1.4 Розрахунок генератора тактових імпульсів

Рисунок 2 – Схема генератора імпульсів на кварцовому резонаторі

1.5 Вибір елементної бази і складання функціональної схеми

R1C2R2- образують коло зворотнього зв’язку по постійному струмі та виконують роботу в режимі м’якого самовозбуждения.C1-дозволяє підстроювати в невеликих пределах частоту генератора.С_д та R_д – перешкоджають самовозбуждение генератора на частотах більших ніж резонансна частота кварцового резонатора.

R1 та R2 не повинні перевищувати велечину,обєспєчівающую роботу першого елемента в лінійному режимі.

U_n1=1.5 B

U₀₃=0.3 B

I⁰_BX1=1.6 mB

R1+R2=750 B

R1 = R2 = 330 Ом

C2>>T/R де Т період повторення імпульсів

Т=Р+Г=2+1=3мкс

Задоємося С2=10 нФ тоді :

10*10^-9=(3*10^-6)/R

Звідки R=(3*10^-6)/(10*10^-9)=300 Ом

1.5 Вибір елементної бази і складання функціональної схеми

Наведена схема в графічній частині курсового проекту побудована на елементах І-НЕ, відповідно до завдання.

Таблица – Элементы схемы графической части

Наименование	Количество
JKC - тригер	4
Чотирьохвходовий	4
Двохвходовий	10

До складу управляючого пристрою входить генератор тактових імпульсів і дешифратори станів, що забезпечують послідовне виконання всіх мікрокоманд.

Стан пристрою управління (код мікрокоманди) фіксується і зберігається в 5-х розрядному паралельному регістрі, побудованому на JК-трігерах. Для перекладу трігера в новий стан використовуються інформаційні входи. Інформаційний вхід J служить для перекладу трігера в стан «1» (Q = 0, Q = 1), вхід K - для установки трігера в «0» (Q = 0,Q = 1). Спрацьовування трігера, за наявності сигналів на входах J і K відбувається тільки при подачі синхронізуючого імпульсу на вхід С. Асинхронні входи R і S є настановними, тобто використовуються для однократної установки трігера в початковий стан «1» (по входу S) або скидання в «О» (по входу R). Установка проводиться в будь-які моменти часу.

Початковий стан регістра визначається кодом першої мікрокоманди і фіксується шляхом установки в «1» або в «0» відповідних розрядів регістра. При цьому на виході дешифратора першого стану DС1 формується сигнал зворотного зв'язку для перекладу регістра в наступний стан, відповідний другій мікрокоманді (МК₂). Сигнал з виходу DС1 подається на інформаційні входи K і J трігерів відповідно, помінявши їх стани. Перехід регістра в новий стан відбувається з приходом чергового синхроімпульса. Після чого формується сигнал на виході дешифратора DС2 і т.д. Сигнал з виходу дешифратора DС4 скидає всі трігери в стан «0» по входах K.

Висновки:

Курсова робота приведена і розрахована вище складається з 2-х частин. Перша частина присвячена розробці цифрового автомата або пристрою управління. Друга частина присвячена програмуванню мікропроцесора на мові асемблера.

Проведена робота допомогла з'ясувати матеріал по курсу «Основи цифрової і мікропроцесорної техніки». Крім того, другу частину курсового проекту вдалося здійснити практично на установці «Мікролаб».

При рішенні задач курсового проекту, а також при оформленні його використовувалися програма Microsoft Word, яка використовувалася для оформлення текстової частини курсової роботи.