6. Органи держ нагляду за охороною праці

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють:

спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Органи державного нагляду за охороною праці не залежать від будь-яких господарських органів, суб'єктів підприємництва, об'єднань громадян, політичних формувань, місцевих державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування, їм не підзвітні і не підконтрольні.

Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, законами України "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про ці органи, що затверджуються Президентом України або Кабінетом Міністрів України.

7. Громадський контроль за дотриманням законодавства про охорону праці

Уповноважені з питань охорони праці обираються на загальних зборах

(конференції) колективу підприємства або цеху, дільниці з числа

досвідчених та ініціативних працівників на строк дії повноважень органу

самоврядування трудового колективу. Працівник, який згідно з посадовими

обов'язками відповідає за організацію безпечних та нешкідливих умов

праці, не може бути уповноваженим з питань охорони праці. Чисельність

останніх визначається рішенням загальних зборів (конференції) трудового

колективу залежно від конкретних умов виробництва та необхідності

забезпечення безперервного громадського контролю за станом безпеки та

умов праці в кожному виробничому підрозділі.

Свої обов'язки уповноважені з питань охорони праці виконують, як

правило, в процесі виробництва, безпосередньо на своїй дільниці, зміні,

бригаді. Уповноважені з питань охорони праці не рідше одного разу на рік

звітують про свою роботу на загальних зборах (конференції) трудового

колективу, котрим вони обрані.

Відповідно до Типового положення, уповноважені з питань охорони праці, з

метою створення безпечних і нешкідливих умов праці на виробництві,

оперативного усунення виявлених порушень здійснюють контроль за:

— виконанням вимог законодавчих та нормативних актів про охорону праці;

— забезпеченням працівників інструкціями, положеннями з охорони праці,

які діють у межах підприємства, та додержання їх вимог працівниками;

— своєчасним і правильним розслідуванням, документальним оформленням та

обліком нещасних випадків та професійних захворювань;

— використанням фонду охорони праці підприємства за його призначенням,

та інше.

Уповноважені з охорони праці можуть і повинні залучатися до розроблення

розділу «Охорона праці» колективних договорів та угод, комплексних

перспективних планів з охорони праці, до роботи в комісіях з питань

атестації робочих місць. Вони беруть участь: у комісіях з розслідування

професійних захворювань і нещасних випадків на виробництві, якщо

потерпілий не є членом профспілки; у вирішенні питання про зниження

розміру одноразової допомоги потерпілому від нещасного випадку в разі

невиконання працівником вимог нормативних документів про охорону праці;

розгляду факту наявності виробничої ситуації, небезпечної для здоров'я

чи життя працівника або для людей, які його оточують, і навколишнього

природного середовища, у випадку відмови працівника виконувати з цих

причин доручену йому роботу.