- •1.Поняття та види господарських товариств.
- •2.Заснування гт.
- •3.Майно гт.
- •4. Права та обов’язки учасників господарських товариств.
- •5. Управління діяльністю господарських товариств.
- •6. Особливості створення і діяльності товариств - об’єднань майна (капіталів).
- •7. Особливості створення і діяльності товариств - об’єднань осіб (діяльності).
- •8. Довірчі та інші господарські товариства.
- •Поняття і типи акціонерних товариств.
- •Заснування акціонерного товариства. Розділ II
- •Капітал акціонерного товариства. Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість. Розділ III
- •Розділ XIII
- •Права та обов’язки акціонерів.
- •Правовий режим акцій і дивідендів. Викуп акцій товариством.
- •Розділ VI
- •2) Розширення обсягу прав акціонерів - власників розміщених привілейованих акцій, які мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів або виплат у разі ліквідації акціонерного товариства.
- •Управління діяльністю акціонерного товариства.
- •Виділ та припинення акціонерного товариства. Розділ XVI
- •Відмінності між приватним і публічним акціонерним товариством
- •Поняття, склад та вартісна оцінка майна суб’єктів господарювання.
- •Джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •Приватизація та роздержавлення як джерела формування майна суб’єктів господарювання.
- •Правовий режим майна суб’єктів господарювання: поняття та види.
- •Відносини власності у сфері господарювання.
- •Право довірчої власності у сфері господарювання.
- •Право господарського відання та оперативного управління майном.
- •Права структурних підрозділів суб’єктів господарювання на майно.
- •Використання природних ресурсів у сфері господарювання.
- •Використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності.
- •Корпоративні відносини у сфері господарювання.
- •28. Поняття, ознаки та основні функції господарського договору.
- •29. Порядок укладення, зміни та розірвання господарських договорів.
- •31. Виконання господарських зобов`язань.
- •32. Способи забезпечення господарських зобов`язань.
- •33. Класифікація (система) договорів у господарській діяльності (загальна характеристика).
- •34. Розмежування понять «цивільне зобов'язання» та «господарське зобов'язання».
- •35. Поняття, ознаки, види господарських договорів та форми/шляхи регулювання договірних відносин.
- •36. Господарський, цивільний і адміністративні договори: проблеми розмежування
- •37. Тлумачення господарських договорів.
- •38. Форма господарського договору та особливості електронної модифікації письмової форми договору.
- •39. Співвідношення понять «господарсько-правова відповідальність» та «господарсько-правові санкції».
- •40. Спільні та відмінні риси неустойки (цк) та штрафних санкцій (гк).
- •41. Особливості відповідальності за прострочення виконання грошових зобов'язань.
- •42. Розрахунки між сг
- •Якість продукції (робіт, послуг). Форми правового забезпечення якості.
- •Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання.
- •Стандартизація: поняття, види, суб’єкти та об’єкти.
- •Нормативні документи із стандартизації: поняття, види та порядок застосування.
- •Підтвердження відповідності якості: поняття і правові форми.
- •Сертифікація: поняття, види і порядок здійснення.
- •Оцінка відповідності якості: поняття, види та органи з оцінки відповідності.
- •Правове регулювання економічної конкуренції. Природні монополії.
- •Монопольне становище на ринку та зловживання ним.
- •Недобросовісна конкуренція.
- •Порушення правил конкуренції органами влади.
- •Державний контроль за дотриманням антимонопольного законодавства: форми, методи.
- •Відповідальність за порушення законодавства про економічну конкуренцію.
- •8. Розгляд справ про порушення антимонопольного законодавства.
Гарантійні зобов’язання суб’єктів господарювання.
Згідно із гарантійним зобов’язанням суб’єкт господарювання (продавець, виробник, виконавець) забезпечує нормальну роботу (застосування, використання) товару (робіт, послуг), в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого договором, а вразі його відсутності – актом господарського законодавства.
Гарантійним вважається строк протягом якого суб’єкт господарювання (продавець, виробник, виконавець) гарантує якість товару (роботи, послуги), а споживач у разі виявлення в межах цього строку недоліків, має право звернутися з відповідними вимогами до цього суб’єкта господарювання.
Гарантія якості товару (роботи, послуги) означає забезпечення суб’єктом господарювання (продавцем, виробником, виконавцем) використання товару (роботи, послуги) за цільовим призначенням.
Виробник (виконавець) забезпечує належну роботу (застосування, використання) продукції, в тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного строку, встановленого нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором.
Гарантійний строк на комплектуючі вироби повинен бути не менший, ніж гарантійний строк на основний виріб, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, нормативними документами чи договором. Гарантійний строк зазначається в паспорті на продукцію або на етикетці чи в будь-якому іншому документі, що додається до продукції.
Різновидами гарантійних строків є також строк служби та строк придатності.
Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити використання продукції за призначенням протягом строку її служби, передбаченого нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із споживачем, а в разі відсутності такого строку – протягом десяти років.
Правове значення строку служби полягає у тому, що протягом нього зберігається право споживача вимагати відшкодування шкоди, завданої дефектною продукцією або продукцією неналежної якості. При чому, шкода, завдана життю, здоров'ю або майну споживача такою продукцією, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законом не передбачено більш високої міри відповідальності.
Для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.
Строк придатності обчислюється починаючи від дати виготовлення, яка також зазначається на етикетці або в інших документах, і визначається або часом, протягом якого товар є придатним для використання, або датою, до настання якої товар є придатним для використання.
Стосовно продукції, на яку гарантійні строки або строк придатності не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю (виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки було виявлено протягом двох років, а стосовно об'єкта будівництва – не пізніше десяти років від дня передачі їх споживачеві. При виконанні гарантійного ремонту гарантійний строк збільшується на час перебування продукції в ремонті.
При обміні товару його гарантійний строк обчислюється заново від дня обміну.
Вимоги у зв’язку з недоліками виконаних робіт (наданих послуг) підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором. Вимоги у зв’язку з істотними недоліками у виконаній роботі (наданій послузі) можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків – протягом десяти років.
Гарантійне зобов’язання суб’єктів господарювання за своєю правовою природою є похідним (додатковим) щодо головного зобов’язання щодо передання товару, виконання роботи чи надання послуги, і спрямоване на забезпечення належного виконання за якістю головного зобов’язання.
Моментом виникнення гарантійного зобов’язання суб’єктів господарювання є момент передання товару (роботи, послуги) споживачеві.
У разі продажу товарів за зразками, поштою, а також у випадках, коли час укладення договору купівлі-продажу і час передання товару споживачеві не збігаються, гарантійне зобов’язання виникає від дня передання товару споживачеві, а якщо товар потребує спеціальної установки (підключення) чи складення – від дня їх здійснення, а якщо день передання, установки (підключення) чи складення товару, а також передання нерухомого майна встановити неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладення договору купівлі-продажу, – від дня укладення договору купівлі-продажу.
Зміст гарантійного зобов’язання суб’єктів господарювання полягає у характері вимог, з якими можуть звернутися споживачі до суб’єктів господарювання (продавців, виробників, виконавців) в разі виявлення у межах гарантійних строків недоліків товарів (робіт, послуг).
Характер цих вимог залежить від виду недоліків товару (робіт, послуг). Недоліки товару поділяються на звичайні (неістотні) та істотні. Звичайним (неістотним) недоліком є будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Істотним вважається недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
У разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати:
1) безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк;
2) відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги);
3) безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи;
4) відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи;
5) реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.
За наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
