3. Шкоду завдано кримінальним діянням.

- Ознаки у кримінальному законодавстві;

- Мають закріплюватись у відповідному акті повноважної особи;

- Для притягнення до матеріальної відповідальності є підстави;

4. Шкоду завдану працівником у нетверезому стані.

Як і у п. 7 ст. 40 на сам факт притягнення до відповідальності не впливає факт коли працівник був у нетверезому стані головне щоб він заподіяв матеріальну шкоду.

5. Шкоду завдано умисним знищенням або недостачею.

Умисне знищення як форма вини яку повинно довести. Недостача встановлюється у порядку який визначений на рівні підзаконних нормативних актів, що виявляється актом перевірки, ревізії. Ми маємо встановити акт недостачі. Крім притягнення до матеріальної відповідальності особу можна звільнити на підставі п. 1 ст. 41 КЗпП.

6. Можна притягати до повної матеріальної відповідальності можна притягати на підставі спеціального законодавства.

ЗУ «Про визначення розміру збитків» 1995 р. цим законом визначено не тільки факти а й механізм визначення розміру шкоди.

«Положення про проведення касових операцій»

7. Випадки повної матеріальної відповідальності коли шкоду завдано не при виконанні трудових обов’язків; Ці суб’єкти знаходяться у трудових правовідносинах але працівник завдає шкоди майну підприємству яке він використовує у своїх корисних цілях при цьому шкода завдається як самим протиправним використанням майна так і можливим завданням шкоди цьому майну через його псування, пошкодження. П 18 ПП ВСУ від 29.12.1992 р. рекомендується судам при визначенні розміру матеріальної шкоди заподіяною в особистих цілях технічних засобів що належать підприємствам, шкоду потрібно відшкодовувати за нормами цивільного права.

8. Службова особа винна у незаконному звільненні працівника або переведення її на іншу роботу п. 13 ПП ВСУ від 29.12.1992 р. якщо працівникові було виплачено суму за вимушений прогул або відшкодовано різницю у заробітної платі за час переведення. Питання про відшкодування такої шкоди має вирішувати орган який приймає рішення про скасування рішення про незаконне звільнення або незаконне переведення. Відповідною посадовою особою яка може нести відповідальність є посадова особа підприємства яка має право приймати на роботу переводити і звільняти працівників (керівник або особа якій він це право надав).

9. Завдання шкоди керівником підприємства установи організації з вини якого затримувалася заробітна плата затримувалася понад 1 місяць

• Форма завдання шкоди, компенсація не виплаченої заробітної плати, зайвими грошовими виплатами.

Колективна бригадна повна матеріальна відповідальність як підвид повної матеріальної відповідальності.

Виникає на підставі договору про повну матеріальну відповідальність на відміну від індивідуальної. Ст. 135-1 КЗпП.

• Ознака спільності, тобто роботи виконуються працівниками спільно, відокремити через організацію процесу праці неможна, як правила вона відбувається в одному приміщенні, здійснюються один стабільним колективом;

• Застосовується для окремих видів робіт, ці роботи пов’язані з матеріальними цінностями ( зберігання, обробка, продаж), тобто види робіт вказані безпосередньо у статті 135-2 КЗпП.

• Виокремити роботи як виокремити і майно кожного працівника неможливо як і не можливо укласти договір про повну матеріальну відповідальність.

• Для застосування колективної матеріальної відповідальності треба погодження профспілкового органу;

• Договір укладається з усіма працівниками і підписується усіма працівниками.

Перелік робіт встановлюється спеціально уповноваженим органом Наказ від 12.05.1996 р. Міністерство праці.

Ст. 135-3 містить механізм розміру шкоди:

1. Загальний порядок; - визначається на підставі даних бухгалтерського обліку.

2. Спеціальний; - залежить від а) виду майна якому завдається шкода б) від дій працівника якими завдано шкоду, тобто якщо це діх кримінального характеру або йдеться про умисне знищення майна, то за ч. 2 ст. 135-3 визначається за цінами що діють у даній місцевості.

Вид майна:

1. Те що регулюється спеціальними НПА - ЗУ «Про визначення розміру збитків…»

2. Ч. 3 ст. 135-3 – підприємства харчування, комерційна торгівля, розкрадання, недостача;

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р.№ 116 затверджено Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.

Коли ідеться про охорону заробітку працівника від надмірних утримань ми мємо під цим розуміти безпідставне притягнення до відповідальності працівника або порушення порядку відшкодування шкоди за яким частина заробітної плати підлягає обов’язковій виплаті.

Ст. 127 встановлює принцип обмеження відрахувань із заробітної праці. Виключно законами.

У кількісному вигляді ці обмеження складають:

1. Загальне правило п.1 ч. 2 ст. 128 у розмірі не більше 20% від середнього заробітку щомісячно;

2. 50% на підставі декількох нормативних актів чи юридичних підстав;

3. 70%

1998 р. В Україні започатковано створення системи загальнообов’язкового державного соціального страхування за 4-ми напрямами:

1. Від безробіття;

2. Від тимчасової втрати працездатності;

3. Від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

4. Пенсійне страхування;

5. Медичне страхування.

Таким чином працівники яким завдано шкоду нещачним випадком або професійним захворюванням отримують кошти не від власника а із фонду страхування. Ця система діє на підставі закону і являє собою фінансово організаційний механізм що складається із збору страхових коштів, їх акумуляції, зясування механізму виплати через систему органів. Вони представлені у кожній адміністративної-територіальної одиниці.

Власник має відшкодувати працівникові не отримання ним коштів.

Конвенція міжнародної організації праці «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» встановлює принцип за яким підстави для припинення трудових відносин у законодавстві кожної країни можуть бути визнанні законними лише тоді коли вони пов’язані із умовами виробництва,тобто організацією праці, поведінкою працівника, якості його роботи.

Оскільки можливості роботодавця звільнити працівника обмежено це означає що законне може бути звільнення лише у випадках: