Структура суперечки

висунення та захист думки

спростування

розвиток початкових доводів

та доказ неспроможності

аргументації супротивника

повторний виступ

з метою спростування

і т. далі

правила доказу правила спростування

Можливі наслідки суперечки:

• Сторони дійшли примирення шляхом взаємних поступок

• Перемога одного та поразка іншого

• Кожен залишається при своїй думці

• Сторони розійшлися ще більшими супротивниками, результат – ще більше загострення суперечностей

• Суперечка допомогла виявити позиції сторін, однак не примирила їх

• Суперечка призвела до дискредитації опонента, що і малося на меті.

Перемога в суперечці не завжди є виграшем, тому що людина не відречеться від своєї думки, якщо її переконали супротив волі.

3. Помилки та виверти під час суперечки

Втрата тезису	У запалі можна втратити сенс судження. Тому постійно треба стежити за планом власної думки
Підміна тезису	Навмисна спроба переключити увагу на другорядне питання, коли бракує аргументів довести висунуте положення
Невизначеність тезису	Розпливчастість формулювань під час супе­речки ускладнює обмін думками та призводить до плутанини
Суперечливість тезису	Тезис доводиться завдяки аргументам, останні обґрунтовуються тезисом
Безпідставне обвинувачення	Навмисний прийом, коли на основі часткових спостережень намагаються вивести загальні закономірності
Епатаж	Скандальна витівка проти опонента: «чіпляння ярликів» («совки», «комуняки»...)

та інші

Некоректна дія співрозмовника	Нейтралізуючий захист
«Роздмухування проблеми»	Повернутися до суті суперечки
Висловлювання натяків, які компрометують опонента та ставлять під сумнів його думку	Використовувати компліменти, виграти за рахунок доброзичливості, об’єктивності
Приховування під маскою доброзичливості негативного ставлення до позиції чи опонента	Дотепно зірвати маску і розкрити задум
Демонстрація некомпетентності, ведення демагогічних розмов	Не виявляти зайвої делікатності, запитати про що йшла мова
Брутальне зупинення опонента	Не давати волі своїм почуттям. Якщо доречно, то використову­вати сатиру, іронію, гумор

4. Культура діалогу, дискусій – найважливіший фактор їх успіху

Риторикою, соціальною психологією, полемічною практикою вироблені певні загальні правила, дотримання яких сприяє успіху під час діалогу, дискусії.

Домовленість має виконуватися

Людина – міра всіх речей

Витримка і рівновага

Пам’ятка полеміста

• Приступаючи до обговорення спірної проблеми, чітко визначте предмет суперечки.

• Якщо про спір відомо заздалегідь, ретельно готуйтесь до нього.

• Контролюйте себе, не втрачайте предмета суперечки під час обговорення.

• Не дозволяйте супротивнику відвести Вас у бік від основного питання суперечки.

• Займайте певну і тверду позицію в спорі.

• Вчіться правильно розкривати зміст понять, пояснювати значення термінів.

• Звертайте увагу на поведінку свого опонента. Спробуйте оцінити індивідуальні особливості його характеру, манеру сперечатися.

• Намагайтесь правильно порівнювати свої здібності та можливості з силами сперечальника.

• Відносьтесь з повагою до поглядів опонента, не принижуйте достоїнства вашого противника.

• Аргументуйте і контраргументуйте, спираючись на факти і логічні докази.

• Прогнозуйте і прораховуйте наслідки своїх слів.

• Не застосовуйте нечесних прийомів.