- •Тема 13 суспільний сектор економіки як об’єкт державного регулювання
- •1. Установи та організації, що належать до сектору загального управління згідно із системою національних рахунків.
- •2. Основні показники, що характеризують стан та завдання розвитку суспільного сектору.
- •3. Методи оцінки ефективності діяльності суспільного сектору.
- •4. Заходи щодо сприяння підвищення ефективності використання державних коштів за умов дефіциту фінансових ресурсів.
- •5. Основні статті видатків згідно сучасної бюджетної класифікації.
- •6. Специфіка державного фінансування оборони України.
- •7. Особливості фінансування освіти та охорони здоров’я в України.
- •Тема 14. Соціальна політика
- •1. Сутність соціальної політики і її основні напрямки в Україні.
- •2. Що являє собою соціальний захист населення?
- •3. Що являє собою система соціальних гарантій?
- •4. Визначте методи прямого державного регулювання оплати праці.
- •5. Основні показники рівня життя населення і соціальних гарантій.
- •6. Що включає в себе мінімальний споживчий бюджет?
- •7. Продумайте пропозиції щодо удосконалення соціальної політики в Україні.
5. Основні показники рівня життя населення і соціальних гарантій.
6. Що включає в себе мінімальний споживчий бюджет?
Мінімальний споживчий бюджет - це баланс доходів і витрат, що дозволяє визначити вартість матеріального забезпечення життя тих груп населення, що мають у своєму розпорядженні мінімальні доходи.
Мета розрахунку мінімального споживчого бюджету:
1) визначити мінімальну заробітну плату;
2) збалансувати державний бюджет: спланувати витрати, що буде здійснювати держава для доплати бідним шарам населення.
МПБ включає науково-обґрунтовані норми і нормативи з продуктів харчування, основним непродовольчим товарам і платним послугам. МПБ визначає такий мінімум доходів, що дозволяє задовольнити потреби в харчуванні на рівні не нижче фізіологічних норм.
7. Продумайте пропозиції щодо удосконалення соціальної політики в Україні.
В умовах реформування економіки потребують подальшого вдосконалення соціально-трудові відносини в частині захисту прав працюючих на безпечні та здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, а це, в свою чергу, зумовлює необхідність оновлення законодавства про працю.
Для більш повного забезпечення прав і свобод кожного громадянина необхідно:
законодавчо визначити додаткові гарантії соціального захисту працюючих на об'єктах, що приватизуються або здійснюють реструктуризацію;
законодавчо закріпити норми конвенцій і рекомендацій Міжнародної організації праці щодо Державної інспекції праці;
прийняти законодавчий акт про державний нагляд і контроль за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про працю та охорону праці, де має бути закладено правову основу діяльності органів, на які покладаються функції державного нагляду;
забезпечити відповідність національного законодавства нормам міжнародного права, в тому числі ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці;
запровадити державну статистичну звітність щодо порушень законодавства про працю[9, c. 151-153].
Необхідною передумовою забезпечення сталого економічного розвитку держави, утвердження в суспільстві соціальної злагоди, громадянського миру і демократії є вдосконалення соціально-трудових відносин на всіх рівнях управління, запровадження нових підходів до підвищення дієвості соціального партнерства, розвитку співробітництва та взаємодії представницьких органів сторін соціально-трудових відносин.
Для досягнення цієї мети необхідно здійснити заходи щодо:
удосконалення нормативно-правової бази у сфері соціально-трудових відносин та соціального партнерства;
підвищення ролі держави як гаранта соціального партнерства та створення сприятливих умов для його розвитку;
посилення державного нагляду і контролю за додержанням соціально-економічних прав найманих працівників;
збалансування інтересів різних соціальних верств, категорій, груп населення, врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин у сфері праці і зайнятості шляхом удосконалення механізмів проведення колективних переговорів, консультацій, укладення угод відповідних рівнів, колективних договорів на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності;
завершення формування структури органів соціального партнерства на галузевому та регіональному рівнях, забезпечення активної участі представницьких органів працівників і роботодавців у формуванні та реалізації соціально-економічної політики;
проведення активної примирної політики, запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) між соціальними партнерами, їх прогнозування; сприяння врегулюванню спірних питань шляхом посередництва і переговорів, прийняття компромісних рішень, організації примирних та арбітражних процедур, підвищення ролі примирних органів;
удосконалення системи підготовки та підвищення кваліфікації фахівців з питань соціально-трудових відносин, формування інституту незалежних посередників, трудових арбітрів.
Реформування системи соціального обслуговування та надання допомоги малозабезпеченим верствам населення має спрямовуватися на розроблення нових механізмів реалізації чинних законодавчих актів з питань соціальної політики, послідовне здійснення заходів щодо розвитку та зміцнення системи соціального захисту населення, вдосконалення механізму фінансування надання соціальної допомоги, що забезпечить гарантований державою рівень соціального захисту малозабезпечених верств населення.
