
- •Передмова
- •Та проектування сапр та підвищення їх ефективності вступ. Коротка історична довідка
- •I. Організаційно-методичні аспекти
- •1.1 Вступ. Основні поняття та їх визначення
- •1.2. Основи системного підходу
- •1.2.1. Системний підхід до аналізу наукової діяльності
- •1.2.2. Порівняння наукового та інженерно-технічного підходу
- •1.2.3. Об’єкт як цільова категорія; процес як категорія засобів досягнення мети
- •1.2.4. Системні оцінки ефективності процесів та якості результатів
- •1.2.5. Загальна характеристика наукової діяльності (умови розв’язуваності)
- •Дослідження розв’язуваності наукових задач
- •1.2.6. Формування задачі дослідження
- •II. Методико-технологічні аспекти
- •2.1. Вступ. Основні поняття та їх визначення
- •2.2. Формування методики дослідження в системній постановці
- •2.3. Багаторівнева схема задач та системні моделі
- •2.4. Системні дослідження та системні методи
- •2.5. Види забезпечень та задачі їх розробки
- •III. Етапи розв’язання науково-технічної задачі
- •3.1. Вступ. Основна мета написання
- •3.2. Основні результати
- •3.2.1. Об’єкт дослідження як цільова категорія
- •3.2.2. Задача дослідження та підходи до її розв’язання
- •3.2.3. Процес дослідження як категорія засобів досягнення мети (рис. 20)
- •Із розв’язання науково-технічної задачі
- •3.2.4. Впровадження результатів дослідження
- •Заключення
- •А) схема інтеграції загальної теорії систем у структурі наукових напрямків
- •Б) структурна схема загальної теорії систем
- •Післямова
- •Основні поняття і терміни
- •Література
- •Анотація
- •The summary
Основні поняття і терміни
Мета – бажаний результат діяльності, що досягається за деякий інтервал часу.
Напрямок діяльності – послідовність все більш досконалих в якому-небудь смислі цілей. Як задачі можна впорядкувати по відношенню до мети, так і цілі можна впорядкувати по відношенню до напрямку розвитку.
Проблема – це потенційна мета (задача), для якої ще не найдені альтернативні способи її досягнення, чи не представляється можливим виділити ресурси на пошук альтернатив та проведення операції для її вирішення (або і те і те разом).
Задача – бажаний результат діяльності, що досягається за намічений (заданий) інтервал часу, та характеризується набором кількісних даних чи параметрів цього результату.
Технологія – сукупність методів обробки, виготовлення, зміни стану, властивостей, форми сировини, матеріалу чи напівфабрикату, здійсню вальних в процесі виготовлення продукції. Задача технології, як науки – виявлення фізичних, хімічних, механічних та інших закономірностей з метою визначення та використання на практиці найбільш ефективних та економних виробничих процесів.
Алгоритм – кінцевий набір правил, які дозволяють суто механічно вирішувати будь-яку задачу з деякого класу однотипних задач. При цьому мається на увазі, що вихідні данні можуть змінюватися в визначених межах; що процес застосування правил до вихідних даних визначений досить однозначно; що на кожному кроці процесу застосування правил відомо, що вважати результатом цього процесу.
Організація – внутрішня впорядкованість, злагодженість, взаємодія більш чи менш диференційованих та автономних частин цілого, що обумовлені його будовою. Також поняття організація може означати – сукупність процесів чи дій, що приводять до утворення взаємозв’язків між частинами цілого.
Система (1) – частина середовища, яка виділена за визначеним законом для досягнення конкретної мети.
Система (2) – цілісна множина об’єктів (елементів), що зв’язані між собою взаємними відношеннями. Цілісність означає, що система відносно навколишнього середовища виступає і відповідно сприймається як дещо єдине.
Система (3) – порядок; поняття, гіпотези, теорії, наукові знання.
Система – система зв’язаних елементів.
Структура – мережа зв’язків.
Статична система – це система з одним станом. Динамічна система – система з множиною станів, в якій з проходженням часу виконується перехід з одного становища в інше.
Поведінка системи (функціонування) – зміна станів системи (і відповідно виходу), виходом якої є деякий результат. Поведінка системи таким чином пов’язана з досягненням мети чи вирішенням задачі.
Робота – процедура, результат якої має матеріальний характер, що пов’язаний з перетворенням речовин, енергії, з транспортуванням речовин і т.п.
Структура системи – це то, що залишається незмінним в системі при зміні її стану, при реалізації різних форм поведінки, під час здійснення системою операцій і т.п.
Процедура – впорядкована сукупність взаємопов’язаних визначеними відносинами дій, що направлені на розв’язок задачі, досягненню заданої мети.
Ситуація – це сукупність станів системи та середовища в один і той самий момент часу.
Операція – упорядкована сукупність зв’язаних взаємовідносинами дій направлених на досягнення мети.
Результат операції – ситуація, що склалася к часу завершення операції, тому мета може бути сформульована як деяка бажана в майбутньому ситуація. Результат операції не завжди буває відомим зарані.
Цільова модель – граф цілей і задач (і/або граф) (альтернативна мережа).
Інформаційна модель – будується в результаті прив’язки графа цілей і задач до структури організації (чи системи організації), призначення виконавців, відповідальних осіб та виявлення інформаційних та матеріальних потоків.
Мережна модель (операції чи програми) – дає уявлення про розвиток операції чи реалізації програми в часі, тобто прив’язана до календаря. Мережні моделі (графіки) на відміну від алгоритмічної моделі, в якій оператори умовного переходу включені в основні процедури, перетворюються в мережений графік у «американському» накресленні, від якого можна перейти до звичного мережного графіка.
Алгоритмічна (процедурна) модель – вказує на те, хто, що і в якій послідовності виконує роботу. Як слідує з самої назви алгоритмічна модель відображає алгоритм виконання операції.
Інформація (в загальному смислі) – все те, чим можуть бути доповнені наші знання, уявлення та переконання (знання зазвичай або незмінні або збільшуються).
Сигнали – фізичні факти, явища, процеси, які служать для накопичення та передачі повідомлень.
Повідомлення – впорядкований набір символів і зарані фіксованої множини (алфавіт, цифри і т.п.), які служать для вираження інформації.
Проблема – це потенційна мета (задача), для якої ще не знайдені альтернативні способи її досягнення.
Системне проектування (з точки зору інформаційних технологій) – це методологія побудови проектів складних об’єктів нової техніки (ОНТ) як цілеспрямованих систем у базисах системних властивостей, системних ресурсів та структурах життєвих циклів ОНТ.
Логічна схема проектування (ЛСП) – формалізоване подання процесу розв’язання взаємопов’язаних задач проектування ОНТ.
Проектна процедура – впорядкована сукупність взаємопов’язаних визначених відносинами дій, направлених на вирішення задачі проектування.
Життєвий цикл – цільова структура етапів перетворення ОНТ, що об’єднує чотири основні етапи: наукове дослідження, проектування, побудову (виробництво) та програмовану експлуатацію як логіко-інформаційні основи інтеграції автоматизованих систем: АСНД, САПР, АСУ (АСУП-АСУТП), АСПЕ (від формування ідеї, дослідження системи, створення системи, експлуатації системи, зняття з експлуатації).
Машинобудівна модель – морфологічна структура об’єкту, або модель будови. Об’єкт виступає в системному проектуванні як цільова категорія.
Моделі функціональної динаміки (в класі складних систем) – системи з багатьма рівнями і складним характером взаємодії підсистем, що мають дискретну природу функціонування типу мереж, складні системи, які зображено моделями з імовірнісними характеристиками, дискретно-неперервні системи та ін.
Математичні моделі динамічних операцій – моделі, що використовують для моделювання апарат диференціальної, структурної та сіткової динаміки, що припускає коректне математичне "вкладення" цих моделей в ієрархічну структуру. Застосовується вкладення диференціальної динаміки в структурну, що засновано на аксіоматиці ієрархічного об’єднання двох фундаментальних моделей: динамічної диференціальної системи і логічного автомату.