63. Поняття, ознаки та характеристика бандитизму.

Бандитизм це — організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб, а також участь у такій банді або у вчинюваному нею нападі.

Обов'язковими ознаками банди є: 1) наявність у ній декількох (трьох і більше) суб'єктів злочину; 2) стійкість; 3) озброєність; 4) загальна мета учасників угрупування — вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; 5) спосіб вчинення злочину — напад на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.

Стійкість як ознака банди має місце лише у разі, якщо вона створена для зайняття злочинною діяльністю, вчинення, як правило, не одного, а кількох нападів. В окремих випадках банда може бути створена для одного, але особливо небезпечного нападу, що вимагає особливої підготовки. Озброєність банди означає наявність зброї хоча б у одного члена банди. Під зброєю розуміють пристрої, прилади та інші предмети, конструктивно призначені і технічно придатні для ураження живої чи іншої цілі, тобто зброя у вузькому, власному значенні слова. Зброя може бути вогнепальною, холодною, вибуховою тощо.

Банда створюється з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб. Нападом необхідно вважати дії, поєднані із застосуванням насильства. Насильство може бути як фізичним (вбивство, заподіяння тілесних ушкоджень, нанесення ударів, побоїв, зв'язування, позбавлення волі, інші насильницькі дії), так і психічним — реальна погроза негайного застосування фізичного насильства. Таким чином, під озброєною бандою необхідно розуміти стійке, озброєне об'єднання трьох і більше суб'єктів злочину, які організувалися для вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.

Об'єктивна сторона бандитизму може виражатися в трьох формах: 1) організація озброєної банди з метою нападу на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; 2) участь у такій банді; 3) участь у вчинюваному бандою нападі. Для складу бандитизму досить вчинення хоча б однієї з цих дій.

Участь в озброєній банді — це членство в ній, входження, вступ до її складу, незалежно від того, чи вчинені винним будь-які дії у складі банди чи ні. Участь у банді вважається закінченим злочином з моменту давання згоди на вступ у банду.

Суб'єктивна сторона складу бандитизму характеризується виною у формі прямого умислу. Якщо особа, яка брала участь у нападі, не знала про те, що інші учасники входять до складу банди, то вона не може підлягати відповідальності за бандитизм. Суб'єкт бандитизму — будь-яка особа, яка досягла 14-річного віку.

64.Порушення вимог законодавства про охорону праці:аналіз складу злочину.

Охорона праці — це система правових, соціальних-економічних, ор­ганізаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездат­ності людини в процесі трудової діяльності

Статтею 271 КК охороняється безпека праці від порушень, що вчиня­ються на виробництві. Виробництво — це складна соціально-економічна і технічна відносно замкнута система, в основі функціонування якої лежить праця людини, спрямована на одержання суспільно-корисного результату.

Потерпілими від злочину можуть бути тільки особи, що мають постійний або тимчасовий зв'язок із виробництвом, де стався нещасний ви­падок, — безпосередньо працюють, прибули у відрядження, на практику або стажування та інші особи, діяльність яких пов'язана з даним виробництвом Об'єктивна сторона злочину включає: 1) порушення вимог законодав­чих і інших нормативно-правових актів про охорону праці; 2) заподіяння шкоди здоров'ю потерпілого (ч. 1 ст. 271 КК) або загибель людей (ч. 2 ст. 271 КК), або настання інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 271 КК); 3) при­чинний зв'язок між порушенням вказаних вимог і наслідками.

Диспозиція ст. 271 КК є бланкетною. Для з'ясування змісту порушен­ня потрібно звертатися до законодавчих та інших нормативно-правових актів про охорону праці, посилатися на «відповідні статті Закону України «Про охорону праці», статті, пункти (параграфи) законодавчих і інших нор­мативних актів, що порушені, і розкривати суть допущених порушень» Статтею 271 КК не охоплюються порушення спеціальних правил безпе­ки при виконанні робіт із підвищеною небезпекою (гірничих, будівельних, інших), правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах (цехах), пра­вил ядерної або радіаційної безпеки на виробництві. Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з охорони праці звичайно становить не одиничну дію (бездіяльність), а є су­купністю діянь (системою), де порушується не одне, а різноманітні вимоги щодо охорони праці. Під порушенням варто розуміти недотримання або нена­лежне дотримання вимог про охорону праці, передбачених правилами, або вчинення в процесі виробничої діяльності дій, прямо заборонених правилами.

Поняття «шкода здоров'ю потерпілого» охоплює не­щасні випадки на виробництві, пов'язані із заподіянням одній особі серед­ньої тяжкості тілесного ушкодження або заподіянням одній чи кільком осо­бам легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здо­ров'я або незначну втрату працездатності

«Загибель людей»— це випадки смерті однієї або кількох осіб.

Під «іншими тяжкими наслідками» слід розуміти випад­ки заподіяння тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині або серед­ньої тяжкості тілесних ушкоджень двом і більше особам.

Обов'язковою ознакою об'єктивної сторони є причинний зв'язок між допущеними порушеннями і наслідками, що настали. Причинний зв'язок для цих злочинів має ряд особливостей. Так, у більшості випадків має місце опосередкований, а не прямий розвиток причинного зв'язку. Суб'єктивна сторона злочину характеризується змішаною або необе­режною формами вини. Щодо порушення вимог про охорону праці можуть мати місце умисел або необережність, до наслідків — необережність. У справах даної категорії слід встановлювати мотиви допущених пору­шень вимог про охорону праці, ставлення суб'єкта до їх дотримання, що важливо для кваліфікації і визначення ступеня суспільної небезпечності вчиненого. Суб'єкт злочину — службова особа підприємства, установи, ор­ганізації незалежно від форми власності або громадянин — суб'єкт підприємницької діяльності.