Завдання до тексту

1. Які три типи конфліктів виділяє А.Турен? Наведіть визначення.

2. Наведіть приклади колективної поведінки в індустріальних суспільствах.

3. Яку суттєву відмінність вбачає автор між боротьбою та соціальними рухами?

4. Які основні поняття використовує “соціологія чистої зміни”, а які – “соціологія дії”?

5. Чому сьогодні жоден соціальний рух не може ототожнити себе із сукупністю конфліктів та сил соціальної зміни, замкнених у національних рамках?

6. З якою класичною ідеєю закликає порвати автор? Про яку нову концепцію суб’єкта він говорить?

7. Як співвідносяться між собою поняття “клас” і поняття “соціальний рух”?

8. Прокоментуйте думку автора: “Соціальний рух... об’єднує разом і ставлення до культурних цінностей і усвідомлення соціального відношення панування”. Чому автор для пояснення своєї думки наводить приклад жіночого руху?

9. Які рухи автор назвав соціально-історичними рухами на противагу соціокультурним?

Соціологічний практикум Завдання 1

Усі конфлікти класифікують залежно від зон протиріч наступним чином.

1. Особистісний конфлікт має місце тоді, коли зона конфлікту знаходиться всередині особистості, на рівні індивідуальної свідомості. Такі конфлікти можуть бути пов’язані, наприклад, із надмірною залежністю або з ролевою напругою.

2. Міжособистісний конфлікт. Його зона включає неузгодженість між двома або більше членами групи або кількох груп.

3. Міжгруповий конфлікт має місце тоді, коли деяка кількість індивідів, що утворюють групу (тобто соціальну спільноту, здатну на спільні скоординовані дії), вступають в конфлікт з іншою групою, що не включає в себе індивідів із першої групи.

4. Конфлікт із зовнішнім середовищем відбувається тоді, коли індивіди, що утворюють групу, відчувають тиск із зовні (передусім, з боку культурних, адміністративних та економічних норм та приписів). Часто вони вступають у конфлікт з інститутами, що підтримують ці норми та приписи.

Наведіть приклади: а) особистісного конфлікту; б) міжособистісного конфлікту; в) міжгрупового конфлікту; г) конфлікту із зовнішнім середовищем. Подумайте, які основні відмінності у протіканні конфліктів цих типів?

Завдання 2

Американський дослідник Д.Стокдейл виокремив п’ять основних структурних передумов виникнення соціальних рухів: 1) соціальна невдоволеність; 2) структурна блокада (бар’єри в соціальній структурі, котрі сприяють виникненню соціальної невдоволеності); 3) контакти і взаємодії між незадоволеними людьми; 4) впевненість у тому, що загальні колективні дії можуть послабити соціальну незадоволеність та покращити умови існування; 5) наявність ідеології, що виправдовує передбачувані колективні дії у соціальних рухах. Коли ці основні передумови з’являються у деякої частини суспільства, соціальні рухи і відповідні колективні дії стають майже невідворотними.

Подумайте, чи мають місце структурні передумови виникнення соціальних рухів в Україні сьогодні?

Завдання 3

У своїй чотиритомній праці “Соціальна та культурна динаміка” П.Сорокін здійснив періодизацію західної історії наступним чином:

Греція, VIII–VI ст. до н.е. Споглядальна

Греція, V ст. до н.е. Ідеалістична

Рим, IV ст. до н.е. – IV ст. н.е. Чуттєва

Європа IV–VI ст. н.е. Ідеалістична

Європа VI–ХІІ ст. н.е. Споглядальна

Європа XII–XIV ст. н.е. Ідеалістична

Європа ХІV ст. н.е. до теперішнього часу Чуттєва

В основу періодизації автор поклав розвиток культури, а точніше її центральний принцип – “культурний менталітет”. “Кожен тип культури має свою власну ментальність, власну систему знань; філософію і світогляд; свою релігію та стандарти святості; власні уявлення про те, що правильно, а що неправильно; форму мистецтва та літератури; власну мораль, закони, норми поведінки; домінуючі форми соціальних відносин; власну економічну та соціальну організацію; і нарешті, свій власний тип особистості з особливим менталітетом та поведінкою”.

Ретельно проаналізувавши різні аспекти людської культури – мистецтво, освіту, мораль, законодавство, військову справу, Сорокін запропонував поділити її на два протилежних, взаємно несумісні типи – “споглядальний” та “чуттєвий”, проміжну форму між якими позначивши як “ідеалістичний”.

Чи можна вважати, що П.Сорокін застосував системний підхід до аналізу суспільного життя? Поясніть чому.