59. Комунікації та їх роль в стратегічному управлінні людськими ресурсами

Комунікація - це обмін інформацією, на основі якого керівник отримує інформацію, необхідну для прийняття ефективних рішень і доводить прийняті рішення до працівників організації. Якщо комунікації налаштовані погано, рішення можуть виявитись помилковими, люди можуть невірно розуміти, що ж від них вимагає керівництво, або від цього можуть страждати міжособистісні відносини. Ефективністю комунікацій в СУЛР часто визначають якість рішень і те, як вони в дійсності будуть реалізовані, а також їх ефективність у майбутньому.

В основі комунікації в організації лежить обмін інформацією. Комунікація (спілкування) – це процес, який є основою взаємовідносин між людьми.

За допомогою комунікації роз’яснюється нова політика, необхідні зміни, а також отримується інформація зворотнього зв’язку від працівників. Як інформаційна система будується на даних інформації, так і комунікації спрямовані на поширення інформації в усій організації.

Низхідна комунікація здійснюється від вищого керівника у напрямі до всієї організації та є суттєво необхідною, для того, щоб працівники знали, що відбувається і що буде відбуватись в організації, чого чекає вище керівництво та які ставить цілі.

Висхідна комунікація також необхідна, для того, щоб менеджери знали про те, які у працівників виникають ідеї, проблеми та які їх потреби в інформації.

Процес комунікації будується на передачі інформації знизу вверх, зверху вниз і горизонтально по структурі організації.

Важливою частиною добре розвиненої системи комунікацій в організації є старанно продумана система збору пропозицій від працівників підприємств. Вона являє собою офіційний метод прийому даних від службовців і рух її по системі висхідної комунікації.

Часто працівники функціонального підрозділу знають більше ніж менеджери, які займаються виконанням практичних задач, про те, як можна скоротити витрати, організувати заходи з техніки безпеки й інше, що в майбутньому принесе більш кращі результати.

Нерідко системи прийому пропозицій передбачають матеріальні винагороди працівникам за пропозиції, що дають економію затрат.

60. Стратегії організаційних комунікацій

Організаційні комунікації – це сукупність комунікацій, що побудовані на основі спілкування, опосередкованого інформацією про саму організацію, її цілі і задачі. Вони поділяються на: зовнішні комунікації і внутрішні комунікації.

Зовнішні комунікації – це комунікації між організацією і середовищем. Фактори зовнішнього середовища дуже сильно впливають на діяльність організації. Тобто в майбутньому, зовнішні комунікації можуть допомогти фірмі вийти на новий рівень економічних відносин, або підвищити свій статус.

Внутрішні комунікації – це комунікації всередині організації між різноманітними рівнями і підрозділами. Що допомагає організації безперешкодно досягати запланованих цілей. Вони поділяються на: неформальні комунікації і формальні комунікації.

Неформальні комунікації. Канал неформальних комунікацій можна назвати каналом розповсюдження пліток. Оскільки по каналам пліток інформація передається набагато швидше, ніж по каналам формального повідомлення, керівники користуються першими для запланованого витоку і розповсюдження певної інформації або свідчень типу "тільки між нами".

Формальні комунікації – це комунікації, що визначаються організаційною структурою підприємства, взаємозв’язком рівнів управління і функціональних відділів. Вони поділяються на: вертикальні і горизонтальні.

Вертикальні комунікації. Інформація переміщується всередині організації з рівня на рівень в рамках вертикальних комунікацій. Вона може передаватися по низхідній, тобто з вищих рівнів на нижчі. Таким чином підпорядкованим рівням управління повідомляється про головні задачі, зміни пріоритетів, конкретних завдань, тощо.

Окрім обміну по низхідній, організація потребує комунікацій по висхідній. Передача інформації з нижчих рівнів на вищі може дуже впливати на продуктивність. Комунікації по висхідній також виконують функцію надання інформації керівництву про те, що робиться на нижчих рівнях. Таким чином керівництво дізнається про поточні проблеми, або ті, що можуть виникнути у майбутньому і пропонує можливі варіанти виправлення стану справ.

Горизонтальні комунікації – це комунікації між різноманітними відділами організації.