1. Поняття та ознаки держави, її ф-ії.

Держава – це особлива політич організація публіч влади, яка виражає інтереси окремої соц. групи, має свою територію, суверенітет, видає закони, стягує податки з метою нормального функціонування суспільства і виступає як суб’єкт міжнародних відносин.

Ознаки Д: 1)суверенітет Д; 2)територіальне розселення насел. країни; 3)наявність особливого апарату управління(публічної влади) і примусу; 4)виключне П на прийняття законів та ін. нормативних актів; 5)…визначати грошову систему, встановлювати і стягувати податки, робити позики і давати кредити; 6)здатність виражати і захищати інтереси певної частини насел.; 7)мати офіційні символи – прапор, герб, гімн.

Ф-ії Д: зовнішні (співробітництво держави з іншими країнами з питань охорони, економічних відносин, культурних відносин, екології тощо) та внутрішні (регулятивна, соціальна, культурно-виховна, охоронна тощо).

2,3. Форми держ. Правління, устрою та пол. Режиму

Форма держави – це спосіб організації і здійснення держ. влади. Скл. з 3-ох елементів:

1) форма держ. правління – монархія(абсолютна, обмеж., конституц., парламент., дуалістична) і республіка -  верховні органи держа влади обираються на певний строк, з окресленими законом повноваженнями, існує поділ влади на законодавчу, виконавчу, судову. (президентська, парламентська, змішана - президентсько-парламентська або пар.-пр.);

2) форма держ. устрою - порядок територіального поділу держ: унітарна – проста Д (територ, одиниці не володіють озна-ками суверенітету, єдина конст, законодавство,громадянство), складна Д: федерація (держ, до яких входять декілька утворень на основі договору, або автономії), конфедерація (союз держав, для досягнення спільних цілей, вихід вільний), імперія (заснована на об'єднанні завойованих держав);

3) форма політич режиму - сукупність методів здійснення держ. влади: демократич.(ліберальний,консерватив., радикал.) і антидем. (тоталітарний чи авторитарний, диктатура, фашизм, деспотія,расизм).

4. Теорії походження держави.

Теологічна (Фома Аквінський) - ґрунт-ся на ідеї божественного створення Д з метою реалізації загального блага.

Патріахальна (Аристотель).

Договірна з людських угод. Мета цих договорів –

захист життя, власності, свободи.

Насильства (Дюрінг).

Соціально-економічна (класова) –шляхом історич розвитку сус-во поділилось на класи: з’явились бідні та багаті, як наслідок – з’явились антагонізми між ними – Морган, Маркс, Енгельс.

Психологічна (Петражицький).

Органічна – обгрунтував англ. філософ Спенсер. Він проводив аналогію між державою та біологічним організмом.

Космічна і технократична.

5. Поняття, ознаки та принципи права, його ф-ії.

Право (об’єктивне юридичне) – система загальнообов’язкових правил фізич. поведінки, встановлених (санкціонов.) Д, які виражають волю певної частини насел. соц. неоднорідного с-ва, спрямовані на регулювання суспіл. відносин відповідно до цієї волі; забезпеч-ся у випадку порушення держ. примусом.

Ознаки права:

1) нормативність;

2) системність;

3) загальнообов’язковість;

4) формальна визначеність П;

5) вольовий характер П;

6) встанов-ся, забезпеч-ся та гарант-ся Д.

Функції права – це основні напрямки його впливу на суспільні відносини.

загальносоціальні (гуманістичну, організаторсько-управлінську, інформаційну, оцінно-орієнтувальну, ідеологічно-виховну, пізнавальну), спеціальні юридичні (регулятивна (статистична і динамічна), охоронна). Принципи П – закріплені у праві вихідні нормативно-керівні положення, що характеризують його зміст, основи, зазначені в ньому закономірності суспільного життя. У суч. л-рі визнають принципи: загальнолюдські, типологічні (властиві усім прав. системам), конкретно-історичні, галузеві і міжгалузеві.