63. Поняття і показники економічної ефективності стратегічного управління людськими ресурсами. 64. Поняття і показники соціальної ефективності стратегічного управління людськими ресурсами.

В ідеалі намагання менеджерів по персоналу повинні призвести до підвищення ефективності використання людських ресурсів та нарощування кадрового потенціалу організації, що, в свою чергу, матиме відображення на об’єктивних показниках розвитку виробництва:

• Економічної ефективності (продуктивність праці, плинність кадрів, зменшення втрат робочого часу, підвищення якості виробленої продукції);

• Соціальна ефективність (Кількісна та якісна укомплектованість кадрового складу, ступень задоволення персоналу працею в організації, ефективність навчання персоналу, покращення психологічного клімату в колективі.)

Вимірювання та оцінка ефективності – обов’язкова умова успішного функціонування і розвитку системи управління людськими ресурсами. Регулярна оцінка ефективності роботи HR-служби дозволяє:

• виявляти проблеми, які виникають в ході реалізації заходів, які спрямовані на вдосконалення системи управління персоналом, і активно впливати на стан системи;

• установлювати напрями змін і виявляти найбільш важливі напрями розвитку;

• відслідковувати та коригувати процеси, якими складно направляти;

• приймати своєчасні рішення про зміни і прогнозувати їх вплив на ключові параметри системи;

• планувати подальше вдосконалення роботи служби та інших підрозділів.

65.Західний досвід підвищення ефективності стратегічного управління людськими ресурсами і можливості його застосування в Україні.

В західних країнах майже всі компанії реалізують стратегічний підхід до управління людськими ресурсами. Так, до сучасних стратегій можна віднести:

1) крос культурне управління персоналом – це управління людськими ресурсами у середовищі, де знаходяться представники різних націй.

2) пошук унікальних конкурентних переваг – компанія шукає таку нішу, в якій конкурентів не буде взагалі.

3) управління персоналом за компетенціями – пошук компетентного персоналу за різними видами компетенцій, які є більш привабливими для того чи іншого напряму діяльності.

4) мережева економіка – це управління людськими ресурсами, які працюють в різних країнах, тобто відділяється географічним розташуванням, і контролюється через Інтернет-мережу.