Стінка серця.
Забарвлення: гематоксилін і еозин.
Збільшення: х400.
ІІри малому збільшенні необхідно зорієнтуватись в оболонках серця. Ендокард (1) виділяється у вигляді рожевої смужки, покритої ендотелієм з великими фіолетовими ядрами (2). Під ним знаходиться нідендотеліальний шар (3) - пухка сполучна тканина, глибше м'язово-еластичний (4) і зовнішній сполучнотканинний (5) шари.
Основну масу серця складає міокард (6). У міокарді спостерігаємо смужки кардіоміоцитів, ядра в яких розташовані центрально (7). Між смужками (ланцюжками) кардіоміоцитів розрізнямо анастомози (8). Всередині смужок, а це функціональні м'язові "волокна", кардіоміоцити з'єднані за допомогою вставних дисків (9). Кардіоміоцити мають поперечну посмугованість, зумовлену наявністю ізотропних (світлих) і анізотропних (темних) дисків у складі самих міофібрил. Між ланцюжками кардіоміоцитів спостерігаються світлі проміжки, заповнені пухкою волокнистою сполучною тканиною.
Червоний кістковий мозок (мазок)
Забарвлення: гематоксилін і еозин.
Збільшення: х400.
Препарат розглядаємо під великим збільшенням. Строму червоного кісткового мозку складав ретикулярна тканина, клітини якої мають зірчасту форму. їх ядра овальні, слабо забарвлені (1). Між відростками ретикулоцитів бачимо групи (острівці) клітин різних гемопоетичних рядів. Мегакаріоцити - великі ("гігантські") клітини з фрагментованими, химерної форми ядрами (2).
Еритробласти, гіроеритробласти, базофільні, поліхроматофільні і оксифільні еритробласти гуртуються біля клітини-"няньки" - макрофагу (3). Мієлобласти, мієлоцити відрізняються наявністю зернистості в цитоплазмі (4). Ядра мієлоцитів бувають круглими і паличкоподібними. Зустрічаються моноцити - клітини з бобоподібним ядром (5) і невеликі групи кісгковомозкових лімфоцитів (6). Вони локалізуються переважно навкруги кровоносних судин. 7 - адипоцити.
Тимус.
Забарвлення: гематоксилін і еозин.
Збільшення: х400.
На малому збільшенні легко побачити капсулу (1) тимуса та сполучнотканинні перетинки (2), що відходять від неї вглиб органа, поділяючи його на окремі часточки. Кожна часточка тимуса (3) - структурна і функціональна одиниця органа - має кіркову (4) і мозкову (5) речовину. Основою часточки є каркас з епітеліоретикулоцитів зірчастої формч, між якими розміщується велика кількість лімфоцитів (тимоцитів) (6) і менша - макрофагів. У кірковій речовині лімфоцитів найбільше, у зв'язку з чим у цій зоні спостерігається інтенсивне фіолетове забарвлення. Мозкова речовина світліша, до її складу входять лімфоцити (6), макрофаги (7), епітеліоретикулоцити (зірчасті клітини) (8) і їх оксифільні нашарування, відомі як тільця Гасаля. (9). Рисунок на вставці - фрагмент препарата при великому збільшенні.
Селезінка.
Забарвлення: гематоксилін і еозин.
Збільшення: х400.
На поверхні зрізу з одного боку бачимо сполучнотканинну капсулу(І), покриту очеревиною з мезотелієм (2), від якої вглиб органа відходять трабекули (3). Між трабекулами міститься червона і біла пульпа.
Біла пульпа - це круглі лімфатичні вузлики (фолікули) з великою кількістю фіолетових ядер, які належать лімфоцитам (4). Вузлик має світлий (реактивний) центр (5) і більш темну периферійну зону (мантійну і крайову) (6). Збоку від центру звичайно розміщується центральна артерія (7), а навколо неї скупчення Т-лімфоцитів - гіеріартєріальна зона. Скупчення лімфоцитів, які у вигляді муфт охоплюють артерії на протязі, називаються лімфатичними періартеріальними піхвами. Червона пульпа (8) - це формені елементи крові, в основному, еритроцити, які знаходяться між вузликами білої пульпи. У трабекулах (3) знаходяться трабєкулярні артерії (9) і вени.
