Тема: Трудові спори

План:

1. Поняття та види трудових спорів;

2. Індивідуальні трудові спори, порядок їх вирішення;

3. Колективні трудові спори.

Вступаючи у трудові правовідносини суб’єкти водночас стають учасниками широкого кола суспільних відносин пов’язаних з організацією і виконанням робіт, тобто працею, учасниками широкого кола відносин є й інші суб’єкти ніж суб’єкти трудового право відношення із своїми правами, обов’язками та інтересами. Протилежність інтересів може призводити до їх конфлікту в свою чергу це дає підстави для виникнення непорозумінь у сфері парці що і є підставою для трудових спорів. Ці конфлікти можуть носити одинокий характер а інколи бути масовими, конфлікти як розбіжності у позиціях мають вирішуватись шляхом узгодження коли вони набувають принципового характеру виникають трудові спори.

У широкому розумінні трудовий спір – це неврегульовані шляхом узгодження позицій розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин з приводу застосування нормативних актів про Працю, а також встановлення НОВИХ або зміни існуючих умов праці та соціально-побутових умов на виробництві.

Трудовий спір – з точки зору соціальної практики це сам конфлікт, з погляду на систему трудового права – це сукупність правових приписів норм права об’єднаних в інститут права.

Причини виникнення трудових спорів:

• Необізнаність у законодавстві про працю, вона характерна для керівників процесу парці, які помилково вважають за можливе вчиняти без огляду на чіткі нормативні приписи законодавства про працю;

• Нехтування, ігнорування нормативних приписів;

• Керівники процесу парці зобов’язані знати трудове законодавства «Типові посадові інструкції» посада керівника, має знати законодавство про працю.

• Пов’язані з обмеженими можливостями роботодавця в фінансово-економічній сфері, зменшення додаткових виплат, тіньова оплата праці;

• Недосконалість НПА що регулюють відносини, наявність прогалин, неузгодженість актів.

Види трудових спорів:

В залежності від суб’єктного складу:

• Індивідуальні спори;

• Колективні;

В залежності від предмету:

• Конфлікти права (юридичні); стосуються встановлення застосування, тлумачення норм.

• Конфлікти Інтересів (соціально-економічні) стосуються встановлення або виконання зобов’язань щодо соціально-побутових умов на виробництві.

В залежності від механізму:

• Позовні;

• Непозовні.

Основні положення щодо розгляду спорів:

1. Індивідуальні трудові спори – це існування органів крім суду, чи ті органи що існують поряд із судом. Виборність КТС, гласність, доступність (вона існує безпосередньо на підприємстві) до її складу входять обрані працівники, вона не потребує дотриманні певної юридичної форми при складанні документів, швидкий розгляд спору у комісії, безкоштовність,

2. Для колективних трудових спорів характерним є не третейський порядок, а сторони самі вирішують конфлікт (узгодження позицій). Примирна комісія – складається з представників сторін.

Страйк – добровільна участь у страйку, що регулюються і забезпечуються нормами кримінального, адміністративного. Обов’язковість виконання досягнутих умов.

Трудові спори мають свій предмет, метод і відповідну нормативну базу.

Предметом трудових спорів є: Механізм розгляду трудових спорів (порядок, суб’єкти органи, виконання рішень цих органів, гарантії реалізації права на оскарження)

Метод регулювання: Імперативний.

Нормативна база: Глава у КЗпП, ЗУ «Про порядок вирішення колективних трудових спорів, конфліктів», ПП ВСУ № 9, № 14.