43.Поняття представництва. Сфера та межі його дії. Види пре-ва.

Пред-о – правовідношення, у якому одна сторона зобов’язана або має П вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє(ст237).

Представництво може мати місце не тільки за власною волею суб'єкта цивіл права, а також у зв'язку з відсутністю у нього юр здатності чи фізич можливості вчиняти юр дії.

Суть п полягає в тому, що угоди та інші юр дії представника викликають (породжують) юр наслідки (права і обов'язки) для особи, яку представляють.

Сфера п досить широка. Вона має місце між громадянами, між організаціями і громадянами, а також між самими організаціями (наприклад, за договором експедиції).

Види представництва: обов'язкове(особа представника та його повноваження встановлені в нормативному чи адмін акті), добровільне(особа і її повноваження визнач-ся безпосередньо особою, яку представляють) і комерційне(комерційним представником є особа, яка постійно і самостійно представляє підприємців при укладанні ними договорів у сфері підприємницької діял., воно здійсн-ся на підставі договору, укладеного в пис формі, який містить перелік повноважень представника, а при відсутності вказівок на такі повноваження - також довіреності; за загальним правилом, представник не може укладати угоди між особами, представником яких він є, комерційне ж пр-во дозволяє укладати такі угоди, але тільки в разі згоди на це обох сторін).

Ознаки обов'язкового представництва: представник і його повноваження встановл-я нормативними актами; особа, яку представляють, не приймає участі в призначенні представника. Види:

• За договором (д-доручення)

• За законом (ст242)

• За актом юр особи (установчі док юр особи, посадові інструкції).

Представництво характериз-ся наступними ознаками:

- цивіл П та обов'язки належать одній особі, а здійсн-ся безпосередньо іншою;

- представник вчиняє певні юр дії (вчинення виключно фактичних (не юр) дій представництвом не охопл-ся);

- представник діє не від свого імені, а від імені ін особи;

- представник діє виключно в межах наданих йому повноважень;

- прав наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє. Якщо укладена представником угода спричинила для контрагента збитки, то зобов'язаною стороною буде не представник, а та особа, яка надала йому повноваження для вчинення цієї угоди. Представник вчиняє юр дії, заступаючи місце особи, яку він представляє і від імені якої виступає.

44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.

Дові́реність — пис уповноваження, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Види:

1.Разова д вид-ся для вчинення однієї конкретної угоди або іншої юр дії ( довіреність на отримання зарплати, на підписання певного договору).

2.Генеральна д вид-ся на вчинення широкого кола угод та юр дій ( д, яка видається керівникові філії юр особи).

3.Спеціальна д вид-ся представникові на здійснення багатьох однорідних юр дій( д на представництво у суді, д, яка вид-ся експедиторові на отримання вантажів від залізниці).

Стаття 245. Форма довіреності

1. Форма д повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

2. Д, що видається у порядку передоручення, підлягає нотаріальному посвідченню, крім випадків, встановлених ч. 4 цієї статті.

3. Д військовослужбовця або ін особи, яка перебуває на лікуванні у госпіталі, санаторії та ін військово-лікувал закладі, може бути посвідчена начальником цього закладу, його заступником з мед частини, старшим або черговим лікарем.

Д військовослужбовця, а в пунктах дислокації військ частини, з'єднання, установи, військово-навчал закладу, де немає нотаріуса чи органу, що вчиняє нотаріальні дії, а також д робітника, службовця, члена їхніх сімей і члена сім'ї військовослужбовця може бути посвідчена командиром (начальником) цих частини, з'єднання, установи або закладу.

Д особи, яка перебуває у місці позбавлення волі, може бути посвідчена начальником місця позбавлення волі.

Довіреності, посвідчені зазначеними посадовими особами, прирівнюються до нотаріально посвідчених.

4. Д на одержання зар плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції може бути посвідчена посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонарному лікуванні, або за місцем його проживання.

Д має бути складена у пис формі, про це свідчить саме визначення д, яке міст-ся в ст. 64 ЦК У. У деяких випадках ставиться вимога, щоб д була не просто пис, але й посвідченою нотаріусом.

Строк довіреності. Строк дії д не може перевищувати трьох років. Якщо строк у довіреності не зазначений, вона зберігає силу протягом одного року з дня її вчинення. Посвідчена держ нотаріусом д, що призначається для вчинення дій за кордоном і не містить вказівки про строк її чинності, зберігає силу до її скасування особою, яка видала д.

Стаття 247. Строк довіреності

1. Строк довіреності встановл-ся у довіреності. Якщо строк довіреності не встановлений, вона зберігає чинність до припинення її дії.

2. Строк довіреності, виданої в порядку передоручення, не може перевищувати строку основної довіреності, на підставі якої вона видана.

3. Довіреність, у якій не вказана дата її вчинення, є нікчемною.