
- •Поняття Особливої частини кримінального права України та її система.
- •Поняття кримінально-правової кваліфікації.
- •3. Стадії та етапи кримінально-правової кваліфікації.
- •Результат та структура кримінально-правової кваліфікації.
- •5.Поняття та загальна характеристика злочинів проти основ національної безпеки України.
- •Державна зрада: поняття, ознаки та форми.
- •Посягання на життя державного чи громадського діяча.
- •9.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти життя і здоровя особи
- •10.Шпигунство: поняття, об'єктивні і суб'єктивні ознаки,
- •11. Поняття, види та характеристика вбивств.
- •12.Вбивства при пом'якшуючих обставинах характеристика та види.
- •13ЮВбивства при обтяжуючих обставинах: види та криміпально-правовий аналіз.
- •14Умисне вбивство вчинене в стані сильного душевного хвилювання.
- •15Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини.
- •16Вбивство через необережність.
- •17Тілесні ушкодження: поняття, види та характеристика.
- •18 Умисне тяжке тілесне ушкодження: поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •19Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження та його відмінність із умисним тяжким тілесним ушкодженням.
- •Умисне легке тілесне ушкодження.
- •21.Побої і мордування. Катування.
- •22.Незаконне проведення аборту: об'єктивні і суб'єктивні ознаки.
- •23. Залишення в небезпеці та його відмежування від ненадания допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
- •24. Характеристика та види злочинів проти волі, честі та гідності.
- •25.Незаконне позбавлення волі або викрадення людини: кримінально-правовий аналіз
- •Захоплення заручників.
- •27. Торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини
- •29. Поняття, ознаки та кваліфікуючі, види'згвалтування.
- •30Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
- •31.Примушування до вступу в статевий зв'язок.
- •32Розбещення неповнолітніх.
- •34 Порушення таємниці голосування
- •35. Порушення законодавства про референдум.
- •40.Порушення недоторканості приватного життя
- •41. Поняття, характеристика та види злочинів проти власності.
- •Заволодіння чужим майном шляхом крадіжки.
- •43. Грабіж; поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •44. Розбій: поняття, ознаки, кваліфіковані види, відмежування його від грабежу.
- •45. Вимагання. Відмінність вимагання від розбою.
- •46. Шахрайство та його відмежування від заподіяння майнової шкоди шляхом обман)' або зловживання довірою.
- •47.Умисне знищення або пошкодження майна.
- •49Виготовлення зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї.
- •50Поняття та ознаки контрабанди.
- •51 Кримінально-правова характеристика ухилення від сплати податків, зборів інших обов'язкових платежів.
- •52 Фіктивне підприємство.
- •53. Доведення до банкрутства: аналіз складу злочину
- •54. Розголошення комерційної або банківської таємниці
- •58.Знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу.
- •59. Незаконна порубка лісу як злочин проти довкілля.
- •60.Поняття та характеристика незаконного полювання.
- •61. Кримінально-правовий аналіз злочинів проти громадської безпеки.
- •62.Створення злочинної організації.
- •Поняття, ознаки та характеристика бандитизму.
- •64.Порушення вимог законодавства про охорону праці:аналіз складу злочину.
- •65. Терористичний акт.
- •66.Незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами.
- •67.Порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки.
- •68.Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти безпеки виробництва.
- •69.ІІоняття, загальна характеристика та система злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту (транспортних злочинів).
- •70.Пошкодження шляхів сполучення та транспортних засобів.
- •71.Угон або захоплення залізничного рухомого складу, повітряного, морського чи річкового судна,
- •72.Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатація транспорту особами, які керують транспортними засобами.
- •73.Незаконне завододіння транспортним засобом об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •74.Поняття, кримінально-правова характеристика злочинів проти громадського порядку та моральності.
- •75.Поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки масових заворушень, їх відмежування від групового порушення громадського порядку.
- •76.Поняття, ознаки та кваліфіковані види хуліганства.
- •77.Наруга над могилою.
- •78.Створення або утримання місць розпусти і звідництво як злочин проти моральності.
- •79.Сутенерство або втягнення особи в зайняття проституцією.
- •80. Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
- •81..Поняття, кримінально-правова характеристика та види злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів.
- •82. Незаконне виробництво, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збут наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.
- •83. Посів або вирощування снотворного маку чи конопель
- •85.Розголошення державної таємниці та його відмежування від втрати документів, що містять державну таємницю.
- •86.Незаконне переправлення осіб через державний кордон України.
- •87.Злочини, які порушують порядок комплектування Збройних сил України, їх види та кримінально-правовий аналіз.
- •88. Поняття та загальна характеристика злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян.
- •89. Опір представникові влади, представникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві.
- •90.Погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу
- •91.Умисне знищення або пошкодження майна працівника правоохоронного органу.
- •92.Самоправство: поняття, об'єктивні та суб'єктивні ознаки.
- •93.Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів
- •94.Поняття, загальна характеристика злочинів у сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем та комп'ютерних мереж.
- •96.Зловживання владою або службовим становищем.
- •97.Перевищення влади або службовим повноважень.
- •98. Службове підроблення: поняття та ознаки.
- •99. Службова недбалість.
- •100.Хабарництво: поняття, характеристика, види.
- •103.Поняття, загальна характеристика та система злочинів проти правосуддя.
- •104.Завідомо незаконне затримання, привід або арешт.
- •105. Порушення права на захист.
- •106.Втручання в діяльність судових органів.
- •107. Примушування давати показання.
- •108. Завідомо неправдиве показання.
- •109. Приховування злочину.
- •110.Втеча з місця позбавлення волі або з-під варти.
- •111. Поняття та види військових злочинів.
- •112. Поняття та кримінально-правовий аналіз злочинів проти миру безпеки людства та міжнародного правопорядку.
19Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження та його відмінність із умисним тяжким тілесним ушкодженням.
1. Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину,-
2. ТІ самі дії, вчинені з метою залякування потерпілого або його родичів чи примусу до певних дій,-
1. Об'єктом злочину є здоров'я особи.
2. Об'єктивну його сторону характеризують: 1) діяння (дія або бездіяльність); 2) наслідки у вигляді середньої тяжкості тілесного ушкодження; 3) причинний зв'язок між зазначеними діянням та наслідками.
Як випливає з ч. 1 ст. 122, умисним середньої тяжкості тілесним ушкодженням визнається умисне тілесне ушкодження, яке:
1) не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121, але при цьому 2) є таким, що спричинило тривалий розлад здоров'я або значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину.
Злочин вважається закінченим з моменту настання вказаних у ч. 1 ст. 122 наслідків.
Тривалим слід вважати розлад здоров'я строком понад 3 тижні (більш як 21 день),
Під стійкою втратою працездатності менш як на одну третину розуміється втрата загальної працездатності від 10% до 33% включно. Стійка втрата працездатності на одну третину працездатності або більше є ознакою тяжкого тілесного ушкодження і її спричинення в результаті умисного тілесного ушкодження слід кваліфікувати за ст. 121. Втрата загальної працездатності до 10% визнається незначною стійкою втратою працездатності і є ознакою умисного легкого тілесного ушкодження, відповідальність за яке встановлено ч. 2 ст. 125. Відсоток втрати працездатності визначається судово-медичною експертизою.
3. Суб'єктом злочину є осудна особа, яка досягла 14-річного віку.
4. Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим або непрямим умислом. Найчастіше умисел має н сконкретизований характер. Якщо умисел винного був спрямований на заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, а результатом його дій стало заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень, вчинене слід визнавати замахом ка заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження і кваліфікувати за відповідними частинами ст. ст. 15 і 121.
Мотив цього діяння не мис значення для його кваліфікації. Мета умисного заподіяння середньої тяжкості тілесного ушкодження впливає на кваліфікацію діяння у двох випадках - коли нею є:
1) залякування потерпілого або його родичів, 2) їх примус до певних дій (ч 2 ст. 121). Водночас встановлення мотиву і мети при вчиненні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження є обов'язковим, оскільки у ряді випадків наявність певних мотиву чи мети є підставою для кваліфікації такого діяння за іншими статтями КК (наприклад, за наявності відповідного мотиву такі тілесні ушкодження підлягають Кваліфікації за ч. 2 ст. 345, ч. 2 ст. 350, ч. 2 ст. 3?7, ч. 2 ст. 398). Кваліфікувати дії винних у таких випадках ще й за ч. 1 ст. 122 не потрібно.
5. Кваліфікованими видами умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження (ч. 2 ст. 121) є вчинення Його з метою: 1) залякування потерпілого або його родичів; 2) їх примусу до певних дій.
Залякування у складі цього злочину за своїм змістом є близьким до залякування у складі умисного тяжкого тілесного ушкодження, передбаченого ч. 2 ст. 121 (про його поняття див. коментар до ст. 121).
У складі злочину, передбаченого ч. 2 ст 122, примус означає домагання від потерпілого або його родичів вчинення або утримання від вчинення певних дій шляхом заподіяння потерпілому умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Якщо в результаті примусу потерпілим або його родичем було вчинено діяння, яке містить ознаки злочину, його слід оцінювати з урахуванням положень ст. 40.
Тілесні ушкодження середньої тяжкості
Ознаки середньої тяжкості тілесного ушкодження названо в цитованій статті. Таких ознак чотири, з них дві „негативні”, тобто для кваліфікації скоєного як середньої тяжкості тілесного ушкодження слід встановити їхню відсутність, та дві „позитивні”, наведені альтернативно, тобто середньої тяжкості тілесне ушкодження має місце за наявності хоча б однієї з них:
– відсутність небезпеки для життя;
– відсутність наслідків, вказаних у ст.121 Кримінального кодексу України;
– тривале порушення функцій будь-якого органу;
– інший тривалий розлад здоров’я. [15, с.175]
Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень відносять до такого розладу послаблення функцій органів зору, слуху, язика, ноги, руки тощо. Повна втрата органу або позбавлення його назавжди здібності функціонувати є тяжким тілесним ушкодженням і за ст. 122 кваліфікуватися не можуть. Разом з тим, склад злочину, що розглядається, може мати місце й у разі повної, але тимчасової втрати органом його функцій.
Тяжкі тілесні ушкодження
Умисне тяжке тілесне ушкодження визначене статтею 121 Кримінального Кодексу України. Під умисним тяжким тілесним ушкодженням розуміється умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, чи таке, що спричинило втрату будь-якого органу або його функцій, психічну хворобу або інший розлад здоров’я, поєднаний зі стійкою втратою працездатності не менше як на одну третину, або переривання вагітності чи непоправне знівечення обличчя. [2, ст.121]
До числа тяжких слід відносити тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння. Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень до небезпечних для життя відносять ушкодження, що самі собою загрожують життю потерпілого в момент нанесення або за звичайним своїм перебігом закінчуються чи можуть закінчитися смертю. [6, п.2.1.1] Наслідок заподіяного ушкодження не може впливати на визнання його тяжким. Так, своєчасна медична допомога, що привела до швидкого і повного видужання потерпілого, не виключає відповідальності за ст. 121, якщо ушкодження були небезпечними для життя в момент їх заподіяння.
Мучення викликають не просто больові відчуття, що мають місце при кожному тяжкому тілесному ушкодженні, а заподіюють особливо сильний фізичний біль і страждання. Слід мати на увазі, що мучення самі по собі не є видом тяжкого тілесного ушкодження і можуть тягти відповідальність за ч. 2 ст. 121 лише за наявності однієї з ознак, перерахованих у ч. 1 цієї статті. Наявність мучення встановлюється судом за допомогою судово-медичної експертизи.
Заподіяння тяжкого тілесного ушкодження групою осіб передбачає його вчинення двома або більше особами, які діють як виконавці. Попередня змова не обов’язкова.
Вчинення тяжкого тілесного ушкодження з метою залякування має місце, якщо особа вчиняє злочин, прагнучи залякати потерпілого або інших осіб (наприклад, родичів, товаришів по службі).
Тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, передбачає, що причиною смерті було ушкодження, вказане в ч. 1 ст. 121. Для застосування ч. 2 ст. 121 в цьому випадку слід встановити наявність умислу на заподіяння тяжкого тілесного ушкодження і необережної вини стосовно смерті потерпілого. Якщо смерть потерпілого була результатом тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого через необережність, відповідальність за ч. 2 ст. 121 наставати не може. У цьому випадку особа може нести відповідальність за вбивство через необережність.
Частина 2 ст. 121 не застосовується також у разі, якщо винний в умисному заподіянні тяжкого тілесного ушкодження не передбачав можливості настання смерті та за обставинами справи не повинен був або не міг її передбачити. Випадкове заподіяння смерті у вину не ставиться.