Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту

ОБОВ’ЯЗКОВА САМОСТІЙНА РОБОТА

з дисципліни " Економічний аналіз "

освітньо-професійної програми підготовки

за спеціальністю "Банківська справа"

Виконала: студентка ІІ курсу групи БС-11 Гінкул Вікторія Перевірив: ас. Колдовський А. В.

Суми 2012

Варіант 5

Задача 1

Підприємство виробляє металевий прокат чотирьох видів. Квартальний обсяг виробництва становить 26140 т. Проаналізувати вплив структурного фактору на середню ціну 1 т та випуск продукції у вартісному виразі способом абсолютних різниць.

Таблиця 1.1 - Вхідні дані

Виріб	Гуртова ціна 1 т., тис. грн.	Структура продукції, %
		план	факт
А	53	35,95	30,66
Б	62	34,95	33,72
В	71	17,12	19,27
Г	80	11,98	16,35
Всього	х

Хід виконання:

1. Побудувати факторну модель залежності випуску продукції у вартісному виразі від питомої ваги однорідних виробів та інших чинників.

2. Розрахувати зміни в структурі продукції порівняно з планом.

3. Визначити зміну середньої ціни продукції за рахунок структурного фактору.

4. Результати розрахунків навести в табличній формі за зразком:

5. Визначити загальну зміну обсягу товарної продукції у вартісному виразі за рахунок зміни структури випуску продукції методом абсолютних різниць та шляхом розрахунку середньозважених цін.

6. Зробити висновки за розрахунками.

Розв’язання

Таблиця 1.2 – Результати розрахунків

Виріб	Гуртова ціна 1 т., тис грн	Структура продукції, %			Зміна середньої ціни за рахунок структури,
		план	факт	відхилення	грн.
А	53	35,95	30,66	-5,29	-2,645
Б	62	34,95	33,72	-1,23	-0,738
В	71	17,12	19,27	2,15	1,505
Г	80	11,98	16,35	4,37	3,278
Всього	х	100	100	0	1,4

Факторна модель:

ВП = ∑ V_заг ∙ УД_і ∙ Ц_і

Зміна середньої ціни:

грн.

Зміна обсягу товарної продукції :

Δ ВП_стр = Δ Ц_стр ∙ V_заг =22999,56 грн.

Висновки: проаналізувавши отримані результати, можемо зробити висновок, що за фактом структура продукції дещо різниться у порівнянні з плановою, За планом, найбільшу питому вагу у структурі продукції займає виріб А – 35,95 %, який фактично склав 30,66 % від загальної суми виробленої продукції, що на 5,29 % менше за запланований рівень. Фактично найбільшу питому вагу складає виріб Б – 33,72 % , що більше ніж на 2% менше за плановий рівень (34,95 %). Питома вага виробу В фактично склала 19,27 %, що на 2,15 % більше за запланований рівень. Найменшу питому вагу у структурі продукції займає виріб Г – 16,35 % фактично, щоправда це на 4,37 % вище за запланований рівень.

У зв’язку зі зміною структури продукції відбулись зміни середньої ціни. Так, ціни виробів А і Б зменшились на 2,645 грн. і 0,738 грн. відповідно, а ціни виробів В і Г зросли на 1,505 грн. і 3,278 грн. Загальна зміна обсягу товарної продукції на 22999,56 грн. відбулась за рахунок зміни структури випуску продукції, що вплинула на зміну середньої ціни на 1,41 грн.

Задача 2

Проаналізувати виконання договірних зобов’язань з відвантаження продукції за місяць. Виробнича потужність підприємства за виробами: А – 280 тис. грн., Б – 335 тис. грн.

Таблиця 2.1 – Вхідні дані

Виріб	Споживач	План постачання за угодою, тис. грн.	Фактично відвантажено, тис. грн.
А	1	80	85
	2	80	75
	3	125	82
Б	1	150	150
	2	120	105
	3	66	63
Разом	х	621	560

Хід виконання:

1. Визначити вартість недопоставленої продукції.

2. Визначити обсяг продукції у вартісному виразі зарахований у виконання плану з відвантаження.

3. Розрахувати коефіцієнт виконання договірних зобов’язань за видами продукції та в цілому за підприємством.

Результати розрахунків навести в таблиці 2.2.

Визначити показники напруженості плану.

Зробити висновки за розрахунками.

Розв’язання

Таблиця 2.2 – Результати розрахунку, тис. грн.

Виріб	Споживач	План постачання за угодою, тис. грн.	Фактично відвантажено, тис. грн.	Недопостав-лено продукції, тис. грн.	Зараховано у виконання плану, тис. грн.	Виконання договірних зобов’язань, %
А	1	83	85	2	83	97,65
	2	81	75	0	75	100,00
	3	127	82	0	82	100,00
Всього	х	291	242	2	240	х
Б	1	149	150	1	149	99,33
	2	119	125	6	119	95,20
	3	64	63	0	63	100,00
Всього	х	332	338	7	331	х
Разом	х	623	580	9	571	х

Визначаємо вартість недопоставленої продукції як різницю між за плановим та фактичним обсягом поставок:

В_ндп = П_пл - П_ф

Результати розрахунків по кожному споживачеві заносимо у відповідні графи таблиці.

У виконання плану зараховуємо показник, обираючи менший із двох можливих: планової поставки і фактичної.

Коефіцієнт виконання договірних зобов’язань розраховуємо як відношення зарахованої у виконання плану поставки до попередньо визначеної у зобов’язанні.

Важливим оціночним показником якості розробляються на підприємстві планів служить рівень їх напруженості. Даний показник є універсальним і може застосовуватися для оцінки якості планів на всіх етапах їхнього існування. Напруженість планів служить однією з основних характеристик ступеня раціонального використання планованих економічних ресурсів в процесі виробництва продукції і послуг. 

Коефіцієнт напруженості плану визначимо як відношення запланованої поставки до максимально можливої виробничої потужності підприємства:

К_нп = А_пл/А_ет

де А_пл – плановий або фактичний показник

А_ет – еталонний показник

Тоді, показник напруженості плану за запланованими поставками буде розрахований як:

• по товару А:

Кнп = 291/280 = 1,04

• по товару Б:

Кнп = 332/319 = 1,041

Показник напруженості плану по фактично відвантаженій продукції:

• по товару А:

Кнп = 242/280 = 0,86

• по товару Б:

Кнп = 338/319 = 1,06

В цілому по підприємству:

• за планом:

Кнп = 623/599 = 1,04

• по факту:

Кнп = 580/599 = 0,97

Висновки: аналізуючи отримані результати і приймаючи до уваги той факт, що показник напруженості плану об’єктивно показує використання виробничої потужності, можна зробити висновок, що план поставок продукції не є досить напруженим хоча по товару А перевищує виробничу потужність підприємства на 4%, а по товару Б – на 0,41%.

Але фактично, потужності не було використано в повному обсязі і таким чином цей показник по товару А становив 86%, а по товару Б – 106%, що означає недовикористання потужностей на 14% по товару А.

У цілому по підприємству показник напруженості плану досягає 1,04, але фактично потужності підприємства не було використано у повній мірі і у загальному результаті показник досягає позначки 0,97, отже 3% потужносте не було задіяно у виробничому процесі.