10.3. Дотримання фінансової дисципліни у галузі бюджетних відносин

У Бюджетному кодексі України серед принципів, що характеризують бюджетну систему, закріплено принцип відпові­дальності учасників бюджетного процесу, за яким кожен учас­ник бюджетного процесу несе відповідальність за свої дії або бездіяльність на кожній стадії цього процесу.

Так, до повноважень Рахункової палати з контролю за до­триманням бюджетного законодавства належить здійснення кон­тролю, в тому числі за надходженням і використанням коштів Державного бюджету України відповідно до Закону про Держав­ний бюджет України, ефективністю управління коштами Дер­жавного бюджету України.

Серед контрольних повноважень, якими наділено Держав­не казначейство, є контроль за відповідністю платежів узятим зобов'язанням та бюджетним асигнуванням.

Органи Державної фінансової інспекції України забезпечують контроль за цільовим та ефективним використан­ням коштів Державного та місцевих бюджетів і мають щомісяця надавати Верховній Раді України та Мінфіну України узагаль­нені результати звітів про проведені перевірки.

Із метою забезпечення всебічного та постійного контролю як одного з елементів бюджетного процесу (в тому числі на ста­дії виконання бюджету) головний розпорядник здійснює внут­рішній контроль за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня й одержувачам и бюджетних коштів, і витрачанням ними бюджетних коштів.

На головних розпорядників бюджетних коштів покладено завдання забезпечити:

1) час складання паспортів бюджетних програм — відпо­відність їх мети й напрямів діяльності соціально-економічним пріоритетам, визначеним у стратегічних документах Кабінету Міністрів України; надання при звітуванні про їх виконання ґрунтовного аналізу фактичних показників із поясненням при­чин недовиконання запланованих завдань;

2. Постійне проведення моніторингу виконання завдань і за ходів, визначених у паспортах бюджетних програм, спрямованих на запобігання ризикам їх невиконання (або виконання не н повному обсязі);

3. проведення інвентаризації підпорядкованих установ, вне­сення необхідних змін до Єдиного державного реєстру юридич­них осіб та фізичних осіб-підприємців і подання відомостей до Державного казначейства про розпорядників та одержувачів бюджетних коштів.

У Бюджетному кодексі у ст. 116 закріплено поняття бюджет­ного правопорушення. Бюджетним правопорушенням визна­ють недотримання учасником бюджетного процесу встанов­леного чинним законодавством порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету та звіту про його виконання.

У межах установлених повноважень Мінфін України, Міні­стерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи щороку протягом трьох місяців після прийняття відповідних бюджетів перевіряють правильність складання й за­твердження кошторисів і планів асигнувань. Завищені асигну­вання, виявлені унаслідок перевірки правильності складання кошторисів, скорочують Мінфін України, Міністерство фінан­сів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи на підставі матеріалів перевірок.

Згідно зі ст. 119 Бюджетного кодексу країни, нецільове ви­користання бюджетних коштів призводить до зменшення асиг­нувань розпорядникам бюджетних коштів на суму, витрачену не за цільовим призначенням, і притягнення відповідних поса­дових осіб до дисциплінарної, адміністративної чи криміналь­ної відповідальності у порядку, визначеному законами України.

Після виявлення бюджетного правопорушення відповідні органи у межах своєї компетенції можуть вчиняти такі дії щодо тих розпорядників бюджетних коштів та одержувачів, яким во­ни довели відповідні бюджетні асигнування: