9. Нормативно-правові акти як джерела п.

Ознаки:

1.має форму пис-го документа;

2.має певні законодавством обов'язкові формал реквізити (назва, дата прийняття, підпис);

3.прийм-ся компетентним органом Д;

4.публік-ся в офіційних друкованих виданнях;

5.офіційний текст представляє його публікація держ мовою;

6.містить норми П;

7.має юридич чинність;

8.набуває законної сили в порядку, передбаченому законодавством;

9.діє в часі, у просторі, відносно певного кола осіб;

10.реєстр-ся (якщо це передбачено законодавством) у держ реєстрі нормативно-правових актів.

Виконує дві рівнозначні функції: ф-ю юридич-го джерела П і ф-ю форми П, тобто виступає як спосіб існування і вираження норм П.

Структурні елементи акта:

1.  Преамбула — вступна частина, безстатейне загал введення (дається обгрунтування закону, визнач-ся цілі, завдання й іноді формул-ся вихідні світоглядні положення).

2.  Пункти, статті — містять вихідні одиниці н-п акта — норматив розпорядження.

Ст можуть поділ-ся на частини, а пункти — на абзаци і підпункти.

3.  Глави — є у великих за обсягом н-п актах.

4.  Розділи — об'єднують глави у великих за обсягом н-п актах.

5.   Частини — найбільші підрозділи закону, містяться у кодексах.

Розташування норм П в ст-х н-п акта:

1) зазвичай прав норма міст-ся в одній статті, чим полегш-ся її ухвалення;

2)  у ряді випадків для вираження складної норми П потрібні декілька статей;

3)  іноді в одній статті міст-ся декілька норм П.

10. Межі дії нормативно правових актів: у просторі, у часі , за колом осіб.

Види законів у дії за колом осіб:

1. Загальні - розраховані на все населення. Низка законів, насамперед кримінал, пошир-ся на громадян Д незалежно від місця їх перебування (за кордоном);

2. Спеціальні - розраховані на певне коло осіб. Одні закони пошир-ся на всіх індивідуальних і колективних суб'єктів, інші - лише на конкретну категорію осіб (пенсіонерів, військовослужбовців, лікарів, вчителів тощо), їх дія в просторі та за колом осіб не збіг-ся.

Іноземні громадяни і особи без громадянства порівняні в правах і обов'язках із громадянами Д за деякими винятками, їм не надаються окремі права і на них не поклад-ся певні обов'язки.

3. Виняткові - роблять винятки з загал і спеціал. Глави держав і урядів, співробітники дипломатич і консульських представництв, деякі інші іноземні громадяни (члени екіпажів військ кораблів, військовослужбовці військових частин та ін.), що знаходь-ся на території невласної Д, наділені імунітетом — дипломатичним, консульським та ін. Ці особи корист-ся особистою недоторканністю. Вони звільня-ся від юрисдикції Д перебування у питаннях, пов'язаних із їх службовою діяльністю.

Під територією Д розуміється її:

— суходольний простір - земна територія;

— водний простір - внутрішні води усередині держ меж і територіальні води в межах 12 морських миль;

— повітряний простір над держ межами - на висоті до 35 кілометрів;

— надра;

— військові і торговельні судна у відкритому морі;

— повітряні кораблі, що знаходь-ся в польоті за межами У;

— космічні об'єкти під прапором і гербом Д;

— трубопроводи;

— підводні кабелі і нафтові морські вишки;

— території дипломатичних представництв і консульств за кордоном.

4.З часу, який зазначено в постанові про порядок введення закону в дію. В У, як правило, початок дії закону визнач-ся у спеціал постанові Верховної Ради про порядок його введення в дію: із дня опублікування або з моменту настання застереженої в постанові певної умови (ухвалення іншого закону та ін.).

5. Закони, у яких не вказаний час набрання чинності і щодо яких не було постанови про порядок введення в дію, вступають у силу по всій терит У одночасно після закінчення 10-денного строку з дня офіцій-го опублікування. Закони мають бути опубліковані не пізніше ніж через 15 днів після їх підписання і ухвалення до виконання Президентом України;

6. Закони (рішення), ухвалені в результаті референдуму, ввод-ся в дію з моменту їх опублікування, якщо в них самих не визначений ін строк. Датою ухвалення закону (рішення) є день проведення референдуму.