7.Поняття та ознаки, що характеризують норму п. Cтруктура прав норми.

Ознаки:

1. Пов'язана з Д.

2. Має владний характер.

3. Це правило поведінки, що визначає модель можливої та необхідної поведінки суб'єктів, яка відповідає інтересам суспіл-ва та Д.

4. Це загальнообов'язкове правило поведінки, що має загал характер, поширюючись на невизначену кількість випадків та невстановлене число суб'єктів.

5. Формальна визначеність норми виявл-ся у її зовнішньому прояві шляхом закріплення у тексті певного правового документа.

6. Це елемент системи норм, що характериз-ся ієрархічним підпорядкуванням, структурною будовою та спеціалізацією, яка виявл-ся в особливостях сфери суспіл відносин, що регул-ся нормою.

7. Гарантованість Д-ю означає можливість створення системи гарантій реалізації норми, забезпечення необхідних умов для добровіл виконання приписів суб'єктами, а також застосування держ примусу до суб'єктів, які порушують нормативні установлення.

8. Логічність норми виявл-ся у встановленні нею логічно завершеної моделі поведінки суб'єктів та наявності логіч-го змісту і структури.

Норма П - загальнообов'язкове, формально визначене, встановлене чи санкціоноване державою правило поведінки, що забезпечує регулятивний вплив Д на суспіл-во шляхом надання суб'єктам певних прав та покладення обов'язків, охорон-ся та гарант-ся Д.

Структура п н - це її внутрішня організація, яка вираж-ся у поділі норми права на складові частини: гіпотезу, диспозицію і санкцію. Гіпотеза (припущення) - це частина норми П, що визначає умови, за наявності яких суб'єкти права мають здійснювати свої права та обов'язки, зазначені в диспозиції цієї норми. Диспозиція (розпорядження) - це частина норми права, що визначає саме правило поведінки, згідно з яким дозвол-ся, заборон-ся або рекоменд-ся вчинення певних дій. Диспозиція розподіляє між учасниками правових відносин права та обов'язки. Санкція (стягнення) - це частина норми, у якій вказано заходи держ примусу в разі невиконання її диспозиції. Структуру п н можна проілюструвати на прикладі договору найму: якщо наймач взяв у найм майно (гіпотеза), тоді він зобов'язаний утримувати це майно згідно умов договору (диспозиція), інакше до нього можуть бути застосовані заходи держ впливу, спрямовані на захист прав наймодавця (санкція).

8.Поняття джерела п та їх система.

Поняття джерела П, у тому числі цивіл-го процесуал-го, можна розглядати в двох аспектах (з формал точки зору джерела П - це прийняті повноважними органами держ влади норми П, тобто правила поведінки; по-друге, дані норми слід розглядати з погляду їх матеріалізації в конкретних відносинах, тобто вивчати їх матеріал аспект).

До джерел П відносять:

• правовий звичай

• судовий чи адмін прецедент

• нормативний договір

• нормативно-правовий акт

• релігійно-правові норми

• міжнародно-правовий акт.

Правовий звичай – це правило поведінки, що склалося внаслідок фактичного його застосування протягом тривалого часу, ніде в офіційних документах не записане, але визнане Д.

Судовий прецедент – це рішення по конкретній справі, що є обов’язковим для судів тієї ж чи нижчої інстанції при вирішенні аналогіч справ або виступає зразком тлумачення закону (прецедент тлумачення).

Нормативний договір – це угода двох чи більше сторін, в результаті якої встановл-ся, змін-ся чи скасов-ся норми П.

Нормативно-правовий акт – це акт правотворчої діял компетентних держ органів, що встановлює, змінює чи скасовує норми П.

Система П – це обумовлена характером суспіл відносин внутрішня будова П, що полягає в об’єднанні прав норм в інститути, підгалузі та галузі П.

Ознаки системи П:

1)цілісне структурне утворення, що характер-ся єдністю та узгодженістю складових елементів;

2)розкриває внутрішню умову організації системи П, співвідношення її структурних елементів;

3)має об’єктивний характер, відображає реал стан суспіл відносин.