Існує два види класифікації основних засобів:

І. Для бух обліку;

ІІ. Для податкового обліку.

І. Класифікація основних засобів для цілей бухгалтерського обліку (П(С)БО № 7)

1. Основні засоби

а Земельні ділянки.

б Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов'язані з будівництвом.

в Будівлі, споруди та передавальні пристрої.

г. Машини та обладнання.

д. Транспортні засоби.

е Інструменти, прилади, інвентар, меблі.

ж Тварини.

з Багаторічні насадження.

і. Інші основні засоби.

2. Необоротні матеріальні активи

а Бібліотечні фонди.

б Малоцінні необоротні матеріальні активи.

в Тимчасові (нетитульні) споруди.

г Природні ресурси.

Д.Інвентарна тара.

ж Предмети прокату.

з Інші необоротні матеріальні активи.

3. Незавершені капітальні інвестиції

ІІ Класифікація основних засобів для податкового обліку Згідно Податкового Кодексу України.

Групи основних засобів та інших необоротних активів і мінімально допустимих строків їх амортизації

Групи	Мінімально допустимі строки корисного використання, років
група 1 – земельні ділянки	
група 2 – капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом	15
група 3 – будівлі,	20
споруди,	15
передавальні пристрої	10
група 4 – машини та обладнання	5
з них:електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми тощо	2
група 5 – транспортні засоби	5
група 6 – інструменти, прилади, інвентар (меблі)	4
група 7 – тварини	6
група 8 – багаторічні насадження	10
група 9 – інші основні засоби	12
група 10 – бібліотечні фонди	
група 11 – малоцінні необоротні матеріальні активи	
група 12 – тимчасові (нетитульні) споруди	5
група 13 – природні ресурси	
група 14 – інвентарна тара	6
група 15 – предмети прокату	5
група 16 – довгострокові біологічні активи	7

Методи нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів,

що визначено Податковим Кодексом України

Методи нарахування амортизації	Групи основних фондів
Прямолінійний	9,12,14,15
Зменшення залишкової вартості	2,3,6,7,8,16
Прискореного зменшення залишкової вартості	4,5
Кумулятивний	2,3,6,7,8,16
Виробничий	9,12,14,15

На основні засоби груп 1 та 13 амортизація не нараховується.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється наказом по підприємству.

П оказники стану та ефективності використання основних засо­бів

поділяються на три групи, які характеризують:

1) забезпе­чення підприємства основними засобами;

2) стан основних засо­бів;

3) ефективність використання основних засобів.

І. Показники, які характеризують забезпеченість підприєм­ства основними засобами:

А) фондомісткість - розраховується як відношення вартості основних засобів до вартості виробленої продукції:

,

Ф_к —вартість основних засобів;

В_п — вартість виробленої продукції;

(За нормальних умов фондо­місткість повинна мати тенденцію до зменшення);

Б) фондо­озброєність - розраховується як відношення вартості основних засобів до чисельності працівників;

В) коефіцієнт реальної вартості основних виробничих засобів у майні підприємства - розраховується як відношення вартості основних засобів (за вирахуванням зносу) до вартості майна підприємства.

ІІ. Показники, які характеризують стан основних засобів:

А) Коефіцієнт зносу основних засобів визначається відношенням суми зносу основ­них засобів до балансової вартості основних засобів.

де К₃ — коефіцієнт зносу основних засобів;

З_о — сума зносу основних засобів;

Ф_к —вартість основних засобів.

Б)Коефіцієнт придатності основних засобів показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації і розраховується як одиниця мінус коефіцієнт зносу основних засобів:

К_п = 1 — Кз

де К_п — коефіцієнт придатності основних засобів;

К_з — коефіцієнт зносу основних засобів.

В) Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує інтенсив­ність уведення в дію нових основних засобів і розраховується як відношення введених за певний період основних засобів до загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду:

де К_о — коефіцієнт оновлення основних засобів;

Ф_у — вартість уведених основних засобів за звітний період;

Ф_к —вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

Г) Коефіцієнт вибуття основних засобів показує інтенсивність вибуття основних засобів і розраховується як відношення виведених за певний період основних засобів до загальній вартості основних засобів на кінець звітного періоду:

де К_в — коефіцієнт вибуття основних засобів;

Ф_в — вартість виведених основних засобів за звітний період.

ІІІ. Показники, які характеризують ефективність викорис­тання основних засобів:

А) фондовіддача - є найзагальнішим показником, який характеризує ефективність використання основних засобів і розраховується як відношення вартості виробленої продукції за звітний період до балансової вартості основних засобів на кінець звітного періоду:

=1/фондомісткість,

де Ф_в — фондовіддача основних засобів;

В_п — вартість виробленої продукції за звітний період;

Ф_к — балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

(За нормальних умов фондовіддача повинна мати тенденцію до збільшення).

Б) рентабельність основних засобів – є відносним показником ефективності використання основ­них засобів і розраховується як відношення загального прибутку за період до балансової вартості основних засобів на кінець періоду:

де Р_ф — рентабельність основних засобів;

П_з — загальний прибуток за звітний період;

Ф_к — балансова вартість основних засобів на кінець звітного періоду.

В) сума прибутку на одну гривню основних засобів є абсолютним показником ефективності використання основ­них засобів.

Знос і амортизація ОЗ

Знос об'єкта основних засобів — це сума амортизації з початку його корисного використання.

Розрізняють два види зносу основних засобів - фізичний і моральний.

Фізичний знос - це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріаль­ний знос їхніх окремих елементів. Розрізняють пов­ний і частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних за­собів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується за рахунок капітального ремонту основних засобів.

Моральний знос --це знос основних засобів унаслідок ство­рення нових, більш прогресивних і економічно ефективних ма­шин та устаткування.

Амортизація - систематичний розподіл вартості, яка амортизується, необоротних активів протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Методи нарахування амортизації основних засобів (крім інших необоротних матеріальних активів) (згідно П(С)БО 7):

1. прямолінійний – за яким річна сума амортизації визначається діленням вартості, яка амортизується, на строк корисного використання об'єкта основних засобів;

2) зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первісної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації.

Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об'єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об'єкта на його первісну вартість;

3) прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року та подвоєної річної норми амортизації;

4) кумулятивний, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця строку корисного використання об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання;

5) виробничий, за яким місячна сума амортизації визначається як добуток фактичного місячного обсягу продукції та виробничої ставки амортизації. Виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості, яка амортизується, на загальний обсяг продукції (робіт, послуг), який підприємство очікує виробити з використанням об'єкта основних засобів.

Нарахування амортизації може здійснюватися з урахуванням мінімально допустимих строків корисного використання основних засобів, встановлених податковим законодавством.

Д ля амортизації нематеріальних активів застосовується лінійний метод, за яким кожний окремий вид нематеріального активу амортизується рівними частками, виходячи з його первісної вартості з урахуванням індексації. Амортизаційні відрахування проводяться до досягнення залишковою вартістю нематеріального активу нульового значення.

Джерела фінансування відтворення основних фондів. Капітальні вкладення підприємств. Методи і джерела їх фінансо­вого забезпечення.

Відтворення основних виробничих засобів - це процес безперервного їх поновлення. Розрізняють просте та розширене відтворення.

І. Просте відтворення основних засобів – це заміна окремих зношених частин основних засобів або заміна старого устаткування на аналогічне без збільшення виробничої потужності обладнання. Головним джерелом простого відтворення основних засобів в умовах переходу до ринкових відносин є амортизаційні відрахування.

Ремонт основних фондів — це усунення ушкоджень, поломок, вад основних засобів з метою відновлення їх експлуатаційних якостей.

Види ремонтів основних засобів:

Поточний ремонт — це ремонт, при якому заміняються зношені деталі машин, устаткування, ліквідуються незначні дефекти, несправності і поломки з метою підтримки в робочому стані машин, устаткування тощо.

Середній ремонт — це ремонт, при якому заміняються зношені деталі, вузли, конструкції обмеженої номенклатури без повного розбирання об'єкта, що ремонтується.

Капітальний ремонт — це ремонт, що передбачає повне розбирання об'єкта, що ремонтується, заміну всіх зношених вузлів, деталей, конструкцій тощо з метою відновлення робочого ресурсу, поліпшення експлуатаційних показників об'єкта, що ремонтується

ІІ.Розширене відтворення передбачає кількісне та якісне збільшення діючих основних засобів або придбання нових основних засобів, які забезпечують вищий рівень їх продуктивності.

Розширене відтворення може здійснюватися у вигляді нового будівництва, технічного переозброєння, реконструкції або розширення діючих підприємств, модернізації обладнання або його придбання тощо.

Основним джерелом розширеного відтворення основних засобів в умовах переходу до ринкових відносин та самофінансування підприємств є прибуток.

До нового будівництва належить будівництво комплексу об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення новостворюваних підприємств, будівель, споруд, а також філій і окремих виробництв, які після введення в експлуатацію перебуватимуть на самостійному балансі, що здійснюється на нових площах з метою створення нової виробничої потужності.

До розширення діючих підприємств належить будівництво додаткових виробництв на діючому підприємстві, а також будівництво нових і розширення діючих окремих цехів і об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення на території діючих підприємств або на площах, що до них прилягають, з метою створення додаткових або нових виробничих потужностей.

До реконструкції діючих підприємств належить переобладнання діючих цехів і об'єктів основного, підсобного й обслуговуючого призначення, як правило, без розширення діючих будівель і споруд основного призначення.

До технічного переозброєння діючих підприємств належить комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки і технології, механізації й автоматизації виробництва, модернізації і заміни застарілого та фізично зношеного устаткування на нове, продуктивніше.

Поновлюються основні виробничі фонди че­рез капітальні інвестиції.

Капітальні вкладення - це інвестиції, спрямовані на створення нових, реконструкцію і технічне переозброєння діючих основних засобів. За допомогою капітальних вкладень здійснюється як просте, так і розширене відтворення основних засобів.

Бюджет капітальних витрат -це обрахунок запланованих витрат на капітальні вкладення.

Він включає такі дані:

* первісну вартість усіх основних засобів на початок планового періоду;

* наявність невикористаних амортизаційних відрахувань на початок планового періоду;

* суму амортизаційних відрахувань, яку буде нараховано протягом планового періоду;

* орієнтовний підрахунок вартості устаткування, яке підлягає заміні або продажу протягом планового періоду;

* орієнтовну суму амортизаційних відрахувань на придбані основні засоби протягом планового періоду;

* вартість основних засобів та суму амортизаційних відрахувань, яка буде в підприємства на кінець планового періоду.