24. Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності.

Злочини проти волі, честі та гідності особи – це умисні суспільно-небезпечні протиправні діяння, що посягають на волю особи, її честь та гідність, вчинені суб’єктом злочину.(146-151)

Родовим об’єктом – воля, честь та гідність особи.

Безпосередні об’єкти аналогічні родовому.

Зазначені злочини можуть бути поєднані з насильством, застосуванням зброї, а можуть потягнути і тяжкі наслідки. Саме тому, властивим є і додатковий безпосередній об’єкт (викрадення людини або захоплення заручників). Це, зокрема, є життя і здоров’я потерпілих осіб. Характерною для злочинів даного виду є потерпіла особа (експлуатація дітей, використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, незаконне поміщення в психіатричний заклад та ін.).

Зокрема, потерпілими є: 1) малолітні особи (кваліфікований вид ст.146 КК України, 150-1 КК України); 2) неповнолітні особи (кваліфікований вид ст.147 КК України); 3) особа, що перебуває в уразливому стані (ст.149 КК України ); 4) заручник (ст. 147 КК України); 5) особа, що перебуває у матеріальній чи службовій залежності від винного (ст.149 КК України);6) новонароджена дитина або немовля (ст.148 КК України); 7) особа до 16 років (ст.150 КК України); 8) психічно здорова особа (ст.151 КК України).

Із об’єктивної сторони усі злочини сконструйовані як злочини із формальним складом, тому вважаються закінченими уже в момент вчинення суспільно-небезпечного діяння. Вчиняються такі злочини виключно шляхом активної дії (викрадення, поміщення, експлуатація та ін.). В ряді випадків, кваліфікуючі види тих чи інших злочинів, передбачають і настання наслідків (ч.3 ст. 146 КК України, ч.2 ст.147 КК України, ч.3 ст.150-1 КК України і т.д.). За таких умов склад злочину має матеріальний характер, а отже обов’язковими є діяння, наслідок і причинний зв’язок. Серед суспільно небезпечних наслідків виділяють спричинення істотної шкоди для здоров’я, фізичного розвитку або освітнього рівня дитини, спричинення дитині тяжких чи середньої тяжкості тілесних ушкоджень або настання інших тяжких наслідків. Досить часто обов’язковими із об’єктивної сторони є і інші ознаки.

Із суб’єктивної сторони ці злочини вчиняються виключно із прямим умислом. Ставлення суб’єкта до можливих кваліфікуючих наслідків може виражатись і в необережній вині. Обов’язковою ознакою ряду злочинів цього розділу є мотив та мета їх вчинення.

Суб’єктом злочинів проти волі, честі і гідності виступають: 1) особа з 16 років (незаконне позбавлення волі, торгівля людьми)2) особа з 14 років (захоплення заручників); 3) спеціальний суб’єкт:

а) працівник пологового чи дитячого будинку (підміна дитини);

б) лікар-психіатр (незаконне поміщення в психіатричний заклад);

в) особа, від якої потерпілий перебуває в матеріальній чи службовій залежності (торгівля людьми);

г) батьки або особи, які їх заміняють (використання малолітньої дитини для заняття жебрацтвом).

Ст. 146 Незаконне позбавлення волі або викрадення людини

Безпосереднім об’єктом є воля, честь і гідність особи, додатковим – фізична та психічна недоторканність особи, її здоров’я та життя.

Потерпілими можуть бути будь-які особи, щодо яких мало місце незаконне позбавлення волі або викрадення. Якщо такими потерпілими були малолітні особи, то вчинене утворює кваліфікований склад даного злочину і буде кваліфікуватись за ч.2 ст.146 КК України. Об’єктивна сторона характеризується формальним складом злочину, а, отже, злочин буде закінченим з моменту вчинення однієї з двох наступних дій:

1) незаконне позбавлення волі;

2) викрадення людини.

Позбавлення волі буде незаконним у всіх випадках, якщо це суперечить нормам Конституції України та чинного законодавства, або буде здійснене з порушенням норм КПК. Не вважається незаконним позбавлення волі особи на підставі обвинувального вироку суду, що набрав законної сили. Незаконне позбавлення волі може полягати:

1) в поміщенні потерпілої особи в місце, де вона не бажає перебувати;

2) тримання потерпілої особи в місці, яке вона не може вільно залишити.

У зв’язку із цим обов’язковою ознакою об’єктивної сторони є місце вчинення злочину.

Викрадення людини як правило, виражається в захопленні людини і подальшому обмеженні волі цієї людини. Воно може бути вчинене у будь який спосіб (відкрите чи таємне заволодіння людиною, шляхом обману), однак, на кваліфікацію як правило це не впливає.

Якщо незаконне позбавлення волі або викрадення людини потягнуло за собою тяжкі наслідки (самогубство потерпілої особи, тяжке тілесне ушкодження, смерть) вчинене утворює матеріальний склад злочину і кваліфікується за ч.3 ст.146.

Із суб’єктивної сторони має місце прямий умисел, мотиви та мета можуть бути різними.

Суб’єктом – особа із 16 років.

До кваліфікованих видів незаконного позбавлення волі або викрадення людини відносять:

1. вчинення зазначених дій щодо малолітньої дитини, щодо двох або більше осіб;

2. вчинення таких дій з корисливих мотивів;

3. вчинення цього злочину за попередньою змовою групою осіб або у спосіб, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого або таких, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань;

4. вчинення таких дій із зброї;

5. вчинення цих дій протягом тривалого часу;

До особливо кваліфікованих видів відносять:

1. вчинення таких дій організованою групою;

2. вчинення зазначених дій, якщо вони спричинили тяжкі наслідки.