45. Поняття зобов'язань, структура та види.

Зобов'язання – правовідношення, згіно з яким сторона-боржник повинна вчинити на користь сторони-кредитора певну дію або утриматися від деякої дії, а кредитор має П вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Виконання зобов'язань можливе в таких формах:

- у повному обсязі,

- частинами,

- покладання виконання зобов'язань на третю особу.

З повинні вик якісно і в установлений строк. Одностороння відмова від виконання з та

одностороння зміна умов договору не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Кредитор має права не приймати виконання з

частинами, якщо інше не передбачене законом, актом планування, договором або не випливає з сутності з.

Виконання з може бути покладено вцілому або в частині на третю особу в разі, коли це передбачено встановленими правилами, а так само якщо третя особа пов'язана з однією із сторін адмін. підлеглістю або відповідним договором.

На випадок альтернативного з боржник має П вибору щодо виконання однієї з кількох дій.

Коли в з беруть участь кілька кредиторів або

кілька боржників, то кожний з кредиторів має П вимагати виконання, а кожний з боржників повинен виконати з в рівній частці з іншими, якщо інше не випливає з закону чи договору.

46. Види, порядок укладання та припинення договорів.

Договір - угода двох або декількох сторін, спрямована на встановлення, зміну чи припинення цив правовідносин.

За кількістю сторін договори бувають: односторонні, двосторонні, багатосторонні.

Розрізняють договори:

реальні (набувають юр значення лише з моменту фактичного здійснення певних дій)

консенсуальні (набувають юр значення з моменту досягнення угоди з основних умов договору)

За формою договори є усні або письмові (прості й нотаріально засвідчені).

У процесі укладення договору розрізняють дві стадії: пропозицію укласти договір(оферту) і прийняття пропозиції(акцепт). Часто сторони самі визначають момент набрання договором юр сили. В інших випадках момент укладення договору визначає закон.

47.Загальні умови виконання цив зобов’язань ст526.

1)з має бути виконане відповідно до умов договору, на основі якого воно виникло (вимоги ЦК та ін. актів законодавства)

2)суб’єктами є кредитор і боржник

3)вик з має підтвердж-ся певними доказами

4)з повинно бути виконане в строк, визначений сторонами.

48. Способи забезпечення виконання зобов'язань ст546.

Виконання зобов'язань може забезпечуватися такими способами:

- згідно з законом чи договором: неустойкою (штрафом, пенею), заставою і поручництвом;

- за зобов'язаннями між громадянами або з їхньою участю-завдатком;

- за зобов'язаннями між держ організаціями за гарантією.

Неустойкою(штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грош сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

На випадок застави кредитор має право в разі невиконання боржником забезпеченого заставою з одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

За договором поруки поручник зобов'язується перед кредитором іншої особи відповідати за виконання нею свого зобов'язання в повному обсязі або в частині.

Завдатком визнається грош сума, що видається однією з договірних сторін в рахунок належних з неї за договором платежів іншій стороні на підтвердження укладення договору і забезпечення його виконання.

Коли зобов'язання виникають щодо погашення заборгованості між організаціями, способом забезпечення виконання зобов'язання може виступати гарантія, що видається іншими організаціями стосовно його виконання.  Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має П притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання – притримання.