
- •Педагогічні умови формування у дітей екологічної культури
- •Сучасні погляди з питання екологічного виховання дошкільників.
- •Виявлення рівня екологічного розвитку дітей дошкільного віку
- •Узагальнені результати дослідження екологічного розвитку дітей старшого дошкільного віку в експериментальній та контрольній групах
- •2.2. Експериментальна методика виховання екологічної культури у дітей дошкільного віку (формувальний етап)
- •2.3. Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи в експериментальній та контрольній групах
- •Узагальнені результати дослідження екологічної культури дітей старшого дошкільного віку у контрольному експерименті в експериментальній та контрольній групах
Узагальнені результати дослідження екологічного розвитку дітей старшого дошкільного віку в експериментальній та контрольній групах
Рівні |
Кількість дітей експериментальної групи (у %) |
Кількість дітей контрольної групи (у %) |
Низький |
14 |
10 |
Середній |
56 |
55 |
Високий |
30 |
35 |
Цілеспрямовані спостереження практики роботи дошкільних навчальних закладів показали, що не завжди вихователі використовують методики екологічного виховання дошкільників.
2.2. Експериментальна методика виховання екологічної культури у дітей дошкільного віку (формувальний етап)
Перевірка екологічної культури дітей старшого дошкільного віку організовувалася у дошкільних ДНЗ №119
Основними завданнями формувального етапу експерименту стали такі:
Введення в роботу з дітьми спостережень, дитячого експериментування.
Індивідуалізація навчально-виховної роботи з дітьми дошкільного віку.
Розробка методичних рекомендацій з питань екологічного виховання дошкільників.
Для поглибленого вивчення екологічної культури здійснювалася індивідуальна та по підгрупах робота з дітьми.
Спостереження.
У методичній літературі спостереження визначаються як дидактична основа різних видів діяльності й форм їх організації, яка обумовлює безпосереднє
18
сприйняття дитиною природного довкілля у всій різноманітності його існування. Водночас досить поширеним є й другий підхід, за яким спостереження практикують як специфічний вид пізнавальної діяльності дітей з відносно точною структурою. Вона забезпечує спеціально організоване спостереження об'єктів чи явищ природи одночасно з формуванням у дітей умінь їх узагальнювати. [15, 70]
У щоденній практиці роботи з дітьми найчастіше використовуються ті спостереження, в яких вихователь орієнтує їхню увагу на вичленовування найсуттєвіших ознак, особливостей, властивостей об'єктів природи. Проведення занять з такими спостереженнями вирізняються досить широкою різноманітністю. Водночас аналіз впливу тих чи інших характерних якостей природних об'єктів на дітей, людей, природу загалом залишаються поза увагою педагога, а отже й змінюється екологічна спрямованість пізнавального процесу.
Залежно від предмета, об'єкта чи явища спостереження вихователеві варто виділити:
а) ознаки чи властивості, що найяскравіше створюють образ предмета;
б) структурні компоненти, функціонування яких обумовлюється впливом зовнішніх і внутрішніх факторів;
в) єдність предмета... з природнім довкіллям, з конкретною дитиною, групою дітей.
Головні структурні компоненти таких занять в основному ідентичні компонентам класичного заняття в дошкільному закладі: демонстрування предмета, явища чи об'єкта природи; самостійне сприйняття дітьми, коментарі та їхні висловлювання за змістом сприйнятого; подальше сприйняття згідно із запропонованою схемою чи планом запитань; простий синтез сприйнятого, узагальнення, моделювання в уяві ситуації, за якої спостережувальний предмет може бути віднесений до певного поняття, категорії, класифікації тощо.
Основна якісна відмінність полягає в тому, щоб ознаки і властивості з'ясовувати через їхню значущість для природи в цілому і дитини (дітей) зокрема.
19
Дитяче експериментування.
Планування занять за кожним етапом основного зв'язку доцільно здійснювати певними циклами. їхня структура ґрунтується на тій номенклатурі, яка представлена в нині чинних програмах дошкільного виховання і допомагає вихователю досить повно подати перелік номінацій понять «фрукти», «овочі», «продукти харчування» та інші. В молодшому і середньому дошкільному віці акцент варто робити на прищеплення дітям навичок самостійного сприйняття, а в старшому — на самостійні дослідження, експериментування з використанням попередньо набутого чуттєвого досвіду.
Найбільшої повноти набирає робота зі старшими дошкільниками. Можна застосовувати наступні прийоми активізації дитячого експериментування:
• демонстрування дітям на їхнє інтуїтивне сприйняття об'єкта природи;
• поступове чи повне відтворення прийомів: обстеження властивостей (ознак) об'єкта;
• застосування прийомів для узагальнення характерних властивостей об'єкта;
• застосування дослідницьких прийомів: самостійне коментування, висловлювання припущень, висновки (попередні чи підсумкові);
• додаткове сприйняття іншими аналізаторами об'єкта, що підлягає експериментуванню й постав перед дитиною в інших якостях [9, 18].
Запропонований варіант застосування прийомів активізації дітей має певні переваги. А саме: він концентрує увагу дітей на способах дослідження й експериментального пізнання дійсності. Тим самим ймовірність привласнення «чужого» досвіду з вуст дорослих зводиться до мінімуму. Дитина вчиться самостійно набувати знання, мислити, узагальнювати, робити висновки. Отже, правильно поводитися в світі природи:
• визначати природний, об'єктивно існуючий зв'язок між неживим і живим, який можна виявити через систему певних дослідницьких дій, шляхом застосування конкретних прийомів, як самостійно, так і з ініціативи вихователя;
20
• сприяти прилученню дітей до пошуково-дослідної діяльності з широким колом об'єктів і явищ природи, стимулювати прийоми самонавчання через «відкриття» в світі природи, поглиблювати процеси сприйняття, розумові операції, аналітико-синтетичну діяльність в цілому.
За результатами робот з дітьми ми дійшли до висновків, що для забезпечення повноцінного екологічного виховання дітей дошкільного віку необхідно створювати умови для проведення спостережень та дитячого експериментування.
Систематична послідовна робота з дітьми дошкільного віку з метою екологічного розвитку дітей засобами спостережень та експериментів досить позитивно впливає на покращення пам’яті, розумових операцій, уміння логічно міркувати, розвитку екологічної культури. Все це впливає на загальний рівень розвитку дітей[16, 67].