- •Види маркетингу.
- •Зовнішнє бізнес-середовище маркетингу.
- •Елементи комплексу маркетингу.
- •Сутність та еволюція концепцій маркетингу.
- •Сутність сучасного маркетингу.
- •Принципи маркетингу.
- •Цілі маркетингу та його завдання.
- •Ринкова частка фірми як основний показник ефективності її маркетингової діяльності.
- •Система «маркетинг-мікс».
- •Потреби, запити та попит: сутність та види.
- •Ринок: сутність та види.
- •Комплекс маркетингу.
- •Товар та послуга: сутність та класифікація.
- •Сутність та структура маркетингових досліджень.
- •Методи збору маркетингової інформації.
- •Інформаційне забезпечення маркетингових досліджень
- •Процес маркетингових досліджень.
- •Сегментування ринку.
- •Організаційні форми проведення маркетингових досліджень.
- •Основні функції маркетингової товарної політики.
- •28. Маркетингова концепція товару.
- •Методи оцінки конкурентоспроможності товару.
- •Техніко-економічні показники продукції.
- •Етапи створення нового товару.
- •Проблеми розробки нових товарів.
- •Сутність і зміст маркетингової цінової політики.
- •Алгоритм маркетингового розрахунку цін.
- •Чинники, під впливом яких складаються ринкові ціни.
- •Затратний підхід до розрахунку цін та його методи.
- •Розрахунок цін виходячи із попиту.
- •Непряме маркетингове ціноутворення.
- •Встановлення ціни на товари-новинки.
- •Ціноутворення в рамках товарної номенклатури.
- •Маркетингові комунікації: сутність та комплекс.
- •Процес маркетингових комунікацій.
- •Процес планування комплексу маркетингових комунікацій.
- •3. Характеристика продукту.
- •Переваги та недоліки засобів впливу маркетингової комунікації
- •Алгоритм рекламних дій.
- •Методи розрахунку бюджету маркетингових комунікацій.
- •Контроль та аналіз програми рекламування.
- •Пропаганда: сутність, форми та програми.
- •Персональний продаж: сутність, типи та процес.
- •Засоби стимулювання збуту.
- •Програма стимулювання збуту.
- •Фактори, що визначають структуру системи маркетингових комунікацій.
- •Імідж фірми на ринку.
- •Фірмовий стиль.
- •Сутність та задачі маркетингової політики розподілу.
- •Маркетингові канали розподілу: сутність та основні характеристики.
- •Основні аспекти управління каналами розподілу.
- •Функції каналів розподілення.
- •Оптова торгівля в процесі розподілення.
- •Роздрібна торгівля в процесі розподілення.
- •Конфлікти в каналах розподілення.
- •Вертикальні маркетингові системи.
- •Оцінювання каналів розподілення.
- •Послуги посередників кінцевим виробникам.
- •Маркетингова політика розподілення і логістика.
- •Інтенсивний збут.
- •Ексклюзивний збут.
- •Зовнішнє середовище маркетингової діяльності підприємства.
- •Комерційна діяльність підприємства.
- •Контроль та аналіз маркетингової діяльності підприємства.
Конфлікти в каналах розподілення.
Оскільки канали розподілу складаються з кількох суб’єктів, завжди наявні, на жаль, потенційні суперечності між ними щодо виконуваних функцій, розподілу доходів і прибутку, асортименту продукції та послуг, права прийняття рішень тощо. Через це одним із важливих аспектів управління каналами розподілу є виявляння можливих конфліктних ситуацій і запобігання таким.
У каналах розподілу можливі як горизонтальні, так і вертикальні конфлікти. Вертикальні конфлікти виникають між різними рівнями каналів (виробник — оптовик; оптовик — роздрібний торговець). Причини конфліктів можуть бути такі: - «обхід» суб’єктом каналу іншого учасника і продаж або купівля ним товару самостійно; - незгоди щодо розподілу прибутку між рівнями каналу; - думка товаровиробника, що торговці не приділяють необхідної уваги його товарам; -намагання посередника встановити контроль над ринком, відсунувши від цього процесу виробника.
Горизонтальні конфлікти виникають між посередниками того самого рівня з таких, головно, причин: - вихід посередника за межі свого району; - продаж різними посередниками тих самих видів і торгових марок товарів.
Вертикальні маркетингові системи.
Канали розподілу постійно рухаються. З'являються нові організації оптової та роздрібної торгівлі, розвиваються системи розподілу продукції. Поява вертикальних маркетингових систем (ВМС) надала імпульсу розвиткові каналів розподілу. Типовий канал складається з незалежного виробника, одного або кількох оптових і роздрібних торговців, які працюють автономно, а у вертикальних маркетингових системах усі ланки працюють як одна команда. Вертикальні маркетингові системи дають змогу контролювати діяльність каналу розподілу, запобігати конфліктам між його членами, які мають власні цілі. Вони економічні, мають більшу ринкову владу і виключають дублювання зусиль. Нині ВМС охоплюють понад 64 % усього ринку.
Існує три основних типи ВМС: корпоративні, договірні та керовані.
1. Корпоративні ВМС. Вертикальну маркетингову систему, усі послідовні стадії якої, починаючи з виробництва і закінчуючи реалізацією, перебувають в єдиній власності, називають корпоративною. Таку вертикальну інтеграцію найчастіше застосовують компанії, що прагнуть якнайширше контролювати канали розподілу. Виробник є власником, який організовує навколо себе систему самозабезпечення.
2. Договірні ВМС. У таких системах незалежні члени взаємопов'язані договірними відносинами. Нині ці системи найпоширеніші. Існує декілька видів договірних ВМС.
3. Керовані ВМС. Як правило, один з учасників ВМС дуже потужний. Він спроможний домогтися від своєї мережі розподілу організації виставок, ярмарків, презентацій, виділення торгових площ з метою ще більшого зміцнення своїх позицій. У цьому разі канали розподілу наділені ініціативою і самостійністю ("Sony", "Proc-ter&Gamble", "Tefal").
Оцінювання каналів розподілення.
Відомі два види оцінки діяльності суб’єктів каналу розподілу — вартісна оцінка й аудит.
Вартісна оцінка — це, по суті, звичайний щоденний моніторинг діяльності учасників каналу, який базується тільки на досягнутих показниках продажу (звітах про продаж товарів).
Аудит — це процедура всебічного оцінювання діяльності учасників каналу. Як правило, така процедура здійснюється один раз на рік для кожного учасника каналу розподілу.
Процес аудиту діяльності суб’єктів каналу розподілу включає три фази.
Процес аудиту діяльності суб’єктів каналу розподілу включає три фази. Перша з них — розроблення критеріїв для оцінки діяльності суб’єктів каналу.
Друга фаза аудиту діяльності суб’єктів каналу розподілу — визначення відповідних оцінних показників. Відомі три підходи до оцінювання діяльності суб’єктів каналу розподілу:
Третя фаза аудиту діяльності суб’єктів каналу розподілу — опрацювання рекомендацій щодо поліпшення роботи посеред-ників, які не відповідають бажаним стандартам. Відмова від співпраці з ними може бути використана лише як надзвичайний захід.
Послуги посередників підприємствам виробникам.
Торговельне посередництво — обов’язковий елемент ринку. Підприємства використовують посередників: - для найоптимальнішого за факторами часу, місця, форми і власності забезпечення придбання продукції; - зниження витрат на реалізацію продукції або здійснення операцій з матеріально-технічного забезпечення виробництва; - зниження рівня запасів готової продукції або необхідних матеріально-технічних ресурсів; - зменшення кількості постачальницько-збутових операцій (рис. 58); - дійового контактування зі споживачами або постачальниками — банками, транспортними, складськими, експедиторськими, страховими фірмами, іншими суб’єктами сфери товарного обороту; - досягнення високої оперативності реакції на зміни ринкової кон’юнктури; - підвищення рівня конкурентоспроможності товарів; - забезпечення доступу до первинної ринкової інформації.