Зразки морфологічного аналіз числівника

Як пощастило дівчинці в сімнадцять, в сімнадцять гарних, неповторних літ! (Л. Костенко)

Морфологічний аналіз числівника

Зразок 1

Морфологічний аналіз числівника в сімнадцять.

1. Словоформа у реченні: в сімнадцять (літ).

2. Відповідає на питання у скільки (коли)?

3. Початкова форма: в сімнадцять.

4. Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.

5. Група за будовою: складний.

6. Граматичні ознаки: знахідний відмінок.

7. Числівник успадкований з попередніх етапів розвитку мови, де був утворений із числівника на означення кількості оди­ниць — сім, прийменника на і числівника десять у формі місцевого відмінка (семь на десяте).

8. Усі складові частини складного числівника пишуться разом; після першої частини м'який знак не пишеться, а в кінці слова м'який знак пишеться.

9. Узгоджується з іменником літ; іменник вживається у формі родового відмінка множини.

10. У реченні разом з іменником літ виступає обставиною часу.

11. Мій перший вірш написаний в окопі... (Л. Костенко).

Зразок 2

Морфологічний аналіз числівника перший.

1. Словоформа у реченні: перший (вірш).

2. Відповідає на питання котрий?

3. Початкова форма: перший.

4. Розряд за значенням: порядковий.

5. Група за будовою: простий.

6. Граматичні ознаки: чоловічий рід, називний відмінок.

7. Числівник успадкований із попередніх етапів розвитку мови, де був утворений із числівника один шляхом зміни основи.

8. Немає особливостей правопису.

9. Узгоджується з іменником вірш в усіх граматичних формах.

10. У реченні виступає означенням.

Сто років, як сконала Січ (В. Стус).

Зразок 3

1. Морфологічний аналіз числівника сто.

2. Словоформа у реченні: сто (років).

3. Відповідає на питання скільки?

4. Початкова форма: сто.

5. Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.

6. Група за будовою: простий.

7. Граматичні ознаки: називний відмінок.

8. Числівник успадкований із попередніх етапів розвитку мови. |

9. Немає особливостей правопису.

10. Узгоджується з іменником років; іменник вживається у формі ! родового відмінка множини.

11. У реченні разом з іменником років виступає частиною скла- і деного іменного присудка.

Як велично, що нам не дано До тридцятого року дожить! (О. Ольжич)

Зразок 4

Морфологічний аналіз числівника до тридцятого.

1. Словоформа у реченні: до тридцятого (року).

2. Відповідає на питання котрого?

3. Початкова форма: тридцятий.

4. Розряд за значенням: порядковий,

5. Група за будовою: складний.

6. Граматичні ознаки: чоловічий рід, родовий відмінок.

7. Числівник утворений від кількісного числівника тридцять, що успадкований із попередніх етапів розвитку мови, де був утворений із числівника на означення кількості одиниць − три та числівника десять у формі називного відмінка давніх двоїни і множини {три десяти).

8. Усі складові частини складного числівника пишуться разом; в кінці слова пишеться м'який знак.

9. Узгоджується з іменником року в усіх граматичних формах. 10. У реченні разом з іменником року та дієсловом дожить ви­ ступає додатком.

Гострі очі розкриті в морок. Б'є годинник: чотири, п'ять... (О. Теліга)

Зразок 5

Морфологічний аналіз числівника чотири.

1. Словоформа у реченні: чотири.

2. Відповідає на питання скільки?

3. Початкова форма: чотири.

4. Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.

5. Група за будовою: простий.

6. Граматичні ознаки: називний відмінок.

7. Слово непохідне.

8. У першому складі після літери ч пишемо букву о.

9. У реченні виступає як самостійна одиниця. 10. У реченні виступає підметом.

Зразок 6

Морфологічний аналіз числівника п'ять.

1. Словоформа у реченні: п'ять.

2. Відповідає на питання скільки?

3. Початкова форма: п'ять.

4. Розряд за значенням: кількісний; власне кількісний.

5. Група за будовою: простий.

6. Граматичні ознаки: називний відмінок.

7. Слово непохідне.

8. У слові після губного п перед я пишеться апостроф; у кінці слова пишеться м'який знак.

9. У реченні виступає як самостійна одиниця. 10. У реченні виступає підметом.

Нас у мами було п'ятеро (3 усного мовлення).

Зразок 7

Морфологічний аналіз числівника п'ятеро.

1. Словоформа у реченні: (було) п'ятеро.

2. Відповідає на питання скільки?

3. Початкова форма: п'ятеро.

4. Розряд за значенням: кількісний; збірний.

5. Група за будовою: простий.

6. Граматичні ознаки: називний відмінок.

7. Слово утворилося від власне кількісного числівника п'ять шляхом приєднання суфікса -ер-. Спосіб творення — морфо­логічний, суфіксальний.

8. У слові після губного п перед я пишеться апостроф.

9. У реченні виступає як самостійна одиниця.

Ю. У реченні виступає частиною складеного іменного присудка.