- •Тема 1.1 Види матриць
- •Тема 1.2 Лінійні операції над матрицями
- •Тема 1.3 Метод оберненої матриці Матриця називається оберненою по відношенню до квадратної матриці a,
- •Тема 1.4 Транспонована матриця
- •Розділ 2 Системи лінійних алгебраїчних рівнянь та методи їх розв`язування
- •Тема 2.1 Матричний метод
- •Тема 2.5 Системи лінійних однорідних рівнянь
- •Тема 2.2 Правило Крамера
- •Тема 2.3 Елементарні перетворення матриці. Канонічна матриця. Ранг матриці.
- •Тема 2.4 Теорема Кронекера- Капеллі
- •Тема 2.6 Метод Гауса розв'язування систем лінійних алгебраїчних рівнянь.
- •Розділ 3 Векторна алгебра
- •3.1 Прямокутна декартова система координат
- •Тема 3.2 Елементи векторної алгебри
- •Тема 3.3 Лінійні операції над векторами, що задані своїми координатами
- •Тема 3.4 Лінійна залежність векторів. Розклад вектора за базисом
- •Тема 3.5 Проекція вектора на вісь
- •Тема 3.6 Скалярний добуток двох векторів
- •4. Умова перпендикулярності векторів:
- •Тема 3.7 Кут між двома векторами
- •Тема 3.8 Векторний добуток векторів
- •Тема 3.9 Мішаний добуток векторів
- •Розділ 4 Аналітична геометрія на площині
- •Тема 4.1 Лінії на площині та їх рівняння
- •Тема 4.2 Рівняння прямої на площині
- •2. Канонічне і параметричне рівняння прямої
- •4. Рівняння прямої, що проходить через дві задані точки.
- •5. Рівняння прямої «у відрізках»
- •6. Рівняння прямої з кутовим коефіцієнтом.
- •8. Нормальне рівняння прямої.
- •9. Рівняння пучка прямих.
- •Тема 4.3 Взаємне розміщення двох прямих
- •1. Умова перпендикулярності прямих
- •2. Умова паралельності двох прямих.
- •3. Кут між двома прямими.
- •4. Відстань від точки до прямої.
- •Тема 4.4 Рівняння площини. Взаємне розміщення площин
- •Тема 4.5 Лінії другого порядку
- •5. Ексцентриситет та директриса еліпса, гіперболи і параболи.
- •Тема 4.6 Полярна система координат
- •С писок джерел інформації
2. Умова паралельності двох прямих.
Нехай на площині задані дві прямі:
A1x + B1y + C = 0 (L1) i A2x + B2y + C2 =0 (L2)
Нехай
L1║L2
, тоді їх нормальні вектори
i
колінеарні, тому їх відповідні координати
пропорціональні, тобто
.
Умови паралельності двох прямих:
або
або
.
Умова, коли прямі співпадають:
.
3. Кут між двома прямими.
Якщо прямі задані загальними рівняннями А1х + В1у + С1=0, А2х + В2х + С2=0 , тоді
соsθ
=
;
якщо
прямі задані канонічними
рівняннями,
тоді
;
якщо
прямі задані рівняннями з кутовими
коефіцієнтами,
тоді
.
4. Відстань від точки до прямої.
Нехай
xcosα
+ ysinα
– p
= 0 – нормальне рівняння прямої, М0(х0,у0)
- задана точка, d
– шукана відстань від точки до прямої.
Тоді
.
Якщо пряма задана загальним рівнянням,
то
.
Тема 4.4 Рівняння площини. Взаємне розміщення площин
Загальне рівняння площини має вигляд:
Ax + By + Cz + D=0.
1 Рівняння площини, яка проходить через три точки
Нехай
площина задана трьома своїми точками
,
які не лежать на одній прямій. Якщо
М(x,y,z)
- довільна
точка площини, то вектори
,
,
- компланарні і тому їх мішаний добуток
дорівнює нулю: (
,
,
)=0,
або в координатній формі
.
2 Відстань від точки до площини
Нехай
Ax
+ By
+ Cz
+ D=0
– рівняння
площини,
- задана точка, d – відстань точки М0
від площини.
Тоді
.
3 Кут між двома площинами
Нехай
дві площини задано загальними рівняннями
і
.
Двогранний кут θ між двома площинами
вимірюється лінійним кутом, який дорівнює
кутові між нормальними векторами
і
цих площин. Тому
.
4 Умова паралельності двох площин
Якщо
площини паралельні, то вектори
і
- колінеарні, тоді
.
5 Умова перпендикулярності двох площин
.
Тема 4.5 Лінії другого порядку
1. Еліпс. Визначення. Еліпсом називається множина точок площини, для яких сума відстаней від двох фіксованих точок (фокусів), є сталою.
Маємо
а2-с2=b2,
(а>с).
Канонічне
рівняння еліпса має
вигляд:
,
де величини 2а і 2в називають довжинами осей еліпса;
а – великою піввіссю, в – малою піввіссю; а>в, якщо фокуси еліпса розміщені на осі Ох ; а<в, якщо фокуси розміщені на осі Оу; відстань між фокусами еліпса позначимо через 2с.
Якщо а=в, то рівняння набирає вигляд х2 + у2 = а2, тобто є рівнянням кола.
Рівняння
зміщеного еліпса:
.
Рівняння
кола має
вигляд: (х -а)2
+ (у-в)2=r2,де
(а;в) – координати центра кола, а r
– радіус кола.
2. Гіпербола. Визначення. Гіперболою називається множина точок площини, для яких абсолютне значення різниці відстаней від двох фіксованих точок (фокусів), є сталою. c2-a2=b2 (c>a).
Канонічне
рівняння гіперболи
має вигляд:
.
Рівняння зміщеної гіперболи має вигляд:
.
Спряжена гіпербола:
,
або
.
Дослідження форми гіперболи.
Симетрія. Координатні осі є осями симетрії, а початок координат – центром симетрії.
Асимптоти гіперболи. Якщо при необмеженому віддаленні точки по кривій від початку координат її відстань від деякої прямої прямує до нуля, то така пряма називається асимптотою даної кривої.
Прямі
є асимптотами гіперболи, які є діагоналями
прямокутника зі сторонами 2a і 2b.
3. Парабола. Визначення. Параболою називається множина точок, кожна з яких однаково віддалена від даної точки (фокуса) і від даної прямої (директриси).
Відстань
від фокуса F
до директриси
позначимо через p.
Нехай М – довільна точка параболи. Тоді
буде фокальним радіусом точки М.
Відстань від точки М до директриси позначимо через d.
Згідно з означенням r = d.
Канонічне
рівняння параболи
має вигляд:
або
.
Рівняння
зміщеної параболи:
.
