
- •Поняття Особливої частини кримінального права України та її система.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •3. Стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації.
- •Результат та структура кримінально-правової кваліфікації.
- •5.Поняття та загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •Державна зрада: поняття, ознаки та форми.
- •Посягання на життя державного чи громадського діяча.
- •9.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоровя особи
- •10.Шпигунство: поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки,
- •11. Поняття, види та характеристика вбивств.
- •12.Вбивства при пом'якшуючих обставинах характеристика та види.
- •13ЮВбивства при обтяжуючих обставинах: види та криміпально-правовий аналіз.
- •14Умисне вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- •15Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини.
- •16Вбивство через необережність.
- •17Тілесні ушкодження: поняття, види та характеристика.
- •18 Умисне тяжке тілесне ушкодження: поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •19Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження та його відмінність із умисним тяжким тілесним ушкодженням.
- •Умисне легке тілесне ушкодження.
- •21.Побої і мордування. Катування.
- •22.Незаконне проведення аборту: об'єктивні і суб'єктивні ознаки.
- •23. Залишення в небезпеці та його відмежування від ненадания допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •24. Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності.
- •25.Незаконне позбавлення волі або викрадення людини: кримінально-правовий аналіз
- •Захоплення заручників.
- •27. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
- •29. Поняття, ознаки та кваліфікуючі, види'згвалтування.
- •30Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
- •31.Примушування до вступу в статевий зв'язок.
- •32Розбещення неповнолітніх.
- •34 Порушення таємниці голосування
- •35. Порушення законодавства про референдум.
- •40.Порушення недоторканості приватного життя
- •41. Поняття, характеристика та види злочинів проти власності.
- •Заволодіння чужим майном шляхом крадіжки.
- •43. Грабіж; поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •44. Розбій: поняття, ознаки, кваліфіковані види, відмежування його від грабежу.
- •45. Вимагання. Відмінність вимагання від розбою.
- •46. Шахрайство та його відмежування від заподіяння майнової шкоди шляхом обман)' або зловживання довірою.
- •47.Умисне знищення або пошкодження майна.
- •49Виготовлення зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •50Поняття та ознаки контрабанди.
- •51 Кримінально-правова характеристика ухилення від сплати податків, зборів інших обов'язкових платежів.
- •52 Фіктивне підприємство.
- •53. Доведення до банкрутства: аналіз складу злочину
- •54. Розголошення комерційної або банківської таємниці
- •58.Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу.
- •59. Незаконна порубка лісу як злочин проти довкілля.
- •60.Поняття та характеристика незаконного полювання.
- •61. Кримінально-правовий аналіз злочинів проти громадської безпеки.
- •62.Створення злочинної організації.
- •Поняття, ознаки та характеристика бандитизму.
- •64.Порушення вимог законодавства про охорону праці:аналіз складу злочину.
- •65. Терористичний акт.
- •66.Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
- •67.Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
- •68.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
- •69.ІІоняття, загальна характеристика та система злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту (транспортних злочинів).
- •70.Пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів.
- •71.Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна,
- •72.Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатація транспорту особами, які керують транспортними засобами.
- •73.Незаконне завододіння транспортним засобом об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •74.Поняття, кримінально-правова характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •75.Поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки масових заворушень, їх відмежування від групового порушення громадського порядку.
- •76.Поняття, ознаки та кваліфіковані види хуліганства.
- •77.Наруга над могилою.
- •78.Створення або утримання місць розпусти і звідництво як злочин проти моральності.
- •79.Сутенерство або втягнення особи в зайняття проституцією.
- •80. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
- •81..Поняття, кримінально-правова характеристика та види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •82. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
- •83. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •85.Розголошення державної таємниці та його відмежування від втрати документів, що містять державну таємницю.
- •86.Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
- •87.Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних сил України, їх види та кримінально-правовий аналіз.
- •88. Поняття та загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
- •89. Опір представникові влади, представникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
- •90.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
- •91.Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу.
- •92.Самоправство: поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •93.Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
- •94.Поняття, загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж.
- •96.Зловживання владою або службовим становищем.
- •97.Перевищення влади або службовим повноважень.
- •98. Службове підроблення: поняття та ознаки.
- •99. Службова недбалість.
- •100.Хабарництво: поняття, характеристика, види.
- •103.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти правосуддя.
- •104.Завідомо незаконне затримання, привід або арешт.
- •105. Порушення права на захист.
- •106.Втручання в діяльність судових органів.
- •107. Примушування давати показання.
- •108. Завідомо неправдиве показання.
- •109. Приховування злочину.
- •110.Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.
- •111. Поняття та види військових злочинів.
- •112. Поняття та кримінально-правовий аналіз злочинів проти миру безпеки людства та міжнародного правопорядку.
94.Поняття, загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж.
XVI розділі КК України встановлена відповідальність за злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж. До них відносяться: незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (ст. 361), викрадення, привласнення, вимагання комп'ютерної інформації або заволо-діння нею шляхом шахрайства чи зловживання службовим становищем (ст. 362), порушення правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363).
Родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері безпеки комп'ютерної інформації і нормального функціонування електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж.
Предмет злочину:
1) електронно-обчислювальна машина (ЕОМ) — комп'ютер — комплекс технічних засобів, призначених для автоматичної обробки інформації в процесі вирішення обчислювальних та інформаційних задач;
2) автоматизовані комп'ютерні системи (АКС) — сукупність взаємопов'язаних ЕОМ, периферійного обладнання та програмного забезпечення, призначених для автоматизації прийому, зберігання, обробки, пошуку і видачі інформації споживачам. Комп'ютерні системи можуть бути регіонального та галузевого характеру;
3) комп'ютерні мережі (мережа ЕОМ) — це з'єднання декількох комп'ютерів (ЕОМ) та комп'ютерних систем, що взаємопов'язані і розташовані на фіксованій території та орієнтовані на колективне використання загальномережових ресурсів. Комп'ютерні мережі передбачають спільне використання ресурсів обчислювальних центрів (ОЦ), запуск загальних програм, які входять до комп'ютерних систем;
4) носії комп'ютерної інформації — фізичні об'єкти, машинні носії, призначені для постійного зберігання, перенесення і обробки комп'ютерної інформації. До них відносяться гнучкі магнітні диски (дискети), жорсткі магнітні диски (вінчестери), касетні магнітні стрічки (стримери), магнітні барабани, магнітні карти тощо;
5) комп'ютерна інформація — це текстова, цифрова, графічна чи інша інформація (дані, відомості) про осіб, предмети, події, яка існує в електронному виді, зберігається на відповідних електронних носіях і може використовуватися, оброблятися або змінюватися за допомогою ЕОМ (комп'ютерів).
Об'єктивна сторона цих злочинів може виражатися в активних діях (наприклад, в незаконному втручанні в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), їх систем чи комп'ютерних мереж, в розповсюдженні комп'ютерного вірусу (ст. 361), а також в злочинній бездіяльності, наприклад, при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних машин, їх систем чи комп'ютерних мереж (ст. 363).
Для об'єктивної сторони цих злочинів потрібне не тільки вчинення суспільне небезпечного діяння (незаконне втручання в роботу ЕОМ, викрадення, привласнення комп'ютерної інформації тощо), а й настання суспільне небезпечних наслідків (перекручення або знищення комп'ютерної інформації чи носіїв такої інформації, заподіяння істотної шкоди власнику ЕОМ (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж (ч. 2 ст. 361)). При цьому вимагання комп'ютерної інформації може розглядатися і як злочин з формальним (і усіченим) складом.
Суб'єктивна сторона цих злочинів передбачає, як правило, умисну вину. Хоч можлива і необережність — при порушенні правил експлуатації автоматизованих електронно-обчислювальних систем (ст. 363).
Мотиви і цілі можуть бути різними — помста, заздрість, прагнення до володіння інформацією. Якщо ж, наприклад, викрадення інформації, вчиняється з корисливих мотивів і містить ознаки складу шахрайства, вчинене слід кваліфікувати за сукупністю злочинів — за статтями 362 і 190. Суб'єкт цього злочину — будь-яка особа, а у деяких випадках суб'єкт спеціальний — службова особа (ст. 362), особа, відповідальна за експлуатацію ЕОМ (ст. 363).
95.Кримінально-правова характеристика та види злочинів у сфері службової діяльності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Ці положення Конституції поширюються на всіх без винятку службових осіб, незалежно від того, чи виконують вони свої службові обов'язки у державному чи громадському апараті, в органах місцевого самоврядування або на окремих підприємствах, в установах і організаціях. Не має також значення службове становище особи (звання, ранг, чин, кваліфікаційний клас), відомча приналежність органу, характер і сфера його діяльності, обсяг повноважень або форма власності, на підставі якої створені та функціонують підприємства, установи і організації. Виконання службовими особами своїх службових функцій у порядку, передбаченому законом та іншими нормативними актами, забезпечує нормальну діяльність державного і громадського апаратів, а також апарату управління підприємств, установ та організацій.
У Розділі XVII Особливої частини КК — «Злочини у сфері службової діяльності» — передбачена кримінальна відповідальність за діяння, родовим об'єктом яких є суспільні відносини, що забезпечують нормальну діяльність державного і громадського апарату, а також апарату управління підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності. До кола таких діянь КК відносить: зловживання владою або службовим становищем (ст. 364), перевищення влади або службових повноважень (ст. 365), службове підроблення (ст. 366), службову недбалість (ст. 367), одержання хабара (ст. 368), давання хабара (ст. 369) і провокацію хабара (ст. 370). Безпосереднім об'єктом кожного із вказаних злочинів виступають суспільні відносини, що забезпечують нормальну службову діяльність в окремих ланках державного і громадського апарату, а також апарату управління окремих підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона злочинів, які вчиняються у сфері службової діяльності (далі — службові злочини), характеризується такими ознаками. Зловживання владою або службовим становищем (ст. 364) і службова недбалість (ст. 367) можуть бути вчинені як шляхом дії, так і шляхом бездіяльності. Інші злочини вчиняються лише шляхом дії. Однак для всіх службових злочинів (за винятком давання хабара) характерною є наявність безпосереднього зв'язку між діянням, яке вчиняє особа, та посадою, яку вона займає, чи службовою діяльністю, яку здійснює.
Службове підроблення (ч. 1 ст. 366), одержання хабара (ст. 368), давання хабара (ст. 369) і провокація хабара (ст. 370) відносяться до злочинів із формальним складом, об'єктивна сторона яких вичерпується лише вчиненням суспільне небезпечного діяння. Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони злочинів, передбачених частинами першими статей 364, 365 і 367 КК є настання суспільно небезпечних наслідків у вигляді заподіяння істотної шкоди охоро-нюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, або державним чи громадським інтересам, або інтересам окремих юридичних осіб.
Істотна шкода може виражатися у заподіянні: 1) матеріальних (майнових) збитків; 2) нематеріальної (фізичної, моральної тощо) шкоди; 3) матеріального збитку у поєднанні з наслідками нематеріального характеру.
Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони службових злочинів із матеріальним складом є причинний зв'язок між вчиненим службовою особою порушенням службових обов'язків і наслідками цього порушення.
Заподіяння істотної шкоди є одним з критеріїв відмежування службових злочинів від дисциплінарних проступків. Якщо істотна шкода як результат відповідних порушень за службою свідчить (за інших умов) про наявність такого злочину, то його відсутність дає підстави розглядати вчинене лише як службовий проступок.
У чотирьох статтях (ч. 2 ст. 364, ч. З ст. 365, ч. 2 ст. 366 і ч. 2 ст. 367) як на кваліфікуючу ознаку, що обтяжує відповідальність, вказано на настання тяжких наслідків. Поняття «істотна шкода» і «тяжкі наслідки» співпадають за своїм характером, але відрізняються мірою (тяжкістю) заподіяної шкоди. Тяжкі наслідки також можуть виражатися у спричиненні як матеріального, так і нематеріального збитку.
З суб'єктивної сторони службові злочини можуть бути вчинені як умисно, так і через необережність. Вина у таких злочинах із формальним складом, як службове підроблення без обтяжуючих обставин (ч. 1 ст. 366), одержання хабара (ст. 368), давання хабара (ст. 369) і провокація хабара (ст. 370) можлива лише у формі прямого умислу.
У злочинах із матеріальним складом (статті 364, 365, 367 і ч. 2 ст. 366) вина визначається психічним ставленням винного до самого діяння і до суспільне небезпечних наслідків, які наступили внаслідок його вчинення. У трьох з них діяння може бути вчинено тільки умисно, оскільки у ст. 364 вказується на умисне використання службового становища; у ст. 365 — на умисне вчинення дій, які явно (тобто очевидно для всіх і передусім для самого винного) виходять за межі наданих йому повноважень; а в ст. 366 КК — на завідомо неправдивий характер відомостей, що вносяться в офіційні документи. При вчиненні недбалості (ст. 366) діяння може бути як умисним (коли винний свідомо порушує встановлений законом порядок здійснення службової діяльності), так і необережним (коли винний приймає неправильне управлінське рішення внаслідок, наприклад, відсутності з його боку належної уважності, обачності, в разі невірної оцінки ситуації, що склалася).
Психічне ставлення службової особи до наслідків його діяння характеризується як умисною, так і необережною формою вини.
Суб'єктом злочинів, які вчиняються у сфері службової діяльності, може бути тільки службова особа, тобто спеціальний суб'єкт. Відповідно до п.1 примітки до ст. 364 службовими особами є особи, які постійно чи тимчасово здійснюють функції представників влади, а також обіймають постійно чи тимчасово на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним повноваженням. Таким чином, до кола службових закон відносить осіб, які: 1) здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов'язані з виконанням 2) організаційно-розпорядчих чи 3) адміністративно-господарських обов'язків.
Не є суб'єктами службових злочинів ті працівники підприємств, установ і організацій, які виконують суто професійні (наприклад, лікар, педагог, адвокат), виробничі (наприклад, водій, робітник) або технічні (наприклад, друкарка, технічний секретар, охоронець, вантажник, сторож) обов'язки. У той самий час, якщо поряд із зазначеними, ці працівники виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов язки, вони визнаються службовими особами.