57. Кадрова стратегія на стадії кризи організації

Якщо підприємство не змогло підготуватися до необхідних змін — не був знайдений новий товар і підготовлений до виходу на ринок, старий товар відповідно до життєвого циклу або через конкуренцію виробив свій ресурс, підприємство переходить до стадії спаду. Досягнуті показники неможливо удержати, зменшується кількість клієнтів, підприємство змушене скорочувати обсяги виробництва, персонал, мінімізувати організаційну структуру. Часто ситуація кризи супроводжується і неплатоспроможністю, що приводить до банкрутства підприємства.

У даній ситуації управлінський персонал повинен провести аналіз і прийняти рішення про можливі варіанти подальшого розвитку підприємства. При цьому існують наступні варіанти: •       продаж підприємства — повна ліквідація, продаж активів, звільнення персоналу і повне припинення діяльності; введення зовнішнього управління — запрошення нового менеджера (його можуть запропонувати кредитори, працівники підприємства, арбітражний суд)

• пошук інвестицій під конкретний проект, вкладення коштів — перебудова виробництва без зміни керівника

У другому і третьому випадках залишається задача нормалізації діяльності Для цього необхідно: • провести аналіз фінансового стану підприємства;

• знайти шляхи реорганізації підприємства, розробити антикризову маркетингову, інвестиційну і організаційно-виробничу стратегії;

• знайти нових партнерів і інвесторів.

Для подолання кризи особливо важлива робота з персоналом. Діяльність кадрової служби на цьому етапі повинна включати

• діагностику кадрового потенціалу підприємства, розробку стратегії реорганізації і кадрових програм підтримки реорганізації;

• скорочення персоналу підприємства, підвищення продуктивності праці;

• вирішення конфліктів, які особливо загострюються в цей період.

58. Стратегії "виживання" в українських організаціях

Стратегія виживання (скорочення) використову­ється в умовах економічної кризи, нестабільності, висо­кої інфляції або коли товари перебувають в стадії наси­чення і спаду ЖЦТ і полягає в спробах пристосуватися до важких ринкових умов господарювання та існуючої ситуації.

До цієї стратегії вдаються, отже, коли фінансово-еконо­мічні показники діяльності підприємства набирають стійкої тенденції до погіршення, коли саме існування підприємства (СОБ) перебуває під загрозою з різних причин.

Способами реалізації стратегії виживання (скорочення) є застосування наступних стратегій нижчого порядку:

стратеги розвороту - коли підприємство (СОБ) пра­ цює неефективно, але ще не досягло критичної точки, ще не все втрачено. Полягає така стратегія у відмові від виробництва нерентабельних товарів, скороченні над­лишкової робочої сили, відмові від неефективних кана­лів розподілу ресурсів (інвестицій) тощо;

стратегія відокремлення - коли від найменш ефектив­ної частини бізнесу відмовляються - продають;

стратегія ліквідації - коли підприємство чи СОБ досягли критичної точки - банкрутства - вони ліквідуються, а активи продаються.

Стратегічна альтернатива „ліквідація бізнесу» або його скорочення означає певне скорочення бізнесу у важких умовах виживання з метою його відновлення і примноження у перс­пективі або ж скорочення бізнесу, що збанкрутував, з направ­ленням виручених від реалізації активів засобів на підтриман­ня і зміцнення бізнесу, що зостався.

На основі базової корпоративної стратегії і вибраних її альтернатив розробляються конкурентні (бізнесові) та функціональні стратегії.