
- •1.Поняття та види господарських товариств.
- •2.Заснування гт.
- •3.Майно гт.
- •4. Права та обов’язки учасників господарських товариств.
- •5. Управління діяльністю господарських товариств.
- •6. Особливості створення і діяльності товариств - об’єднань майна (капіталів).
- •7. Особливості створення і діяльності товариств - об’єднань осіб (діяльності).
- •8. Довірчі та інші господарські товариства.
- •Поняття і типи акціонерних товариств.
- •Заснування акціонерного товариства. Розділ II
- •Капітал акціонерного товариства. Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість. Розділ III
- •Розділ XIII
- •Права та обов’язки акціонерів.
- •Правовий режим акцій і дивідендів. Викуп акцій товариством.
- •Розділ VI
- •2) Розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства.
- •Управління діяльністю акціонерного товариства.
- •Виділ та припинення акціонерного товариства. Розділ XVI
- •Відмінності між приватним і публічним акціонерним товариством
- •Поняття, склад та вартісна оцінка майна суб’єктів господарювання.
- •Джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •Правовий режим майна суб’єктів господарювання: поняття та види.
- •Відносини власності у сфері господарювання.
- •Право довірчої власності у сфері господарювання.
- •Право господарського відання та оперативного управління майном.
- •Права структурних підрозділів суб’єктів господарювання на майно.
- •Використання природних ресурсів у сфері господарювання.
- •Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •Корпоративні відносини у сфері господарювання.
- •28. Поняття, ознаки та основні функції господарського договору.
- •29. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •31. Виконання господарських зобов`язань.
- •32. Способи забезпечення господарських зобов`язань.
- •33. Класифікація (система) договорів у господарській діяльності (загальна характеристика).
- •34. Розмежування понять «цивільне зобов'язання» та «господарське зобов'язання».
- •35. Поняття, ознаки, види господарських договорів та форми/шляхи регулювання договірних відносин.
- •36. Господарський, цивільний і адміністративні договори: проблеми розмежування
- •37. Тлумачення господарських договорів.
- •38. Форма господарського договору та особливості електронної модифікації письмової форми договору.
- •39. Співвідношення понять «господарсько-правова відповідальність» та «господарсько-правові санкції».
- •40. Спільні та відмінні риси неустойки (цк) та штрафних санкцій (гк).
- •41. Особливості відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань.
- •42. Розрахунки між сг
- •Якість продукції (робіт, послуг). Форми правового забезпечення якості.
- •Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання.
- •Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти.
- •Нормативні документи із стандартизації: поняття, види та порядок застосування.
- •Підтвердження відповідності якості: поняття і правові форми.
- •Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення.
- •Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.
- •Правове регулювання економічної конкуренції. Природні монополії.
- •Монопольне становище на ринку та зловживання ним.
- •Недобросовісна конкуренція.
- •Порушення правил конкуренції органами влади.
- •Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства: форми, методи.
- •Відповідальність за порушення законодавства про економічну конкуренцію.
- •8. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства.
Монопольне становище на ринку та зловживання ним.
Монопольне (домінуюче) є становище суб’єктів господарювання, яке відповідає 2 умовам:
- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;
- він не зазнає значної конкуренції
Суб’єкт господарювання вважається таким, що займає монопольне (домінуюче) становище, якщо його частка на ринку певних товарів перевищує 35 відсотків.
Кілька суб.господарювання вважаються такими що займають монопольне становище на ринку, якщо щодо них викон. такі умови:
- сукупна частка не більше ніж 3 суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 50 відсотків;
- сукупна частка не більше ніж 5 суб'єктів господарювання, яким на одному ринку належать найбільші частки на ринку, перевищує 70 відсотків.
Під ринком товарів у сфері конкуренції розуміється сфера обороту товару на якій протягом певного часу і на певній території є попит і пропозиція. За сферою поширення ринок товарів поділ на:
- загальнодержавний (географічні межі охопл. Територією всієї д-ви)
- регіональний (географічні межі охопл 1 або декілька регіонів: області, АРК, м. Києва і Севастополя, у т.ч. частини відповідних декількох регіонів або регіону.)
За законодавством України про економічну конкуренцію факт зайняття монопольного становища на ринку ще не вважається його порушенням. Порушеннями законодавства про економічну конкуренцію є зловживання монопольним становищем на ринку;
За загальним правилом, зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку – це дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Для кваліфікації дій в якості зловживання монопольним становищем не є обов’язковим з’ясування настання наслідків у формі недопущення, усунення чи обмеження конкурент. або ущемлення інтересів, зокрема, через заподіяння шкоди, збитків інтересам….достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які вважаються зловживанням монопольним становищем або можливості настання відповідних наслідків. Ці ж положення щодо факультативного х-ру наслідків застосов до анти конкурентних узгоджених дій та недобросовісної конкуренції.
Перелік дій (бездіяльності), які вважаються зловживання монопольним становищем міститься в ст..13 ЗУ «Про захист економічної конкуренції»
1) встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;
2) застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб'єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об'єктивно виправданих на те причин;
3) обумовлення укладання угод прийняттям суб'єктом господарювання додаткових зобов'язань, які за своєю природою або згідно з торговими та іншими чесними звичаями у підприємницькій діяльності не стосуються предмета договору;
4) обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям;
5) часткова або повна відмова від придбання або реалізації товару за відсутності альтернативних джерел реалізації чи придбання;
6) суттєве обмеження конкурентоспроможності інших суб'єктів господарювання на ринку без об'єктивно виправданих на те причин;
- 7) створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) чи усунення з ринку продавців, покупців, інших суб'єктів господарювання. даний перелік не є вичерпним!!!!
Відповідно до Оглядового Листа ВГСУ про деякі питання вирішення спорів пов’язаних із застосув. конкурентного зак-ва: ст..13 ЗУ- не містить обмежень щодо кількості зловживання монопольним становищем, тобто і одноразове порушення зак-ва може вважатися зловживанням монопольним становищем.
52. Анти конкурентні узгоджені дії.
Одним із видів порушення законодавства України про економічну конкуренцію є антикокурентні узгоджені дії.
За загальним правилом, антиконкурентними узгодженими діями є погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) 2 або більше суб’єктів господарювання, яка призвела чи може призвести до недопущення, усунення, чи обмеження конкуренції.
!!!За складом правопорушення (х-ром дій) анти конкуренті узгоджені дії співпадають з зловживанням монопольним становищем. Іх відмінність полягає у суб’єкті: зловживання – 1 суб’єкт…, анти конкуренті узгоджені дії – 2 і більше.
Форми анти конкурентних узгоджених дій:
укладення суб’єктами господарювання угод у будь-якій формі (факт укладення таких угод може бути підтверджено письмовим документом, який не був підписаний сторонами, однак ними виконувався, обміном листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами, електронними повідомленнями тощо);
прийняття об’єднаннями рішень у будь-якій формі;
створення (об’єднання) суб’єкта господарювання, метою чи наслідком створення якого є координація конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання,
інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб’єктів господарювання.Пр. схожість дій, яка має бути результатом саме узгодженої поведінки кількох суб.господарювання і не може проявлятися у простому спів падінні дій суб господарювання.
За загальним правилом, вчинення анти конкурентних узгоджених дій заборон законом, за що застосовується відповідна від-сть. Разом з тим, ВИНЯТОК: В ЗУ „Про захист економічної конкуренції” передбачені випадки, коли узгоджені дії можуть бути дозволені органами Антимонопольного комітету України. Така процедура називається нотифікацією. Дозвіл на узгоджені дії надається лише з певних підстав, встановлених законом. Узгоджені дії можуть бути дозволені відповідними органами Антимонопольного комітету України, якщо їх учасники доведуть, що ці дії сприяють:
- вдосконаленню виробництва, придбанню або реалізації товару;
- техніко-технологічному, економічному розвитку;
- розвитку малих або середніх підприємців;
- оптимізації експорту чи імпорту товарів;
- розробленню та застосуванню уніфікованих технічних умов або стандартів на товари;
- раціоналізації виробництва.
Кабінет Міністрів України може дозволити узгоджені дії, на які Антимонопольним комітетом України не було надано дозволу.
Вчинення анти конкурентних узгоджених дій за наявності такого дозволу не вважається порушенням зак-ва.