62. Гарантії для працівників при розірванні трудового договору

Всі гарантії для працівників при припиненні трудового до­говору поділяються на загальні, які стосуються всіх категорій працівників, і спеціальні, передбачені лише для окремих катего­рій працівників.

Однією з гарантій при розірванні трудового договору є обов'язок роботодавця запропонувати працівнику, трудовий договір з яким розривається, іншу роботу. Це стосується звіль­нення з підстав скорочення чисельності або штату, виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі, а також поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу. При цьому працівника можна звільнити у випадку, коли працівник відмовився від запропонованої ро­боти, а також коли на підприємстві немає іншої роботи, яку можна запропонувати працівнику.

Однією із загальних гарантій при звільненні працівників є необхідність отримання роботодавцем попередньої згоди проф­спілкового органу у випадках і порядку, визначених ст. 43 КЗпП України.

КЗпП у ст. 43-1 встановлює також випадки, коли роботода­вець має право розірвати трудовий договір з працівником без попередньої згоди профспілкового органу. За загальним пра­вилом звільнення у цих випадках відбувається з незалежних від роботодавця обставин, а тому позиція профкому тут суттє­вого значення не має.

У випадках, передбачених ст. 44 КЗпП України, при розір­ванні трудового договору працівнику виплачується вихідна до­помога.

Ще однією важливою умовою при розірванні трудового до­говору є вимога ст. 40 КЗпП України, яка забороняє звіль­нення працівника за ініціативою роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування пра­цівника у відпустці незалежно від виду відпустки. При цьому не має значення причина непрацездатності та її тривалість, а також чи було це відомо роботодавцю. Єдина умова — щоб тимчасова непрацездатність була засвідчена у встановленому законом порядку. Вказане правило не застосовується при розірванні трудового договору з ініціативи роботодавця при нез'явленні працівника на роботу протягом більш як 4 місяців поспіль внаслідок тимчасової непрацездатності, при ліквідації підприємства, а також при розірванні трудового договору з ініціативи працівника.

Правило про заборону розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця в період перебування працівника у від­пустці не поширюється на випадок звільнення у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи, організації. При цьому необхідно зазначити, що відповідно до ст. З Закону України "Про від­пустки" за бажанням працівника у разі його звільнення йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звіль­ненням. Датою звільнення у цьому разі є останній день від­пустки. Вказане правило не поширюється на звільнення за порушення трудової дисципліни.

Правила про недопустимість звільнення працівника з іні­ціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування у відпустці стосуються як випад­ків, передбачених ст. ст. 40 і 41 КЗпП України, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до законодавства провадиться з ініціативи роботодавця.

Для деяких категорій працівників встановлені додаткові гаран­тії при розірванні трудового договору.

Так, щодо вагітних жінок, жінок, які мають дітей віком до З років, а також жінок, що перебувають у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 6-річного віку без збереження заробітної плати, ст. 184 КЗпП встановлено заборону їх звільнен­ня за ініціативою роботодавця. Аналогічна гарантія передбачена також для одиноких матерів, що мають дитину віком до 4 років або дитину-інваліда. їх звільнення допускається лише у разі ліквідації підприємства.

Розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця з працівниками, що не досягли 18 років, допускається лише за згодою районної служби у справах неповнолітніх. Натомість звільнення їх у зв'язку зі скороченням чисельності або штату, виявлення невідповідності працівника займаній посаді або ви­конуваній роботі, а також при поверненні працівника, який раніше виконував цю роботу, допускається лише у виняткових випадках і з обов'язковим працевлаштуванням.

Додаткові гарантії при розірванні трудового договору за іні­ціативою роботодавця встановлені для виборних профспілкових працівників. Зокрема, звільнення роботодавцем осіб, обраних до складу профспілкових органів і не увільнених від виробни­чої роботи, допускається, крім додержання загального порядку звільнення, лише за попередньої згодою профспілкового ор­гану, членами якого вони є, а голів і членів профспілкових органів — тільки за згодою відповідного об'єднання профспілок. Звільнення профспілкових організаторів, профгрупоргів з іні­ціативи роботодавця можливе лише за наявності згоди органу відповідного профспілкового об'єднання.

Ті працівники, які обирались до складу профспілкових ор­ганів, не можуть бути звільнені за ініціативою роботодавця протягом 2 років після закінчення виборних повноважень, крім випадків ліквідації підприємства, а також у разі звільнення їх за вчинення дисциплінарного проступку.

Додаткові гарантії передбачені трудовим законодавством також для членів рад підприємств та членів рад трудових ко­лективів.