Інтерпретація фактора с по р. Кеттелла Закінчення таблиці 4 Інтерпретація фактора с по р. Кеттелла

Деякі питання за фактором С.

1. У мене завжди вистачає сил, щоб впоратися з труднощами.

2. Мені часто доводилося змінювати плани через стан здоров'я.

Цей фактор характеризує здатність керувати емоціями і настроєм, особливо вміння знайти їм адекватне пояснення і реалістичне вираз. Високі оцінки виявляються в осіб емоційно зрілих, впевнених у собі, не піддаються випадковим коливанням настрою. Низькі оцінки бувають у людей, які не здатні контролювати емоції й імпульсивні потяги і висловити їх у соціально-допустимої формі. Зовні це проявляється як поганий емоційний контроль, відсутність почуття відповідальності, ухилення від реальності (табл. 5).

Таблиця 5

Повний перелік факторів, що вимірюються опитувальником «Шістнадцять особистісних факторів"

Закінчення таблиці 5

Повний перелік факторів, що вимірюються опитувальником «Шістнадцять особистісних факторів"

Розглянуті вище фактори - першого порядку. У результаті їх подальшої факторизації були виділені більш загальні фактори другого порядку. Р. Кеттелл неодноразово отримував вторинні чинники з кореляцій між первинними. У різних роботах автора представлено від чотирьох до восьми вторинних факторів.

Найбільш важливими з них є «ексвія - інвія» і «тривожність - пристосованість» (див. особистісні опитувальники Айзенка). Ці фактори описуються наступним чином (табл. 6).

Таблиця 6

Опис вторинних факторів по р. Кеттела

Робилися спроби отримання факторів третього порядку, однак практичного значення результати не мають.

Підхід Р. Кеттелла до дослідження особистості досить вразливий. Зазначимо лише найбільш слабкі точки. Перш за все це виражений емпіризм, нехтування будь-якими вихідними теоретичними положеннями про зміст і кількості визначених рис особистості. При обраної автором техніці збору даних нічого не відомо про функціональних зв'язках між змінними; ці зв'язки виражаються лише у вигляді кореляцій - заходи ступеня лінійної залежності між змінними. Не вдалося верифікувати і вихідну гіпотезу про ідентичність структурних елементів у факторах, виділених на основі L-даних, і тих, які виділені на основі Q-даних. У факторах, виділених з L-даних, виявляються ті, яким немає відповідності в чинниках, виділених з Q-даних, і навпаки. Виключно низькі интеркорреляций змінних, нібито характеризують один і той же фактор, але отриманих з різних джерел (L-і Q-дані). Сказане дозволяє зробити висновок про те, що Р. Кеттелл прийняв факторний аналіз за набагато більш ефективний інструмент пізнання особистості, ніж він фактично є.

Коефіцієнт надійності шкал-факторів опитувальником «Шістнадцять особистісних факторів", визначений шляхом розщеплення, знаходиться в межах 0,71-0,91. Коефіцієнт ретестовой надійності через двотижневий проміжок - 0,36-0,73. Автор також повідомляє про досить високу валідності опитувальника.

Р. Кеттелла і його співробітниками, крім двох основних форм опитувальника «Шістнадцять особистісних факторів" (А і В), розроблені форми С, D і Е. Форми С і D скорочені - по 105 завдань - і призначені для осіб, які мають більш низький рівень освіти. Форма Е використовується для обстеження тих, хто малограмотний (в 1985 р. опубліковані норми для ув'язнених, культурно непристосованих та інших осіб). Б. Бріаном в 1987 р. на основі форми Е запропонований комп'ютерний (див. комп'ютерні тести) «Професійно-особистісний звіт» (Vocational Personality Report), призначений для використання в консультаціях з вибору роботи та службах планування для малограмотних. Відомі варіанти опитувальника для дітей та підлітків. Існує спеціальне «патологічне» додаток до опитувальником «Шістнадцять особистісних факторів", яке складається з дванадцяти клінічних чинників-шкал. Можливо групове обстеження.

Опитувальник знайшов досить широке поширення в психодіагностичних дослідженнях країн СНД. Проте адаптація опитувальника «Шістнадцять особистісних факторів" не завершена, незважаючи на проведену перевірку відповідності зарубіжних і вітчизняних нормативних даних. Аналіз відтворюваності чинників опитувальника на російськомовних вибірках (Ю. М. Забродін зі співавторами, 1987) показує, що не можна вважати гомогенними фактори А, С, I, L, M, N, Q1 Q2 (від однієї чверті до однієї третини питань вітчизняного варіанту опитувальника не корелюють значимо з відповідним фактором). Це вимагає переформулювання питань (тверджень) або відмови від діагностичних категорій Р. Кеттелла.

У 1990 р. В. М. Русалова та О. В. Гусєвої на основі виділених гомогенних шкал запропонований скорочений варіант опитувальника під назвою 8 PF (70 питань).