-17	3.8
ПЗ-АР	17-13	2.8
АР-ТЦ1	13-7	2
ПЗ-ТЦ4	17-10	1.7
ТЦ4-П5	10-19	1.4
П2-П5	16-19	8.8
П5-Р5	19-5	1,8
Р5-ТЦ2	5-8	1
ТЦ2-П6	8-20	3.2
П6-Р2	20-2	3.2
Р2-П4	2-18	6
П6-ТЦЗ	20-9	5
П6-ПІ	20-15	7

Таблиця 1.3 - Відстані між центрами, км

Центри тяжіння і розподільчі центри		Торгові центри (позначення за завданням/ позначення за програмою flo_put.exe)
позначення за завданням	позначення за програмою flo_put.exe	ТЦ1 ( 7 )	ТЦ2 ( 8)	ТЦ3 ( 9 )	ТЦ4 ( 10 )	ТЦ5 ( 11 )
Р1	1	5,2	15,9	22,9	11,7	6,3
Р2	2	14,6	6,4	8,2	10,6	8,7
РЗ	3	2,5	13,2	20,2	9,0	13,8
Р4	4	8,0	12,5	14,3	14,5	19,3
Р5	5	9,7	1,0	9,2	3,2	11,4
Р6	6	7,2	17,9	24,9	13,7	8,3
РЦ	12	12,6	17,1	18,9	19,1	23,9
АР	13	2,0	8,7	16,9	4,5	9,3
АТ	14	3,2	13,9	20,9	9,7	8,3

На основі відстаней між центрами тяжіння і торговими центрами визначити час поїздки споживачів. Значення швидкості руху транспорту, на якому буде здійснюватися доставка споживачів, прийняти рівним 20 км/год. При розрахунку часу поїздки час пішого пересування споживачів і очікування транспорту не враховувати. Результати звести до табл.1.4.

Таблиця 1.4 - Час поїздки споживача, год.

Центри тяжіння	Торгові центри
	ТЦ1	ТЦ2	ТЦ3	ТЦ4	ТЦ5
Р1	0,26	0,795	1,145	0,585	0,315
Р2	0,73	0,32	0,41	0,53	0,435
Р3	0,125	0,66	1,01	0,45	0,69
Р4	0,4	0,625	0,715	0,725	0,965
Р5	0,485	0,05	0,46	0,16	0,57
Р6	0,36	0,895	1,245	0,685	0,415

Обсяги покупок в районах реалізації

де N - кількість груп родин, од;

- кількість родин, що мешкають в j -му житловому районі та мають доход, який відноситься до i -ї групи, N i ,1 ∈ ;

- річний обсяг покупок предметів широкого споживання, одягу іхарчування, що приходиться на родину, доход якої відноситься до i -ї групи;

- зростання обсягу таких покупок для j -го житлового району, визначають з табл.2.3;

- повний обсяг покупок товарів, що згадувалися раніше, для j -го житлового району

= (1 + 0,07) × (2910 × 3200 + 170× 7400 + 50 × 42200) = 12356146

Р2 = (1 + 0,09) × (1380 × 2600 + 370 × 8500 + 70 × 22000) = 9017570

Р3 = (1 + 0,03) × (1000 × 1600 + 270× 6700 + 30 × 21800) = 4184890

Р4 = (1 + 0,03) × (2770 × 3900 + 380 × 5200 + 40 × 34900) = 14600250

Р5 = (1 + 0,1) × (2300 × 3100 + 140 × 5600 + 80 × 29100) = 11266200

Р6 = (1 + 0,05) × (2880 × 2200 + 290 × 7100 + 10 × 20100) = 9025800

Таблиця 1.5 - Характеристика зростання обсягу покупок

Відсоток зростання обсягу покупок у центрах тяжіння
Р1	Р2	Р3	Р4	Р5	Р6
7	9	3	3	10	5

Таблиця 1.6 - Дані про обсяги покупок в районах реалізації

Назва параметра	Значення параметра районами						Всього
	Р1	Р2	Р3	Р4	Р5	Р6
Відсоток зростання, %	7	9	3	3	10	5	37
Обсяг покупок, грн.	12356146	9017570	4184890	14600250	11266200	9025800	604508568