6. Посягання на життя державного чи громадського діяча.

Посягання на життя Президента України, Голови Верховної Ради У раїни, народного депутата України, Прем'єр-міністра України, чг Кабінету Міністрів України, Голови чи судді Конституційного Суду У раїни або Верховного Суду України, або вищих спеціалізованих судів У раїни, Генерального прокурора України, Уповноваженого Верховної ди України з прав людини, Голови Рахункової палати, Голови Націо ного банку України, керівника політичної партії, вчинене у зв'язку з державною чи громадською діяльністю.

Не вважаються потерпілими: 1)близькі родичі 2)ос, які раніше займали ці посади, або викон такі повноваження 3)ос, які тимчасово перебувають на таких посадах

1. Як випливає з самої назви ст. 112 КК, безпосереднім основним об'єктом цього злочину є відносини, що забезпечують нормальну діяльність усіх гілок державної влади (законодавчої, виконавчої, судової), а також політичних партій.

Обов'язковим додатковим об'єктом є життя людини — державного чи громадського діяча.

2. Об'єктивна сторона цього злочину законодавцем визначається як посягання на життя державного діяча чи керівника політичної партії.

Під посяганням розуміється вбивство(матеріальний) або замах на вбивство.(формальний, усічений) Тому цей злочин вважається закінченим не тільки при настанні смерті зазначених осіб, але й при наявності замаху на злочин, який кваліфікується безпосеред­ньо за ст. 112 КК, без посилання на ст. 15 КК.

Перелік осіб, на життя яких вчинюється посягання, в ст. 112 КК є ви­черпним і поширюватися не може. При цьому потрібно встановити, що по­сягання вчинене у зв'язку з державною або громадською діяльністю по­терпілих.

3. Суб'єктивна сторона цього злочину характеризується прямим умислом, при якому суб'єкт усвідомлює, що потерпілим є державний діяч або керівник політичної партії і що посягання здійснюється у зв'язку з його державною чи громадською діяльністю, для того, щоб перешкодити цій діяльності або помститися за її виконання.

Вбивство перелічених осіб на ґрунті особистих взаємовідносин квалі­фікується за статтями про злочини проти життя.

4. Суб'єкт — особа, яка досягла 14-ти років

8.П-тя та крим-пр характеристика диверсії

Диверсія – це вчинення, з метою ослаблення держави, вибухів, підпалів чи інших небезпечних дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння їм тілесних ушкоджень, знищення або пошкодження будівель та споруд, які мають важливе бороне чи народногосподарське значення, а також спрямовані на маове отруєння, радіоактивне забруднення, поширення епідемій, епізоотій, епіфітотій.

Осн без посеред об’єкт – нац. Безпека Укр, додатковий безпосеред життя і здоровя потерпілих осіб, власніть, громад безпека та довкілля. Предмет: 1будівлі і споруди, які мають важливе оборонне чи народногосподарське значення (дамби, мости ) 2.земельні угіддя та водні ресурси 3.Рослинний та твариний світ

Масове знищення людей або заподіяння шкоди їх здоров'ю виявляється в заподіянні смерті або шкоди здоров'ю значної кількості громадян. Суб'єкт вдається до загальнонебезпечних способів (вибухів, підпалів, затоплення, організацій аварій транспортних засобів тощо).

Зруйнування та пошкодження підприємств, споруд, шляхів і засобів спо­лучення, засобів зв'язку або іншого державного чи суспільного майна поля­гає як у повному їх знищенні, так і частковому пошкодженні в будь-який спосіб.

Масове отруєння людей, як і поширення епідемій, є злочинною діяль­ністю, спрямованою на спричинення смерті чи шкоди здоров'ю значної, частіше невизначеної, кількості осіб. Способи здійснення можуть бути різними (отруєння продуктів харчування, джерел води, зараження хворобо­творними мікроорганізмами їжі тощо).

Поширенням епізоотій охоплюються випадки розповсюдження заразли­вих хвороб серед тварин. Способи при цьому можуть бути різними (зара­ження збудниками заразних захворювань кормів, спільне утримання хворих і здорових тварин та ін.).

Епіфітотія — широке розповсюдження інфекційної хвороби рослин, що охоплює господарство, район, область чи країну (наприклад, іржа і головня хлібних злаків, фітофтороз картоплі та інші шкідливі хвороби).

Цим зумовлене віднесення диверсії до усічених складів і визнання її закінченою з моменту здійснення вибухів, підпалів або інших дій, спрямо­ваних на досягнення зазначених у законі небезпечних наслідків, тобто неза­лежно від фактичного спричинення смерті, тілесних ушкоджень, зруйнуван­ня або пошкодження об'єктів, радіоактивного забруднення та настання інших наслідків.

Із об’єктивної сторони- формальний склад, який вважається закінченим з моменту вчинення однієї з наступних альтернативних дій 1.вчинення вибухів, підпалів чи інших небезпечних дій( обвали, затоплення), спрямовані на знищеня людей чи заподіяння їм тілесних ушкоджень 2)знищення або пошкодження будівлі чи споруд, які мають важливе оборонне чи народногосподарське значення 3)масове отруєння 4)радіоактивне забруднення 5)поширення епідемій, епізоотій та епіфітотій

Із суб’єктивної сторони прямий умисл Мета – ослабити Україну

Субєкт ос з 14 років