11. Тест тематичної апперцепції

Тест тематичної апперцепції (ТАТ) (ThematicApperceptionTest, ТАТ) - проективна методика дослідження особистості. Поряд з тестом Роршаха одна з найстаріших і найбільш поширених в світі. Створено X. Морган і Г. Мюрреєм в 1935 р. Згодом методика стає більш відомої по імені Г. Мюррея, який зробив вагомий внесок у її розробку. Стомлений матеріал тесту тематичної апперцепції - стандартний набір з 31 таблиці: 30 чорно-білих картин і одна порожня таблиця, на якій обстежуваний може уявити будь-яку картину. Таблиці, що застосовуються в даний час, - це третя редакція тесту тематичної апперцепції (1943). У використовуваних зображеннях представлені відносно невизначені ситуації, що допускають їх неоднозначну інтерпретацію. У той же час кожен з малюнків має особливу стимулюючої силою, провокуючи, наприклад, агресивні реакції або сприяючи прояву установок обстежуваного в сфері сімейних відносин. У ході експерименту пред'являються в певній послідовності 20 картин, відібраних зі стандартного набору в залежності від статі і віку (є картини для всіх: для жінок, чоловіків, хлопчиків і дівчаток до 14 років). Можливе використання скорочених наборів спеціально підібраних картин. Зазвичай обстеження проводиться в два етапи - по 10 картин за один сеанс з інтервалом між сеансами не більше ніж 1 день. Випробуваному пропонують придумати невелику історію про те, що призвело до ситуації, зображеної на картині, що відбувається в даний час, про що думають, що відчувають дійові особи, чим ця ситуація закінчиться. Розповіді обстежуваного записуються дослівно, з фіксацією пауз, інтонації, виразних рухів, інших особливостей. Зазвичай вдаються до стенограми або запису на прихований магнітофон. При груповому обстеженні допускається самостійна запис розповіді або вибір одного з безлічі запропонованих варіантів. Відзначається час з моменту пред'явлення картини до початку розповіді і загальний час, витрачений на розповідь по кожній картині.

Завершує обстеження опитування, основне завдання якого - отримання додаткових даних про обстежуваному, а також уточнення джерел тих чи інших сюжетів, розбір всіх виявлених в оповіданнях логічних неузгодженостей, застережень, помилок сприйняття і т. д. Аналіз оповідань, записаних при використанні тесту тематичної апперцепції, будується таким чином:

1) знаходження героя, з яким обстежуваний ідентифікує себе. Розроблено ряд критеріїв, що полегшують пошук, героя (наприклад, докладний опис думок і почуттів будь-якого з персонажів; збіг з ним за статтю та віком, соціальним статусом; вживання прямої мови тощо);

2) визначення найважливіших характеристик героя - його почуттів, бажань, прагнень, або, за термінологією Г. Мюррея, «потреб» (табл. 7).

Таблиця 7

Перелік потреб (needs; n) за г. Мюррею (в порядку латинського алфавіту)

Наступні потреби були постульовано, але систематично не досліджувалися.

Також виявляється тиск середовища, тобто сили, що впливають на героя ззовні. Як потреби, так і тиск середовища оцінюються за п'ятибальною шкалою в залежності від інтенсивності, тривалості, частоти і значення їх в сюжеті оповідання. Сума оцінок по кожній змінній порівнюється зі стандартною для певної групи обстежуваних;

3) порівняльна оцінка сил, що виходять від героя, і сил, що виходять з середовища. Поєднання цих змінних утворює тему (звідси - тест тематичної апперцепції), або динамічну структуру взаємодії особистості та середовища. За Г. Мюррею, зміст тем становить:

а) те, що обстежуваний реально робить;

б) те, до чого він прагне;

в) те, що їм не усвідомлюється, проявляючись у фантазіях;

г) те, що він відчуває в даний момент;

д) те, яким йому представляється майбутнє.

У результаті дослідник отримує відомості про основні прагненнях, потребах обстежуваного, впливах, що надаються на нього, конфліктах, що виникають у взаємодії з іншими людьми, і способи їх дозволу, іншу інформацію.

Здійснюється також формальний аналіз оповідань, що включає в себе розрахунок тривалості оповідань, їх стильових особливостей та ін Цей аспект аналізу може бути корисний для виявлення патологічних тенденцій. Діагностична цінність ТАТ грунтується на визнанні існування в людській психіці двох яскраво проявляються тенденцій. Перша з них виражається в прагненні тлумачити кожну багатозначну ситуацію, з якою стикається індивідуум, у відповідності зі своїм минулим досвідом. Друга тенденція полягає в тому, що у всякому літературній творчості автор спирається передусім на власні переживання і свідомо чи несвідомо наділяє ними вигаданих персонажів. У завершеному вигляді теорія особистості, розроблена Г. Мюрреєм, названа ним персонологія і сформувалася під сильним впливом психоаналізу, носить досить еклектичний характер. Вона була критично розглянута в роботах вітчизняних психологів (Л. Ф. Бурлачук і В. М. Блейхер , 1978; Е. Т. Соколова , 1980 і ін.)

Надійність тесту тематичної апперцепції неодноразово вивчалася різними дослідниками. У більшості робіт обговорюється проблема повторюваності тим оповідань після закінчення певного періоду часу. Згідно С. Томкінс кореляція при повторі тесту через 2 місяці була рівна 0,80, через 6 місяців - 0,60, а через 10 місяців склала 0,50. Валідність тесту тематичної апперцепції, незважаючи на те що в разі проективних методик це питання не може бути вирішене традиційно психометричних, підтверджується численними дослідженнями.

Відомі різні підходи до аналізу та інтерпретації даних (докладніше див Л. Ф. Бурлачук і В. М. Блейхер, 1978; Е. Т. Соколова, 1980). Існує безліч модифікацій тесту тематичної апперцепції (для обстеження осіб різного культурного рівня, підлітків-правопорушників, людей похилого та старечого віку та ін.) У вітчизняних дослідженнях ТАТ вперше був використаний на початку 1960-х рр.. в Ленінградському науково-дослідному психоневрологічному інституті ім. В. М. Бехтерева для виявлення значущих, насамперед патогенних відносин особистості, диференціальної діагностики неврозів, психозів і пограничних станів (І. Н. Гільяшева , 1983). Пізніше ТАТ починають застосовувати в загальнопсихологічних дослідженнях (В. Г. Норакидзе , 1975 і ін.)