
- •Передмова
- •Та проектування сапр та підвищення їх ефективності вступ. Коротка історична довідка
- •I. Організаційно-методичні аспекти
- •1.1 Вступ. Основні поняття та їх визначення
- •1.2. Основи системного підходу
- •1.2.1. Системний підхід до аналізу наукової діяльності
- •1.2.2. Порівняння наукового та інженерно-технічного підходу
- •1.2.3. Об’єкт як цільова категорія; процес як категорія засобів досягнення мети
- •1.2.4. Системні оцінки ефективності процесів та якості результатів
- •1.2.5. Загальна характеристика наукової діяльності (умови розв’язуваності)
- •Дослідження розв’язуваності наукових задач
- •1.2.6. Формування задачі дослідження
- •II. Методико-технологічні аспекти
- •2.1. Вступ. Основні поняття та їх визначення
- •2.2. Формування методики дослідження в системній постановці
- •2.3. Багаторівнева схема задач та системні моделі
- •2.4. Системні дослідження та системні методи
- •2.5. Види забезпечень та задачі їх розробки
- •III. Етапи розв’язання науково-технічної задачі
- •3.1. Вступ. Основна мета написання
- •3.2. Основні результати
- •3.2.1. Об’єкт дослідження як цільова категорія
- •3.2.2. Задача дослідження та підходи до її розв’язання
- •3.2.3. Процес дослідження як категорія засобів досягнення мети (рис. 20)
- •Із розв’язання науково-технічної задачі
- •3.2.4. Впровадження результатів дослідження
- •Заключення
- •А) схема інтеграції загальної теорії систем у структурі наукових напрямків
- •Б) структурна схема загальної теорії систем
- •Післямова
- •Основні поняття і терміни
- •Література
- •Анотація
- •The summary
I. Організаційно-методичні аспекти
Діяльність – це внутрішня, (психічна) і зовнішня (фізична) активність людини, яка регулюється усвідомленою метою.
|
|
Загальна психологія |
1.1 Вступ. Основні поняття та їх визначення
Основні поняття.
Мета – бажаний результат діяльності, що досягається за деякий інтервал часу.
Назвемо напрямком діяльності послідовність все більш досконалих у якому-небудь смислі цілей. Як задачі можна впорядкувати відносно мети, так і цілі можна впорядкувати відносно напрямку розвитку.
Проблема – це потенційна мета (задача), для якої ще не найдені альтернативні способи її досягнення чи не видається можливим виділити ресурси на пошук альтернатив та проведення операції для її вирішення (або і те і це разом).
Задача – бажаний результат діяльності, що досягається за намічений (заданий) інтервал часу та характеризується набором кількісних даних чи параметрів цього результату.
Технологія – сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу чи напівфабрикату, здійснюваних у процесі виготовлення продукції. Задача технології як науки – виявлення фізичних, хімічних, механічних та інших закономірностей із метою визначення та використання на практиці найбільш ефективних та економних виробничих процесів.
Алгоритм – кінцевий набір правил, які дозволяють суто механічно вирішувати будь-яку задачу з деякого класу однотипних задач. При цьому мається на увазі, що вихідні дані можуть змінюватися у визначених межах; що процес застосування правил до вихідних даних визначений досить однозначно; що на кожному кроці процесу застосування правил відомо, що вважати результатом цього процесу.
Організація – внутрішня впорядкованість, злагодженість, взаємодія більш чи менш диференційованих та автономних частин цілого, що обумовлені його будовою. Також поняття “організація” може означати сукупність процесів чи дій, що приводять до утворення взаємозв’язків між частинами цілого.
Система (1) – частина середовища, яка виділена за визначеним законом для досягнення конкретної мети.
Система (2) – цілісна множина об’єктів (елементів), що пов’язані взаємними відношеннями. Цілісність означає, що система відносно навколишнього середовища виступає і, відповідно, сприймається як дещо єдине.
Система (3) – порядок; поняття, гіпотези, теорії, наукові знання.
Система може мати різний ступінь цілісності, котрому відповідає різний ступінь взаємозв’язку між її елементами. Цей взаємозв’язок описується відношеннями між елементами системи. Оскільки відношення є математичною категорією, з‘являється можливість надати визначенню системи більш строгої форми. Тільки система, в якій можуть бути виділені елементи, має структуру, тобто система – мережа пов’язаних елементів, а структура – сукупність зв’язків.
Структура системи – це те, що залишається незмінним у системі при зміні її стану, реалізації різних форм поведінки, під час здійснення системою операцій тощо.
Статична система – це система з одним станом. Динамічна система – система з множиною станів, у якій з проходженням часу виконується перехід з одного стану в інший.
Ситуація – це сукупність станів системи та середовища в один і той самий момент часу.
Поведінкою системи (функціонуванням) називають зміну її станів, виходом якої є деякий результат. Поведінка системи, таким чином, пов’язана з досягненням мети чи вирішенням задачі.
Робота – процедура, результат якої має матеріальний характер, що пов’язаний із перетворенням речовин, енергії, з транспортуванням речовин і т. п.
Процедура – впорядкована сукупність взаємопов’язаних визначеними відношеннями дій, що направлені на розв’язання задачі, досягнення заданої мети.
Операція – упорядкована сукупність пов’язаних взаємовідношеннями дій, направлених на досягнення мети.
Результат операції – ситуація, що склалася на час завершення операції. Тому мета може бути сформульована як деяка бажана в майбутньому ситуація. Результат операції не завжди буває відомим зарані.
Види моделей, які використовуються при системному підході:
Цільова модель – граф цілей і задач (І/ АБО-граф, альтернативна мережа).
Інформаційна модель будується в результаті прив’язки графа цілей і задач до структури організації (чи системи організацій), призначення виконавців, відповідальних осіб та виявлення інформаційних та матеріальних потоків.
Сіткова модель операції чи програми прив’язана до календаря. Ця модель дає уявлення про розвиток операції чи реалізацію програми в часі. Сіткові моделі (графіки) на відміну від алгоритмічної моделі, в якій оператори умовного переходу включені в основні процедури, перетворюються в сітковий графік в “американському” начертанні, від якого можна перейти до звичного сіткового графіка.
Алгоритмічна (процедурна) модель вказує на те, хто (що) і в якій послідовності виконує роботу. Як слідує з самої назви, алгоритмічна модель відображає алгоритм виконання операції. Алгоритмічна модель відображається добре відомими граф-схемами алгоритмів, котрі зазвичай використовуються при постановці задач для ЕОМ. Алгоритмічна модель може бути отримана з “французького” сіткового графіка, що прив’язаний до конкретних виконавців із доданням операторів умовного переходу.
Інформація в загальному смислі – це все те, чим можуть бути доповнені наші знання, уявлення та переконання (знання зазвичай або незмінні, або збільшуються).
Сигнали – фізичні факти, явища, процеси, які служать для накопичення та передачі повідомлень.
Повідомлення – впорядкований набір символів із зарані фіксованої множини (алфавіт, цифри тощо), які служать для вираження інформації.
(Поспелов Г.С., Ириков В.А. Программно-целевое планирование и управление. Введение. – М.: Сов. радио, 1976. – 440 с.).
Нижче викладені системні рекомендації які мають методично-алгоритмічний характер і дозволяють враховувати їх під час розв’язку науково-технічних задач (проблем).
Системний підхід зберігає свою актуальність для сучасних наукових досліджень та дозволяє піддати розгляду елементний склад систем та їх зв’язки.