83. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель

Об’єктом злочину є встановлений з метою охорони здоров’я населення порядок культивування рослин, що містять наркотичні засоби та психотропні речовини і обіг яких допускається для промислових цілей.

1. Предмет цього злочину - це не власне наркотики, готові до вживання, а лише рос­лини (чи їх частини), що містять наркотичні засоби та психотропні речовини,- мак сно­творний і коноплі.

Коноплі окультурені людиною за декілька тисячоліть до нашої ери. Із плосконі (чо­ловічі особини) отримують м’яке міцне волокно, близьке за якістю до лляного: Волок­но матірки (жіночі особини), яке називається прядивом (рос - пенька), грубе, міцне, не гниє у воді, тому з нього виробляють морські канати, мотузки, шпагати, рибальські сіті, парусину, брезент, пожежні рукави, упряж.

Снотворний мак є цінним сільськогосподарським продуктом, а також широко ви­користовується для медичних потреб. Об’єктивну сторону злочину утворюють незаконний посів або незаконне виро­щування снотворного маку чи конопель, тобто культивування цих рослин.

Квоти на наркотичні засоби і психотропні речовини - це максимальна кількість нар­котичних засобів і психотропних речовин, встановлена КМ на підставі розрахункової потреби України в наркотичних засобах і психотропних речовинах, у межах яких здійс­нюється їх обіг протягом визначеного періоду. Ліцензія є документом державного зразка, що дає право суб’єкту господарювання на здійснення зазначених у ньому видів діяльнос­ті з обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів протягом визначе­ного строку за умови виконання ліцензійних умов. Таким чином, незаконний посів або незаконне вирощування снотворного маку чи конопель - це культивування зазначених рослин юридичними особами без спеціально­го дозволу - ліцензії на здійснення відповідних видів діяльності, або вчинення таких дій фізичними особами. Викладене означає, що в Україні громадяни не мають права сіяти й вирощувати мак снотворний та коноплі - культивування ними таких рослин за будь-яких умов визнається незаконним.

Кримінально-правове поняття посів - це незаконне внесення у відкритий або тим­часовий (закритий) грунт насіння маку снотворного чи конопель, а також висаджу­вання у відкритий ґрунт придбаної, тобто вирощеної іншою особою, розсади цих рос­лин. Поняття вирощування охоплює різні роботи з догляду за посівами (засіяною площею) і рослинами маку снотворного або конопель, незаконне культивування яких карається у кримінально-правовому порядку (обробка міжрядь, боротьба зі шкідниками і хворо­бами, знищення бур’янів, підживлення добривами, поливання та інші дії, у т. ч. догляд за розсадою в закритому ґрунті).

Злочин вважається закінченим з моменту виконання дій, що утворюють посів (вне­сення насіння в ґрунт) чи вирощування (коли здійснюються заходи по догляду) рослин, що містять наркотики,- незалежно від того, чи були вирощені снотворний мак або ко­ноплі, чи був зібраний урожай і вироблено (виготовлені) наркотичні засоби.

Суб’єкт злочину загальний. Суб’єктивна сторона злочину характеризується умислом.

Про поняття повторності ,суди­мості ,вчинення злочину за попередньою змо­вою групою осіб

84.Кримінально-правовий аналіз та види злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.

Ст. 17 Конституції України передбачає, що "захист сувереніте­ту і територіальної цілісності України, забезпечення економіч­ної та інформаціної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу". Тому родовим об'єктом злочинів у сфері охорони державної таємниці, недоторканості державних кордонів, забезпечення призову та мобі­лізації є сукупність суспільних відносин, які забезпечують обороноздатність, незалежність, територіальну цілісність та не­доторканість України. Разом з тим злочини об'єднані вказаним родовим об'єктом, мають різні безпосередні об'єкти.

На підставі  викладеного злочини, які містяться у розділі XIV КК України можна поділити на такі три групи:

1) злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації (ст.ст. 328—330 КК України). Безпосереднім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації в різних сферах діяльності держави, тобто відносини інформаційної безпеки. Посягання на цей об'єкт може заподіяти шкоду економічному, військовому,  науковому потенціалам України.  При єдності об'єкту злочини, що розглядаються мають певні особливості в предметі, в об'єктивній та суб'єктивній стороні їх складів, а тому кожен з них вимагає самостійного аналізу;

2) злочини,   які   посягають   на   недоторканність   державного кордону України (ст.ст. 331— 334 КК України). Безпосереднім об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері охорони суверенітету України, цілісності і недоторканості її кордонів. Правовою базою для відповідальності за ці злочини є стаття 2 Конституції КК України, згідно з якою "Суверенітет України поширюється  на всю її територію.

3) злочини, які посягають на порядок комплектування збройних сил України, що підриває її обороноздатність (ст.ст. 335— 337 КК України). Загальним безпосереднім об'єктом цих злочинів є відносини з комплектування Збройних Сил України, їх бойової підготовки, отже, в кінцевому рахун­ку — із забезпечення обороноздатності України. Загальною ознакою об'єктивної сторони злочинів є бездіяльність — ухилення від виконання обов'язку нести військову службу. Правовою базою для відповідальності є ст. 65 Конституції України, яка передбачає обов'язок громадян України захи­щати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України, а також обов'язок відбувати військову службу від­повідно до закону.

Згідно з цим, громадянин України, який підлягає черговому призову на строкову військову службу, призову за мобілізаці­єю, військовому обліку або спеціальним зборам, зобов'язаний з'явитися на призовний пункт, у військкомат або інше місце, зазначене в документі (повістці) в зазначений день і час. Не­виконання цього обов'язку свідчить про ухилення. Всі ці зло­чини вважаються закінченими з моменту неявки в зазначене документом місце і час.

Закон України від 25 березня 1992 року "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" передбачає поважні причини неявки, якими є:

хвороба призовника, що позбавляє його можливості особисто прибути у відповідний пункт;

смерть або тяжка хвороба близького родича;

перешкода стихійного характеру або інші обставини, які позбавили призовника можливості особисто прибути у зазначені пункт і строк.

Суб'єктивна сторона всіх злочинів цієї групи — прямий умисел.

Кримінальна відповідальність за посягання на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної ін­формації передбачена у таких складах злочинів:

розголошення державної таємниці (ст. 328);

втрата   документів,   що  містять   державну   таємницю (ст. 329). Відповідно до цієї статті особа несе відповідальність за втрату документів або інших матеріальних носіїв таємної інформації, що містять державну таємницю, а також предметів, відомості про які становлять державну та­ємницю, особою, якій вони були довірені, якщо втрата ста­ла результатом порушення встановленого законом порядку поводження із зазначеними документами та іншими матері­альними носіями секретної інформації або предметами. Ч. 2 ст. 329 передбачає відповідальність за те саме діяння, якщо воно спричинило тяжкі наслідки;

передача або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330).

Кримінально караною є передача або збирання з метою передачі іноземним підприємствам, установам, організаціям, або їх представникам, економічних,  науково-технічних та інших відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави, особою, якій ці відомості були довірені або стали відомі у зв'язку з виконанням службових обов'язків, за відсутності ознак державної зради або шпигунства. Ч. 2 ст. 330 передбачає відповідальність за ті самі дії, вчинені з корисливих мотивів або такі, що спричинили тяжкі наслідки для інтересів держави, або вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб.

Злочини, які посягають на недоторканість державного кордону України:

незаконне перетинання державного кордону (ст. 331);

порушення порядку здійснення міжнародних передач  товарів, що підлягають державному експортному контролю (ст. 333). Кримінально караними є порушення встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів,  що підлягають державному експортному контролю. До кваліфікованих видів даного складу злочину відносяться ті самі діяння, вчинені повторно або організованою групою;

порушення правил міжнародних польотів (ст. 334). Закон визначає, що відповідальність настає за вліт в Україну або виліт з України без відповідного дозволу, а також недодержання зазначених у дозволі маршрутів, місць посадки, повітряних трас, коридорів або ешелонів.

Злочини,  які  посягають   на  комплектування  Збройних Сил України:

ухилення від призову на строкову військову службу (ст. 335);

ухилення від призову за мобілізацією (ст. 336);

ухилення від військового обліку або спгціальнйих зборів (ст. 337).