1. Виробниче середовище і його вплив на людину

виробниче середовище — це середовище, де людина здійснює

свою трудову діяльність.

В свою чергу роботи відрізняються величиною і структурою навантажень,

умовами виробничого середовища, що викликає певне трудове напруження

організму працівника.

Відмінності в напруженості певних фізіологічних систем зумовлені різними

факторами та їх комбінаціями. При цьому виділяють чинники важкості

праці, фактори процесу і фактори умов праці.

Фактори важкості праці обумовлюються:

— особливостями трудового процесу;

— умовами виробничого середовища.

Чинники трудового процесу визначають навантаження на м’язову і нервову

системи; співвідношення між динамічними і статичними навантаженнями;

ритм і темп; кількість інформації, що надходить та перероблюється;

монотонність; робочу позу і змінність роботи.

Фактори умов праці включають певну сукупність санітарно-гігієнічних,

психологічних та естетичних елементів виробничого середовища, які діють

на працівника під час роботи.

Відповідно до рекомендацій МОП визначають такі основні чинники

виробничого середовища, що впливають на працездатність людини в процесі

виробництва:

фізичне зусилля (переміщення вантажів певної ваги в робочій зоні,

зусилля, пов’язані з утриманням вантажів, натисканням на предмет праці

або важіль управління механізмом протягом певного часу);

нервове напруження (складність розрахунків, особливості вимоги до якості

продукції, складність управління механізмом, апаратом, приладдям,

небезпека для життя і здоров’я людей під час виконання робіт, особлива

точність виконання);

робоча поза (положення тіла людини і його органів відповідно до засобів

виробництва);

монотонність роботи (багаторазове повторення одноманітних, короткочасних

варіацій, дій, циклів);

температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні;

забруднення повітря;

виробничий шум;

вібрація, обертання, поштовхи;

освітленість у робочій зоні.

Всі ці чинники впливають на здоров’я і працездатність людини. Тому

необхідна комплексна оцінка факторів виробничого середовища та характеру

праці.

2. Основні законодавчі акти про охорону праці

Законодавча база з охорони праці регламентує все, що зв’язано із створенням і забезпеченням безпечних умов праці. Правовою основою законодавства України про охорону праці є:

Конституція України

Закон України „Про охорону праці”

Кодекс законів про працю України (КЗпП)

Закон України „Про охорону здоров’я”

Закон України „Про пожежну безпеку”

Закон України „Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччянаселення”

Закон України „Про використання ядерної енергії та радіаційний захист”.

3. Сучасний стан охорони праці в Україні

сучасний стан охорони праці в Україні можна охарактеризувати як такий, що викликає серйозне занепокоєння. Створення безпечних умов праці – це невід'ємна частина соціально-економічного розвитку держави, складова державної політики, одна з найважливіших функцій органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, підприємств.Впродовж останніх 10 років в Україні намітилася позитивна тенденція до зниження рівня виробничого травматизму. Загальний травматизм зменшився в 4 рази, смертельний - в 2 рази.

Проте в перші три роки нинішнього століття ситуації з охорони праці в Україні характерна тим, що стан з травматизмом та смертельними випадками значно не змінюється, а набуває деякої „стабілізації” у порівнянні з минулими роками. Але кількість травмованих і загиблих викликає стурбованість про майбутнє нашої країни та її дієздатної частини населення. В Україні, де немає війни, гинуть і травмуються люди. Підприємства тільки починають набирати оберти, і із зростанням виробництва відбудеться відповідне збільшення випадків виробничих аварій та травматизму. доставка продуктов Киев Суперечливою є зараз ситуація, у якій зараз опинилися підприємства - з одного боку, треба підвищувати рівень випуску виробів, а з другого, складність економічних умов не дає можливості суттєво поліпшити стан умов та безпеки праці.За останні роки на підприємствах України продовжує відслідковуватися тенденція до зниження рівня виробничого травматизму. За умов динамічного зростання обсягів виробництва в країні, зменшилася загальна кількість нещасних випадків. За 2003 рік смертельно травмовано близько 1200 працівників, що менше, ніж минулого року. Зокрема, скоротилася кількість смертельно травмованих серед шахтарів, в агропромисловому комплексі, в житлово-комунальному господарстві, в соціально-культурній сфері, в нафтогазовидобуванні.В той же час, не вдалося призупинити зростання смертельного травматизму: на транспорті, в будівництві, машинобудуванні, енергетиці, металургії.В Україні щомісяця травмується на виробництві 2200 чоловік, з них біля 100 – одержує смертельні травми. Зараз Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань опікується 301 тис. потерпілих на виробництві.