1.2. Система трудового права як галузі права

Трудове право як сукупність правових норм має свою систему, яка найповніше відображена в КЗпП¹. Структурно система галузі трудового права складається з двох частин: Загальної та Особливої (рис. 1.12).

Норми Загальної частини трудового права стосуються правово­го регулювання праці усіх працівників, а також порядку застосуван­ня всіх інших норм. У Загальній частині КЗпП визначається одне з принципових питань — регулювання трудових відносин (сфера дії трудового законодавства).

Трудове законодавство регулює трудові відносини всіх осіб, які уклали з роботодавцем трудовий договір незалежно від організаційно-правових форм і форм власності.

Система — від грецької: ціле, складене з частин. Система трудового права — об'єд­нання правових норм в єдине упорядковане ціле з їх одночасним розподілом на від­носно самостійні й водночас взаємопов'язані частини, на інститути та підінститути.

Загальна частина визначає загальні питання організації й засто­сування праці працівників попри галузеву належність, а також пред-

Загальна частина

Особлива частина

Інститути, що регулюють трудові відносини

Інститути, що регулюють відносини, тісно пов'язані з трудовими

Гарантій та компенсацій­них виплат

Дисципліни праці

Професійної підготовки кадрів (підвищення кваліфікації) на виробництві

Трудових спорів і порядку їх вирішення

Прав професійних

спілок у сфері праці

Повноважень трудових колективів

Робочого часу і часу відпочинку

Охорони праці

Нагляду і контролю за дотриманням

трудового законодавства

Соціально-партнерських

угод

і колективного договору

Оплати праці Нормування праці

Матеріальної відповідальності сторін трудового договору

Рис. 1.12. Система галузі трудового права

мет трудового права, суб'єктивний склад учасників трудових відно­син. До неї входять норми, що поширюються на всі суспільні відно­сини трудового права, норми, які визначають основні принципи й завдання правового регулювання праці, основні трудові права пра­цівників, недійсність умов договорів про працю, особливості регу­лювання праці деяких категорій працівників, співвідношення зако­нодавства України та міжнародних договорів у сфері праці.

Норми Особливої частини трудового права конкретизують поло­ження Загальної частини. Вони регламентують окремі види суспільних відносин та їх елементи, об'єднуючись в інститути та підінститути¹.

Професор В. М. Лебедєв виокремлює Спеціальну частину. Вона об'єднує інститути, що регулюють особливості праці в окремих га­лузях господарювання².

Варто врахувати, що в КЗпП є в окремі глави зі спеціальними нормами щодо праці жінок (гл. XII КЗпП), праці молоді (гл. XIII КЗпП), щодо пільг для працівників, які поєднують роботу з навчан­ням (гл. XIV КЗпП), які не є інститутами трудового права, конкре­тизують норми інституту. Для цих категорій працівників визначено особливості правового регулювання охорони їх праці, регулювання робочого часу і часу відпочинку тощо. Не є самостійним інститутом і правові норми, що регулюють нормування праці (гл. VI КЗпП), во­ни є інститутом оплати праці.

Від системи трудового права як галузі права необхідно відрізня­ти систему трудового законодавства, систему навчальної дисциплі­ни трудового права та систему науки трудового права (рис. 1.13).

Системи трудового права

Система галузі трудового права

Система трудового законодавства

Система науки трудового права

Система навчальної дисципліни

Рис. 1.13. Системи трудового права

Система трудового законодавства на відміну від системи трудо­вого права, складається з правових норм і є сукупністю нормативно-правових актів про працю. Система трудового права проявляється у трудовому законодавстві, яке є джерелом трудового права. Система трудового права співвідноситься з системою трудового законодавст­ва як зміст і форма.

Система науки та навчальної дисципліни своїм предметом має вивчення норм трудового права, правових зв'язків, проблем і тен-

Гриженко Е. М. Трудовое право: Учебник. — М.: ПБОЮЛ, 2001. — С. 17.

Див.: Лебедев В. М. Трудовое право: проблеми Общей части. — Томск, 1998. — С. 41.

денцій його розвитку. Система науки та система навчальної дисцип­ліни "Трудове право" будується, в основному, по системі галузі тру­дового права, але з нею не співпадає.

Система науки трудового права — це теоретичні погляди, суд­ження та висновки, які стосуються проблем правового регулювання суспільних відносин у сфері організації та застосування праці. Наука трудового права вивчає норми права та нормативні акти, досліджує і оцінює систему норм трудового права та нормативні акти з точки зору соціальної справедливості, демократизму. Порівнюється систе­ма трудового права України та інших держав і міжнародно-правове регулювання праці. Наука трудового права виявляє проблеми, що мають значення як для галузі трудового права, так і для науки тру­дового права. У системі науки трудового права теж виділяється За­гальна та Особлива частини. В Загальній частині розглядаються предмет, метод і система трудового права та інші питання. Особли­ва частина науки трудового права містить вчення щодо працевлаш­тування, трудового договору, міжнародно-правове регулювання праці та ін. Система науки трудового права та навчальної дисциплі­ни значно ширша за систему галузі трудового права та систему тру­дового законодавства.

Навчальна дисципліна "Трудове право України" поділяється на три частини: Загальну, Особливу і Спеціальну.

До Загальної частини навчальної дисципліни входить вивчення предмета, методу та системи трудового права, джерел та основних принципів правового регулювання праці, а також правовий статус суб'єктів трудового права та видів правовідносин у сфері трудового права.

З навчальною метою до Загальної частини програми включені права трудових колективів і професійних спілок у сфері праці та соці­ально-партнерські угоди. Ці інститути трудового права мають важ­ливе значення для вивчення усіх інститутів Особливої частини трудо­вого права.

Спеціальна частина навчальної дисципліни "Трудове право Ук­раїни" охоплює також вивчення міжнародно-правового регулюван­ня праці (зарубіжне трудове законодавство, порівняльне трудове право, міжнародне трудове право).