103. Поняття виконавчої влади та її місце в механізмі державної влади.

Виконавчу владу здійснюють глава держави (президент, конституційний монарх, шах, емір і т. д.), уряд, різні міністерства та інші центральні установи (комітети, комісії, відомства, інспекції, служби, бюро і т. д.), місцеві державні органи виконавчої влади. Основна функція виконавчої влади - організація виконання законів, прийнятих законодавчою владою. Президент і уряд керують системою підпорядкованих їм органів державного управління та інших органів виконавчої влади, забезпечують виконання Конституції та законів, а також виконують інші функції, покладені на них Конституцією та законом.

На відміну від законодавчої влади, що носить первинний, верховенству характер, виконавча (адміністративна) влада має за своєю суттю вторинний, похідний характер. Це, до речі, випливає з етимології поняття «адміністрація» («administrare» - «служити для»; «ministrare» - дієслово, похідний від «ministris» - «слуга», форми родового відмінка від основи «minus» - «мінус») . Завдання адміністрації залишаються незмінними по своїй природі і складаються у виконанні доручень, даних їй носіями влади, і в розв'язанні згідно з цим приватних питань.

Істотні ознаки виконавчої влади - це її уні ¬ версальная і предметний характер. Перша ознака відбиває той факт, що виконавча влада, її органи діють безупинно і скрізь, на всій території держави. Цим вони відрізняються і від законодавчих, і від судових органів. Інша ознака означає, що виконавча влада, також на відміну від законодавчої і судової, має інший зміст, оскільки спирається на людські, матеріальні, фінансові й інші ресурси, використовує інструмент службових просувань і систему заохочень. В руках виконавчої влади знаходиться дуже грізна сила, адже існування державної влади знаходить своє вираження саме в її чиновниках, армії, адміністрації, суддях. Серед цієї сили особлива роль належить збройним формуванням: армії, органам безпеки, міліції (поліції).

105. Кабінет Міністрів України - вищий орган в системі виконавчої влади. Порядок формування Кабінету Міністрів України.

Згідно з Конституцією, КМУ є вищим органом у системі органів виконавчої влади, яку складають центральні і місцеві органи влади. Здійснює владу: безпосередньо, або через місцеві органи влади. Визначення КМ як вищого органу влади відображає його роль і місце не лише в системі органів виконавчої влади, а й у системі державної влади України в цілому, характеризує його як орган, що здійснює виконання законів ВРУ і нормативних актів ПУ. Як вищий орган виконавчої влади КМ очолює єдину систему виконавчої влади в Україні, забезпечує у відповідності з Конституцією здійснення функцій і повноважень виконавчої влади на території України; спрямовує діяльність міністерств та інших органів виконавчої влади; самостійно вирішує питання, віднесені до її відання Конституцією України.

Кабінет Міністрів відповідальний перед ПУ, одночасно він підконтрольний і підзвітний ВР. Структура: Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, три віце-прем'єр-міністри, міністри закордонних справ, юстиції, фінансів, оборони, внутрішніх справ, інші міністри. Компетенції: організації виконання Конституції і законів України, актів Президента та Кабінету Міністрів, Програми його діяльності у сферах економіки, соціального і культурного розвитку, забезпечення прав і свобод людини, науково-технічної діяльності, фінанси і оподаткування, зовнішньополітичної та зовнішньоекономічної діяльності, забезпечення національної безпеки і обороноздатності країни, здійснення постійного контролю за виконанням органами виконавчої влади Конституції та актів законодавства України, вжиття заходів щодо усунення недоліків у роботі цих органів

Згідно зі ст. 114 Конституції, до Кабінету Міністрів входять Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, три віце-прем'єр-міністри, міністри закордонних справ, юстиції, фінансів, оборони, внутрішніх справ, інші міністри.

За поданням Прем'єр-міністра України Президент України призначає міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також осіб, які не очолюють міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади.

Чисельність Кабінету Міністрів України, відповідно до Закону "Про Кабінет Міністрів України", не може перевищувати 25 осіб (ст. 5).

Члени Кабінету Міністрів України є вищими посадовими особами виконавчої влади України, на них не поширюється дія закону про державну службу.

Голова Кабінету Міністрів України призначається Президентом України за згодою Верховної Ради України (п. 12 ст. 85, п. 9 ст. 106 Конституції України).

Процес призначення Прем'єр-міністра України складається з таких стадій: визначення Президентом кандидатури на цю посаду, розгляд Верховною Радою України цієї кандидатури, у разі відхилення - наступне внесення та розгляд кандидатури на пропоновану посаду, призначення Прем'єр-міністра України.

На підставі подання Прем'єр-міністра Президент після затвердження структури та загальної чисельності Кабінету Міністрів України, видає указ про призначення списком членів Кабінету Міністрів України, видає указ про призначення списком членів Кабінету Міністрів. У списку повинно бути не менше двох третин від загальної чисельності Кабінету Міністрів.