Спіральний (кортієвий) орган.

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

На препараті вертикальний розріз завитки внутрішнього вуха із завитковою протокою. При малому збільшенні необхідно зорієнтувати завитку верхівкою (вузькою частиною) догори і розібратись в ЇЇ будові.

Канал завитки обмежений кістковою стінкою. Вісь завитки являє собою кістковий стрижень, по обидва боки якого розташовуються кісткові канали завитки. У кожному каналі на медіальній стінці є спіральна кісткова пластинка, від окістя якої вбік відходять базилярна(І) і вестибулярна (2) мембрани. Окістя спіральної пластики називається лімбом і має відповідно дві частини - верхню, вестибулярну губу, і нижню, барабанну губу. Мембрани розділяють кістковий канал завитки на верхні, присінкові, або вестибулярні, сходи (3), нижні,барабанні, або тимпанальні, сходи (4), а між ними лежить завиткова протока (5). Стінки завиткової протоки утворені: верхня - вестибулярною мембраною, нижня - базилярною мембраною (пластинкою), на якій знаходиться спіральний (кортієвий) орган (6), і зовнішня - судинною смужкою (7).

Шкіра пальця (без волосся).

Забарвлегіня: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

Розглядаємо при малому збільшенні епідерміс і власне шкіру (дерму), яка глибокими сосочками вдасться в товщу епідермісу. Так утворюється сосочковий шар. Глибше залягає сітчастий шар дерми і підшкірна жирова клітковина.

Епідерміс має базальний шар (1), який утворений призматичними клітинами. Межі між клітинами розрізнити важко, їх ядра - великі, кулясті, фіолетові. Над базальним шаром лежить шипуватий, або остистий, шар (2). Ядра його клітин великі, круглі, світліші від базальних, цитоплазма займає більшу площу. У клітинах поверхневих рядів шипуватого шару з'являються дрібні темні зерна - ознака початку зроговіння клітин. У клітинах наступного зернистого шару (3) зерна кератогіаліну заповнюють усю цитоплазму клітин. Далі лежить блискучий шар (4). Межі його клітин не контуруються, ядра відсутні, цитоплазма заповнена елеїдином, який різко заломлює світло. Поверхневий шар називається роговим і складається з лусочок - мертвих клітин без ядер (5).

Шкіра з волоссям.

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

Препарат являє собою вертикальний зріз шкіри волосистої частини голови.

При малому збільшенні знаходимо шари шкіри - епідерміс (1), сосочковий (2) і сітчастий (3) дерми. Товщина епідерміса значно менша під такої на шкірі пальця. Сосочковий шар виражений слабше, сітчастий шар є найширшим і утворений щільною неоформленою сполучною тканиною.

Довге волосся (4), представлене на препараті, має стрижень (ділянка над поверхнею шкіри) і корінь (ділянка, занурена в епідерміс і дерму). Стрижень побудований з кіркової речовини і включають нерозвинені кіпцеві відділи (3), що не мають просвітів, та вивідні протоки (4), вистелені двошаровим епітелієм.

Лактуюча молочна залоза.

Забарвлення: гематоксилін і еозин.

Збільшення: х80.

При малому збільшенні спостерігаємо часточки залози (1), відокремлені прошарками сполучної тканини (2), в яких проходять кровоносні судини (3) і вивідні протоки (4).

Часточка органа представлена однією окремою залозкою. Кожна залозка складається з залозистого епітелію, який формує кінцеві відділи - альвеоли (5) і систему вивідних проток. Альвеоли вистелені залозистими клітинами - лактоцитами (б), які розміщуються одним шаром і зовні охоплюються міоепітеліоцитами (7). Останні сприяють виведенню молока з альвеол у молочні ходи.

Під час лактації частина альвеол виявляється розтягнутою секретом, що накопичується в просвіті. При цьому епітелій стає плоским. Просвіт альвеол, з яких секрет виведений, зменшується, а епітелій стає кубічним або низькопризматичним.

Вивідні протоки починаються з альвеолярних молочних ходів і продовжуються в молочні протоки і молочні синуси. Більшість проток вистелені багатошаровим епітелієм (4).