Практичне заняття № 1

Тема: Фонетичний аналіз слова

Теоретичні питання:

1. Класифікація голосних і приголосних звуків.

2. Загальна характеристика функціональних змін: редукції, асиміляції, дисиміляції, спрощення.

3. Історичні чергування голосних і приголосних фонем.

4. Проблемні питання українського складоподілу.

5. Фонетичний розбір, методика його проведення у вищому навчальному закладі.

6. Фонетичний аналіз у загальноосвітній школі

Основні лінгвістичні поняття:

Фонетика, звук, артикуляція звука, акустичні властивості звука, голосні звуки, приголосні звуки, склад, відкритий склад, закритий склад, наголошений склад, ненаголошений склад, редукція, асиміляція, дисиміляція, спрощення

Завдання для самопідготовки:

1. Повторити теоретичний матеріал з курсу сучасної української мови.

2. Підготувати опорні схеми до теми.

3. Вивчити алгоритм фонетичного аналізу.

4. Повторити класифікацію голосних і приголосних звуків.

5. Повторити вимоги до фонетичної транскрипції.

6. Виконати вправи і завдання до теми.

Вправа 1. Запишіть подані слова фонетичною транскрипцією, визначте в них кількість звуків і букв.

Узбережжя, сильний, шумний, під'їхати, босоніж, учора, ви­саджувати, ручка, білий, розчин, дзенькати, піднебіння.

Вправа 2. Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Згрупуйте їх у дві колонки: 1 − букви д і ж та д і з позначають один звук; 2 − букви д і ж та д і з позначають два звуки.

Дзвонити, підземелля, раджу, джміль, підживити, підзаголо­вок, дженджик, дзявкати, відзеленіло, підживати, піджак, під­звітний.

Вправа 3. Виявіть помилки, допущені у фонетичному записі. Запишіть фонетичну транскрипцію поданих слів правильно.

[б’йе], [би^ер'іска], [роз'їжджати], [зхопити], [граіет'с'а], [джижчати], [бе^изхри^ебетниіﬞ]], [міжпланетний], [розумниﬞі], [п'ідвищуйет'с'а], [счасливий], [кайат:я].

Вправа 4. Обґрунтуйте причини виникнення функціональних змін. Поясніть суть комбінаторних і позиційних змін.

У першу колонку запишіть слова, в яких відбуваються лише позиційні зміни, у другу – слова з позиційними і комбінаторними змінами. Запишіть слова, транскрибуючи їх фонетичною транскрипцією. Відповідь обґрунтуйте

Льодок, з сиром, плюс, листя, людно, вставай, завійниця, середа, кожух, стінка, обчистити, натхнення, анекдот, розширити, книжковий.

Вправа 5. Проаналізуйте явище асиміляції у поданих словах.

Стомитися, принісши, незчутися, дочці, напередодні, полегшення, відчути, кігті, безжиттєвий, з джерела, вокзал, тушшю, зцілити, з соком,

Вправа 6. Перекладіть українською мовою

Радостный, страстный, участник, счастливый, буревестник, костлявый, проездной, невестке, корыстный (основаній на корісти), защитник, безжалостный, недельный, шестьсот, каждый, городской, качественный, целостный, завистливый, гигантский, хвастливый, постный, ненавистный

Вправа 7. До поданих слів доберіть споріднені слова з усіма мож­ливими чергуваннями голосних і приголосних фонем, що позначені виділеними буквами.

Друг, рука, нога, муха, плакати, різати, пекти, лю­бити, скочити, земний, капати, голуб, слива, садити, яблуко, ходити, луг, пити, токар, поводитись, приїздити, утікати, дрова, спинити, сікти, плескати, руда, захист.

Вправа 8. Виконати фонетичний аналіз виділених слів за схемою.

Того легкого дихання повно і в ярку, що геть ліворуч лежить руслом молочної річки; свіжість хмелить, од неї солодко в роті, в зволожених очах, у душі; і здається, десь у твоєму єстві − так, як це бувало в дитинстві, − шовком шелестить і пахне весняна травичка, сяє смарагдом зворушливо просвічується проти сонця (Є.Гуцало).

Схема фонетичного розбору слова

1. Запис слова орфографічно та фонетичною транскрипцією.

2. Визначення кількості звуків у вимовленому і букв у записаному слові.

3. Поділ слова на склади. Кількість складів. Склади відкриті та закриті, прикриті, неприкриті. Наголошений склад.

4. Визначення основного та побічного наголосу.

5. Характеристика голосних (наголошених і ненаголошених):

   • за рядами (переднього, заднього);

   • за ступенем підняття (високого, високо-середнього, середнього, низького);

   • за участю губів: лабіалізовані (огублені) і нелабіалізовані неогублені).

6. Характеристика приголосних:

   • за місцем утворення (губні, язикові − передньоязико­ві, середньоязикові, задньоязикові, глоткові);

   • за способом утворення: проривні (зімкнені), щілинні (фрикативні), зімкнено-прохідні, африкати (злиті);

   • за участю голосу і шуму (сонорні і шумні, шумні-дзвінкі і глухі);

   • за акустичним вираженням (шиплячі, свистячі);

   • за твердістю і м'якістю (тверді, м'які, пом'якшені).

7. Можливі позиційні та історичні чергування.

Зразок фонетичного розбору слова

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово,

Ти наше диво калинове.

Кохана материнська мово (Д. Білоус)

Усний розбір

Вимовляємо слово, відділяючи склади: по-ста-йеш. їх три: перший і другий відкриті, прикриті, ненаголошені, третій − закритий, прикритий, наголо­шений. Наголос основний. У слові 8 звуків: [п], [о], [с], [т], [а], [й], [е], [ш]; 7 букв: п, о, с, т, а, є, ш, бо буква є позначає на письмі два звуки: [й] і [є].

[п] − приголосний, губний, проривний, шумний, глухий, твердий, позначений буквою пе;

[о] − голосний, заднього ряду, середнього підняття, лабіалізований, ненаголошений, позначений буквою о;

[с] − приголосний, передньоязиковий, щілинний, шумний, глухий, свистячий, твердий, позначений буквою ес;

[т] − приголосний, передньоязиковий, проривний, шумний, глухий, твердий, позначений буквою те;

[а] − голосний, заднього ряду, низького підняття, нелабіалізований, ненаголошений, позначений буквою а;

[й] − приголосний, середньоязиковий, щілинний, сонорний, м'який, позначений буквою є;

[е] − голосний, переднього ряду, середнього підняття, нслабіалізований, наголошений, позначений буквою є;

[ш] − приголосний, передньоязиковий, щілинний, шумний, глухий, шиплячий, твердий, позначений буквою ша.

Письмовий розбір

Постаєш − [постайе′ш]: 8 зв., 7 б.; по-ста-йеш 3 склади: 1,2 − відкр., прикр., ненагол., 3 - закр., прикр., нагол.; наголос основний;

[п] − пригол., губн., проривн., шумн., гл., тв., позн, буквою ш

[о] − гол., задн, ряду, серед, підн., лаб., ненаг. позн. буквою о;

[с] − пригол., передньояз., щіл., шумн , гл., свист, тв., позн. буквою с;

[т] − пригол., передньояз., прориви., шуми., гл., тв., позн. буквою т;

[а] − гол., задн. ряду, низьк. підн., нелаб., ненаг., позн, буквою а;

[й] − пригол., середньояз., щіл., сонор., м'як., пози, буквою є

[е] − гол., перед, ряду, серед, підн., нелаб., нагол., позн. буквою є;

[ш] − пригол., передньояз., щіл., шуми., гл., шипл., тв., позн. буквою ш.

Практичне заняття № 2

Тема: Орфографічний аналіз

Теоретичні питання:

1. Співвідношення між буквами українського алфавіту і звуками української літературної мови.

2. Позначення на письмі м'якості приголосних звуків. Правила вживання м'якого знака.

3. Позначення на письмі вимови Я,Ю,Є,Ї як двох звуків у позиції після твердих приголосних. Вживання апострофа.

4. Правила орфографії, що ґрунтуються на фонетичному принципі.

5. Морфологічні написання.

6. Диференційовані написання слів

7. Традиційний, або історичний принцип.

8. Орфографічний аналіз

Основні лінгвістичні поняття

Графіка, орфографія, графема, алфавіт, орфограма, буквена орфограма, небуквені орфограми

Завдання для самопідготовки

1. Повторити теоретичний матеріал з курсу сучасної української мови.

2. Повторити зміст основних понять теми.

3. Підготувати опорні схеми до теми.

4. Вивчити алгоритм орфографічного аналізу

5. Повторити правила, що ґрунтуються на фонетичному та морфологічному принципах

6. Виконати вправи і завдання (див. матеріали практичних занять)

Вправа 1. Від поданих географічних назв утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Сформулюйте правила написання їх.

Оренбург, Мекка, Золотоноша, Воронеж, Кременчук, Цюрих, Дамаск, Волга, Запоріжжя, Великі Луки, Ясси, Балхаш, Сиваш, Виборг, Вільнюс, Прилуки, Острог, Кавказ, Онега, Тбілісі, Канада, Поділля, Новобіличі, Ірпінь, Козелець, Владивосток, Прага, Ясси, Петербург, Бортничі, Карпати, Кагарлик, Херсонес, Норвегія, Умань, Бахмач, Галич.

Винятки: Дамаск – дамаський

Мекка – меккський,

тюрки – тюркський,

баски – баскський,

казах – казахський,

Цюрих – цюрихський,

Галицький - Галичина

Вправа 2. Запишіть подані слова українською мовою, з'ясуйте, за якими правилами вони вимовляються і пишуться.

Диета, визит, оригинальный, пластырь, библиография, химикаты, профилактика, параллель, корреспондент, массаж, барокко, либретто, ванна, панно, атташе, иррегулярный, иммиграция, тонна, финн, булла, мадонна, Миссисипи, Тиса, Дарда­нелли, Рицца, Скандинавця, Сардиния, Вирджиния, Сирия, Гринвич, Сидней, виньетка, эскадрилья, ательє, карьера, серьезный.

Вправа 3. Запишіть пропоновані слова у три колонки: відповідно до пра­вил правопису складних слів.

Мовно/стилістичний, соціо/лінгвістика, причиново/наслід-ковий, прагма/лінгвістика, умовно/наслідковий, англо/укра-їнський, філософсько/історичний, об'єктивно/оцінений, фоно/ стилістика, лінгво/дидактика, абсолютно/протилежний, вище/ зазначений, раніше/описаний.

Вправа 4. Запишіть подані прізвища українською мовою. Підкресліть орфограми, на які слід звернути увагу.

Плещеев, Дементьев, Беляев, Мисюрёв, Василевский, Гей-дерих, Степанков, Березовский, Литвинов, Никишкин, Седых, Филиппцов, Филимонов, Силаев, Эшпаев, Бибик, Велик, Лесковский, Андреев.

Вправа 5. Запишіть складні і складені географічні назви відповідно до правил українського правопису. За необхідності звертайтеся до «Словника географічних назв України» (Горпинич В. О.; К., 2001).

Дніпрові/хвилі, Товсто/дубове, Вербо/родинці, Дмитро/ дар'ївка, Великий/ходачків, Усть/чорна, Буда/горобіївська, Лихо/сілка, Вербка/мурована, Бубнівська/слобідка, Хутір/бу­тилів, Ново/михайлівка, Лісний/хлібичин, Світло/водськ, Ко­зача/лопань, Березне/гуватський, Світло/гірське, Товсто/ліси, Верни/городок, Ганнівка/вирівська, Усть/путила.

Вправа 6. Виконайте орфографічний аналіз наведених слів за схемою:

у..гору; кр..ниця, без..язикий, ..хопити, складно/скорочений, пів..Харкова, трас..а, (Б,б)улонс..кий (Л,л)іс (парк)

Вправа 7. Виконайте редагування пропонованого тексту з орфографіч­ними помилками.

Щось нипревітне було в ссутуленій постаті бабьці, яка почемчекувала геть по вулеці. Дівчина дістала зеркалце, поглянула на своє відображеня... і рішуче звирнула на подвіря.

У тісному коредорі стояли якіс мішки, ящики, відра, валявся по кутках усякий нипотріб... Одні двері, другі, треті — і всі ни схожі між собою...

Вибравші потрібні (с-під верхьньої полущинної коричневої фарби біліли латки старішої фарби), дівчена постукала зігнутим палцем і стала ждати. Обличча її, строге й напружине, ледь ледь пороживіло на вилецях.

Двері отчинились із виляском, наче зза них рвався на волю злий дух. Цей злий дух був хлопчиком років шестисеми, горбо носим, із прещуленими вухами, з постійним жаром месливьського азарту в очах, схожих на косуваті каміньчики слив (Є. Гуцало).