Модульна контрольна робота 1 Федотової Олександри Олександрівни унз 1 курс

1. Розкрити суть поняття «комунікативна компетентність».

Під поняттям комунікативна компетенція розуміють здатність встановлювати і підтримувати важливі контакти з людьми. Це певна сукупність знань умінь і навичок, що допомагає забезпечити ефективне спілкування. Комунікативна компетенція передбачає уміння змінювати глибину і коло спілкування, розуміти і бути зрозумілим для партнера по спілкуванню. Вона формується в умовах безпосередньої взаємодії, тому є результатом досвіду спілкування між людьми. Цей досвід набувається не тільки у процесі безпосередньої взаємодії, а ще й опосередкованої, в тому числі з літератури, театру, кіно… з них людина отримує інформацію про характер комунікативних ситуацій, особливості міжособистісної взаємодії і засоби їх ви рішень. У процесі опанування комунікативної сфери людина запозичає з культурного середовища, в якому перебуває, засоби аналізу комунікативних ситуацій у вигляді словесних і візуальних форм.

Комунікативну компетентність можна розглядати як складову спілкування. Так, комунікативний процес розуміється як інформаційний процес між людьми які є активними суб'єктами.

2. Знакові системи як засіб передачі будь-якої інформації.

У своєму житті людина користується різноманітними знаками, які забезпечують її життєдіяльність. Це, наприклад стрілка годинника, різні умовні позначки на упаковках товарів, світлофор. Мова це провідний комунікаційний засіб і теж є знаковою системою, яка користується вербальними знаками. Суттєвою особливістю її є те, що людське мовлення супроводжується системами знаків, які не є словесними), вони свідчать про відмінність усного і писемного мовлення.

Специфіка знакових (комунікативних) систем обумовлена:

• їх призначенням, тобто тим яка інформація повідомляється та кому вона призначена,

• комунікативними засобами (мова, невербальні засоби),

• каналами передавання і сприймання інформації (аудитивний, візуальний, аудитивно-візуальний, тактильний),

• способами обміну інформацією (природні і штучні).

Знакові системи розрізняють за цільовим призначенням, мотивованістю комунікативних одиниць і технікою актуалізації.

3. Структура комунікативної компетентності як складова міжособистісного спілкування.

Виокремлюють такі складові комунікативної компетентності:

•орієнтованість у різноманітних ситуаціях спілкування, яка заснована на знаннях і життєвому досвіді люини

•спроможність ефективно взаємодіяти з оточенням завдяки розумінню себе й інших при постійній зміні психічних станів , міжособистісних відносин і умов соціального середовища

•адекватна орієнтація людини в самій собі, тобто власному психологічному потенціалі, потенціалі партнера, у ситуації

•готовність і уміння будувати контакт з людьми

•внутрішні засоби регуляції комунікативних дій

• знання, уміння і навички конструктивного спілкування

•внутрішні ресурси, необхідні для побудови ефективної комунікативної дії у колі ситуацій міжособистісної взаємодії

Таким чином, комунікативна компетентність постає як структурний феномен, що містить як складові цінності, мотиви, установки , соціально-психологічні стереотипи, знання, уміння , навички .