
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ АВІАЦІЙНИЙ КОЛЕДЖ
ІМ. О.Г. ІВЧЕНКА
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання курсового проекту
з дисципліни "Мережі ЕОМ"
для спеціальності 5.505010201
«Обслуговувоння комп’ютерних систем і мереж»
(для студентів IV-го курсіу напряму “Комп’ютерних дисциплін”)
Розробив:
Викладач____________(_______________________)
підпис прізвище
Розглянуто на засіданні пцк:
____________________________________________
назва
Протокол №_____ від ”___”_____________ 20__ р.
Голова ПЦК___________(_____________________)
підпис прізвище
ВСТУП
Дані методичні вказівки містять лише загальні рекомендації щодо роботи над курсовим проектом. Великий обсяг постійно поновлюваного матеріалу розміщено у комп’ютерному класі на кожному робочому місці у каталозі "Common4" жорсткого диску. За допомогою мережі Internet можна звернутись до російськомовних сайтів ixbt.stack.net та www.citforum.ru, де міститься велика кількість інформації, присвяченої проектуванню комп’ютерних мереж.
1 Мета і завдання курсового проекту
Метою розробки курсового проекту є одержання практичних навичок розробки конкретної комп'ютерної мережі. Завдання до курсових проектів можуть передбачати розробку локальних, теренових, глобальних, корпоративних і інших комп'ютерних (обчислювальних) мереж (КМ). При цьому бажано робити проект з орієнтацією на побудову мережі (або на її розвиток у майбутньому) за принципом "клієнт/сервер".
На всіх етапах проектування необхідно проводити техніко-економічну оцінку альтернативних варіантів побудови КМ та її окремих частин.
2 Організаційні вказівки
2.1 Календарний план
Систематичне і своєчасне виконання роботи – запорука одержання якісного результату і високої оцінки.
Рекомендується наступний графік роботи.
|
Виконувана робота |
Тиждень
|
1 |
Вибір і одержання завдання |
19.-22.10 |
2 |
Пошук і огляд літератури. Аналіз ТЗ |
23-26.10 |
3 |
Вибір програмного забезпечення |
29-31.10 |
4 |
Вибір апаратного забезпечення Вибір конфігурації мережних принтерів |
01-09.11 |
5 |
Побудова структурної схеми мережі |
12-16.11 |
6 |
Розробка детальної топології мережі з урахуванням плану місцевості або приміщень |
19-23.11 |
7 |
Розробка технології прокладання кабелевих з’єднань |
26-03.12 |
8 |
Розрахунок мережі. Розрахунок вартості мережного обладнання.
|
03-10.12 |
9 |
Розробка заходів, спрямованих на збереження і захист інформації Здача записки й креслень на перевірку |
11-13.12 |
10 |
Виконання креслень |
14-18.12 |
11 |
Здача готової роботи на перевірку |
19-20.12 |
12 |
Захист курсового проекту |
24.12 |
2.2 Зміст, оформлення та обсяг пояснювальної записки
До пояснювальної записки необхідно включати матеріал, який безпосередньо відноситься до конкретної КМ, що підлежить розробці у відповідності до технічного завдання. Не рекомендується робити великі реферативні огляди. При необхідності можна робити посилання на відповідну літературу. Основний зміст записки – це обгрунтування прийнятих рішень. При цьому треба мати на увазі, що записку складають тоді, коли розробку проекту завершено, всі рішення прийнято, всі деталі є відомими, є кінцевий результат, і саме його необхідно привести у записці разом з аргументацією вибору рішень, необхідними розрахунками, таблицями, рисунками, діаграмами, іншими матеріалами, які обгрунтовують прийняті рішення.
Оформлювати записку необхідно у відповідності до діючих стандартів, у тому числі, у відповідності до стандарту підприємства (СТП ЗДТУ). Записка має містити усі обов’язкові розділи у відповідності до СТП, а також розділи, які перелічено далі у методичних вказівках за номерами 3.1 – 3.9. Приблизний рекомендований обсяг кожного розділу вказано поруч з його назвою. Назви розділів у конкретному проекті можуть відрізнятись від наведених далі, послідовність розташування розділів може бути іншою, але в цілому у пояснювальній записці необхідно висвітлити всі питання, які включено до розділів 3.1 – 3.9.
Загальний обсяг пояснювальної записки – не менше 30 сторінок, причому технічна її частина, у якій викладаються конкретні дані про розробку конкретної КМ, має містити не менш ніж 25 – 30 сторінок тексту з рисунками. Рисунки можуть містити необхідні для пояснень і розрахунків фрагменти загального креслення мережі.
До записки додаються два креслення формату А2 або одне креслення й один плакат того ж формату. Креслення виконуються у відповідності до ЄСКД і містять схему електричну монтажну (1 аркуш) і план приміщень (1 аркуш). План приміщень можна виконати у вигляді плаката. Схема електрична монтажна повинна відображати у відповідності до ЄСКД розташування комп’ютерів, принтерів, комутаційної та іншої апаратури, кабеля на плані приміщень. Креслення або плакати з планом приміщень повинні відображати проходження кабеля на всіх ділянках мережі з роз’ясненням особливостей його прокладки. Подібні плакати, як доповнення до основного креслення, необхідно розробляти для мереж масштабу підприємства, району, області, регіону.
2.3 Порядок і зміст захисту курсового проекту
Призначення захисту – оцінити складність виконаної роботи, кваліфікацію розробника і ступінь самостійності його праці.
Захист відбувається за графіком у присутності комісії з двох викладачів, один з яких є керівником курсового проекту. На доповідь відводиться 6-7 хвилин. За цей час необхідно стисло викласти зміст поставленої задачі (одна хвилина), доповісти про власну роботу по створенню проекту мережі (4-5 хвилин) і зробити висновки (одна хвилина). Неприпустимо робити детальні описи роботи пристроїв, алгоритмів і програм. Необхідно розповідати про свою власну роботу, пояснювати, чому прийнято саме такі рішення, на основі яких міркувань будувалася мережа і обиралось апаратне та програмне забезпечення.
Після закінчення доповіді учасники комісії можуть задавати питання, призначення яких – уточнити рівень кваліфікації і ступень самостійності доповідача при виконанні ним курсового проекту. На питання необхідно давати стислі прямі відповіді, при необхідності ілюструючи їх відповідними рисунками, диаграмами, фрагментами коду.
Захист є важливим етапом виконання курсового проекту. До нього треба готуватись і заздалегідь складати план доповіді з урахуванням відведеного часу. Найбільш поширена помилка при захистах – докладні описи широко відомих речей, описи роботи мережі і програм, а не роботи з їх створення, і внаслідок цього – відсутність часу на демонстрацію рівня власної кваліфікації доповідача як розробника мережі. Доповідати необхідно про власну і тільки про власну роботу над проектом і при цьому ефективно використовувати весь час, що його відведено для захисту.