2. Моніторинг кількості гумусу

Гу́мус (рос. гумус, англ. humus, нім. Humus m) — органічна частина ґрунту, яка утворюється в результаті розкладу рослинних і тваринних решток і продуктів життєдіяльності організмів — гуміфікації.

У складі гумусу виділяють дві групи сполук – негуміфіковані органічні речовини і специфічні органічні речовини.

Негуміфіковані органічні речовини представлені різноманітними сполуками, які входять до складу рослинних решток. Це амінокислоти, білки, моносахариди, полісахариди, жири, віск, дубильні речовини, органічні кислоти, лігнін, смоли, спирти та інші сполуки. Вміст цих речовин в гумусі становить 10-15%, лише в торф’яних горизонтах вміст цих речовин доходить до 80% від усієї органічної маси.

Специфічні органічні речовини або гумусові речовини. Вони складають основну частину ґрунтового гумусу – 80-90%. Гумусові речовини – це компоненти високомолекулярних азотовмісних кислот. Гумусові речовини поділяють на гумінові кислоти, фульвокислоти і гуміни.

1. А(Н) – 5,5% - дуже високий вміст гумусу (за методом Тюріна);

2. АВ(Нр) – 2,6% - середній вміст гумусу (за методом Тюріна);

3. Ві(Рh) – 1,0% - дуже низький вміст гумусу (за методом Тюріна).

Розраховуємо кількість гумусу в т/га:

Г(т/га) = Г(%) * dc(г/см³⁾ * h(см)

Г(А) =5,5% * 1,11 г/см³ * 31см=189,3т/га;

Г(АВ) =2,6% * 1,22 г/см³ * 44см=139,6т/га;

Г(Ві) =1,0% * 1,24 г/см³ * 20см=24,8т/га.

Висновок: виходячи з розрахунків, спостерігається зниження вмісту гумусу з глибиною, що свідчить про зменшення родючості ґрунту.

3. Моніторинг механічного складу

Механічним складом називається відносний вміст (у відсотках) в грунті різних за розміром ґрунтових елементарних часток (камені, пісок, пил, мул). Від механічного складу значною мірою залежать всі властивості грунту, у тому числі і родючість. Чим значніше вміст в грунті дрібних фракцій (глинистих і мулистих часток), ним більше сума їх питомої поверхні і тим більше вона може утримувати живильних речовин. В дрібних часток сили молекулярного тяжіння виявляються сильніше. Ці сили притягують до ґрунтових часток ґрунтову рідину з розчиненими солями, а також одну до іншої і частки, довкола яких активно проходять хімічні процеси і стримується вода З розчиненими в ній живильними речовинами.

Близькі за розміром механічні елементи об’єднуються в групи фракцій.

Ґрунтові фракції - групи елементарних часток, які близькі за діаметром та фізичними властивостями. До кам’янистої частки відноситься каміння та гравій, до фізичного піску - крупний, середній та дрібний пісок, до фізичної глини – крупний, середній та дрібний пил, передколоїдна фракція включає мул та колоїди.

Визначаємо механічний склад ґрунту за М.О.Качинським:

А – 44% фізичної глини – середньосуглинковий;

АВ – 44,6% фізичної глини – середньосуглинковий;

Ві – 43% фізичної глини – середньосуглинковий.

Висновок: За гранулометричним складом даний тип ґрунту – середньосуглинковий, тобто має оптимальний механічний склад. З глибиною механічний склад ґрунту не змінюється.