Індивідуальні трудові спори

Правовий режим індивідуальних трудових спорів:

Субєктами в індивідуальному трудовому спорі є працівник і власник підприємства.

Предметом трудового спору є відносини із застосуванням законодавства про працю, підзаконних нормативних актів, що регулюють реалізацію прав та виконання обов’язків сторін.

Механізм правового регулювання складається з:

• Джерел;

• Органи що розглядають індивідуальні трудові спори (КТС, суд)

• Порядок оформлення заяви, її реєстрацію;

• Строки, порядок розгляду;

• Відповідальність за невиконання рішення КТС;

• Працівник може минуючи КТС звернутися до суду;

Відповідно до ст. 222 КЗпП: існує 2-а порядку розгляду трудових спорі:

- загальний; - це розгляд усіх категорій спорів органами КТС та суду;

- спеціальний; - стосується окремих категорій працівників (судді, прокурори, слідчі), спори працівників що займають посади у порядку обрання, спори з приводу дострокового припинення їх повноважень (ч. 3 ст. 221 КЗпП). Ці особи звільняються з посади у випадках та порядку встановленому законодавством про працю, але оскаржити рішення органу який спочатку обрав а потім звільняє його від посади до суду не можливо, а можливо лише оскаржити в порядку встановленому в статуті.

Не можна до суду оскаржити відмову, на дачу згоди у звільненні працівника, не можна оскаржити рішення вченої ради до суду щодо обрання на посаду науково-педагогічного працівника.

Деякі категорії спорів розглядаються у спеціальному порядку.

КТС – вона утворюються безпосередньо на підприємстві.

Комісія обирається безпосередньо колективом:

1. Кількісного та персонального складу;

2. Строку дії;

3. Порядок обрання і зміни складу КТС;

Тільки на підприємствах: кількість робітників встановлює сама комісії.

Розподіл обов’язків: голова, секретар проводить сама комісія.

Забезпечення роботи комісії (приміщення, обладнання, література) це обов’язок роботодавця, КТС має печатку встановленого зразку.

Компетенція КТС – може розглядати будь-які спори за виключенням тих, які безпосередньо у суді (про поновлення на роботі).

Зважаючи на спрощений порядок звернення до КТС, скорочену процедуру розгляду, не тривалість строків, відкритість засідання, доступність органу, відсутність додаткових витрат, обов’язковість рішення КТС на роботодавця і забезпечення його виконання у такому ж порядку як і судові рішення, до нього залучається виконавча служба. Висновок: Відмовлятися від існування КТС у механізмі розгляді трудових спорів – недоцільно.

Строки звернення ст. 225 КЗпП – 3 місяці з дня коли дізнався або повинен був дізнатися, а у справах про оплату праці без обмеження строку.

Ці строки можуть оновлюватися за рішенням КТС.

Строк розгляду КТС з моменту подання заяви 10-днів.

Порядок розгляду:

1. Спір розглядається тільки у присутності працівника ст. 226, якщо працівник не зявився для розгляду, то КТС відкладає розгляд; (виключення, тільки письмова заява працівника)

2. Працівник може залучити представника;

3. За заявою працівника вивчаються документи і проводяться перевірки, на вимогу КТС власник зобов’язаний надати такі документи;

4. Розгляд безпосередньо в КТС – наявність кворуму, обраних до її складу членів 2/3 складу;

5. Працівник може заявити відвід, будь-якому учаснику комісії;

6. Рішення приймається без перерви, у відкритому засіданні. Не менше половини із присутніх членів комісії.

Порядок виконання рішень КТС:

1. Набрання чинності, рішення КТС можна оскаржити. Рішення КТС яке набрало чинності має бути виконано протягом 3-ох днів. Комісія видає посвідчення що має силу виконавчого листа, (дата, сутність спору, номер, П.І.Б заявника та підписується головою, та печаткою КТС) на підставі цього посвідчення до відділу державної виконавчої служби.

Розгляд спорів у судах ст. 231, 232 КЗпП:

1. У порядку оскарження рішення КТС;

2. Безпосереднього розгляду тільки судом.

Безпосередньо у суді розглядаються справи про незаконну відмову у прийнятті на роботу.

Колективні трудові спори:

ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів» 3 березня 1998 р.

ЗУ «Про соціальний діалог в Україні» 23 грудня 2010 р. база для регулювання відносин у сфері праці які є можливою підставою для виникнення трудового спору.

Указ Президента 2 квітня 2003 р.

Генеральна угода 9 листопада 2010 р. на 2010-2012 роки.

Наказ НСПП 13 травня 2003р. № 192 «Положення про порядок формування та затвердження вимог найманих працівників».

Колективний трудовий спір – це розбіжності що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо:

Предмет:

1. Встановлення нових або зміна існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

2. Укладення чи зміни колективного договору, угоди;

3. Виконання колективного договору, угоди або окремих його положень;

4. Невиконання вимог законодавства.

Ст. 7 ЗУ «про колективні спори»

Суб’єкти колективного спору:

3-и рівні НПА в залежності від яких визначаються суб’єкти :

• Виробничі (наймані працівники, або профспілка і власник підприємства) ;

• На галузевому територіальному рівні ( працівники усіх підприємств що входять до галузі, об’єднання власників)

• Національний ( працівники 1-єї або декількох галузей і власники їх об’єднання)

Предметом самого спору можуть бути вимоги працівників.

Формування вимог ст. 4 ЗУ «Про колективні» та наказом.

Механізм:

1. Загальні збори або конференції;

2. Збирання підписів.

Оформлення: протокол який надсилається власником.

Власник розглядає у 3-денний строк з дня одержання вимог. І не пізніше наступного дня надсилає уповноваженому представницькому органу профспілкової організації.

Якщо вимоги спрямовано не належному суб’єкту то він зобов’язаний невідкладно направити їх відповідному суб’єкту, цей перод не може перевищувати 30-ти днів.

Момент виникнення спору ст. 6 ЗУ «Про колективний» Спір виникає як складний юридичний факт:

• Відмовою власника;

• Закінчення строку коли він мав дати відповідь;

• Після яких орган прийняв рішення про продовження ставити свої вимоги;

Органи що розглядають трудові спори:

1. Примирна комісія; - формується з представників сторін на виробничому рівні 3 дні, на територіальному 5 днів, на національному 10-ть днів. Комісія може залучати фахівців, не може розголошувати інформацію про ведення переговорів.

2. Трудовий арбітраж; - формується сторонами але не із їх представників фахівці експерти та інші особи. Прийняття рішення, спір розглядається за обов’язкової участі представників сторін, більшістю голосів у 10-тиденний строк.

Відповідно до ст. 15 Сторони не мають право ухилятися від примирних процедур.

3. НСПП – особливе місце у механізмі розглядання трудових спорів належить НСПП, не є органом що вирішує колективні трудові спори. Збирає інформацію і аналізує причини спорів, виконує посередницькі функції під час виникнення спору, аналізує результативність.

Страйк – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками підприємства, організації для вирішення колективного трудового спору.

Механізм:

1. Прийняття рішення проведення страйку, шляхом голосування на зборах, конференціях. Оформлюється протоколом, на рівні регіону на зборах конференціях представників трудових колективів, рівень визначається кількістю працюючих на підприємствах які мають страйкувати у регіоні.

2. Обирається орган який очолює страйк;

3. Повідомлення власника за 7 днів;

4. Страйк не слід путати із мітингом, демонстрацією чи іншим;

Рішення про визнання страйку незаконним визначаються тільки судом.

Забороняються страйки за умови загрози життю людей, або коли це завдає шкоди довкіллю, аварія, катастрофи, у разі надзвичайного стану, прокуратура, суд, ЗСУ, СБУ.

Заробітна плата не зберігається під час проведення страйку.